Понеділок, 08 червня 2020 23:16

Подорож райської яблуні.

Написано Прес служба

  Любов  до оточуючої  нас  природи   формується  здебільшого  з  перших  років  життя , коли  дитина  бігає   по  травичці  і  піску, торкається  квітів  ,  слухає  пташиний  щебет  , пробує  на  зуб  кислу  щавелину  чи  раптом  відчує  опік ,  торкаючись   кущика  кропиви.

Здається  кожному  з  нас  дано   - бути  добре  спорідненим  з  природою, розуміючи   як  відбувається  процес  її  розвитку , як  ростуть   дерева і кущі,  кожна  квітка  і  травинка .  Аж, ні, таку  здатність  мають  люди  обрані  самою  природою…   Цим  людям   властиво  впливати  на  кожну  живу  рослину   своєю  енергетикою,  своїм  духом.   Ці  люди  вміють   подумки  розмовляти  з  кожним  росточком  і  травинкою, з  квіточкою  і  деревом , а  у  відповідь   отримують  -  плоди …    

   Саме  про  таку  людину  нам  хотілось  би  вам   розповісти  докладніше. 

Цю жінку  звати  Марія ( ім’я трошки  змінено  на прохання  героїні) ….

   Наша  героїня   виростала , як  і  багато з нас  , в селі  і ця  обставина сформувала  її  особливу    прихильність  до оточуючої    природи . Роки  дитинства  залишились далеко  позаду  і  сьогодні  Марія   мешкає  в  міській  квартирі.  Любов до  природи,  прихильність  до   квітів  і  рослин ,  закладені  з дитинства  ,  відтворились  в  інтер’єрі  її  міської  квартири.

      На   балконі  квартири     бачимо  зеленіючі   росточки   огірочків  і   помідорів, перцю і   базиліку , лібели (Camel spin)  , заморського  ківі  і  української  полуниці .  На  підвіконні    піднесено палають  яскравим  сяйвом  неймовірно  аристократичні   орхідеї   і  заморська  мedinilla , пахнуть  яскраво   наші незабутні  чорнобривці, бо  як же  українцеві   без  чорнобривців ? 

     Марія   ходить  за  кожною  травинкою  і  кущиком  , як  за  дітьми  і  вони  їй  відповідають    буйно - цвітінням…  Мало  того , деякі  рослини  вона доставила  в Естонію  зі  свого  городу  в Україні !

   Але  про  особливу   історію  пов’язану  з  подорожуванням   неймовірно   красивого  і  яскравого  деревця  , що   красується  нині  в  рідному    українському  садку    -  райській   яблуні  , хотілось  би  вам  розповісти  окремо, цією  історією   ненароком  поділилась  з  нами   Марія.

      Одного   разу  , травневої  пори , гуляючи  вулицею  естонського  містечка  Кунда ,  Марія  помітила  край  дороги   деревце  неймовірної краси . Яскраво – рожевого  кольору    квіточки  наче    снігом  обсипали   таке ж рожеве   листя  деревця.  Все  воно  настільки  яскраво  світилось  , що  здавалось  там    всередині  горять  лампочки  .  Марія  чула , що  в  народі  таке  деревце  називають   райська яблуня , але  в  своєму  селі  такої  краси  ніколи не  бачила.  Аж  тут , на  півночі, в  естонському  місті  деревце   так   розкішно  цвіте !  Дочекавшись  осені  ,  Марія врешті   покуштувала   яблучко , що  визріло  на  дереві. Плід  був   маленький  темно - рожевий  , як  і  квіти .  А як би  можна  було  виростити  в  себе  таке  древце  спитала  себе  наша  героїня   і  поклала  одне  зернятко  з  яблука  в  невеличку   мисочку   з  землею, час  від  часу  не  забуваючи   поливати  його .  І  от  тобі  -  чудо , паросток   яблуньки   проріс  тоненьким  струмочком.  Так  вийшло, що  саме  того  року  наша  Марія  повинна  була   виїхати  на  роботу   аж  до  Німеччини . А  що  робити  з  нашим  паростком  яблуньки ?  Господиня  знайшла   вихід  - закутала  паросток , зробивши  йому   відповідні  умови  і  повезла   його  з  собою  до Німеччини.   Там , паросток   успішно  був   пересаджений  до   горщика  ,  за  рік  став    таким  міцним  стебельцем  з  явними  ознаками  майбутнього  дерева.  Доглядаючи  за  своїми   підопічними  людьми  і  деревцем  , Марія   дочекалась  наступної  весни,  коли  мала б  поїхати  у  відпустку  додому  в  Україну  .  Наше райське  стебельце  тепер   так  само з  господинею  знову  вирушило  у  мандрівку , цього  разу  вже  до  рідної  домівки  господині.

   На  своєму  городі  серед  інших  дерев  вона   висадила   екзотичну   подорожувальницю . А за  три  роки  райське  деревце   піднялось  і  весною  розпустилось  рожевим  цвітом. 

 Тепер, коли   Марія   відвідує  рідну  домівку  , райське  деревце  привітно  вітається  зі  своєю  господинею  і  дарує  їй    своє    тепло і  рожеві   осінні   яблучка.

   Отака   цікава   історія  трапилась  з  нашою  яблунею – героїнею , що  народилась  в Естонії , а  проростає  нині  в  Україні …

  А  ми  щиро  дякуємо  героїні  цієї  короткої  повісті  і  бажаємо  їй  та  її  підопічним  рослинкам  щедрого  процвітання.

 

         

    

   

 

Прочитало 827 разів