Книга в нашому житті.

Можна по-різному іменувати книгу , але іі значення, іі роль у нашому житті незмінна : книга – скарбниця знань, книга – формує світогляд людини, кига повчає, книга лікує , книга дарує нам насолоду , відпочинок . Книга – головний свідок історії держави та її людей … Серед предметів, що складають найбільшу цінність українських національних твоариств , що сформувались по всьому світі , у тому числі і Естоніїї – є бібліотеки.
На сьогодні , бібліотека українського земляцтва “Водограй” м.Силламяє налічує близько 400 екземплярів . . Враховуючи , що 2022 рік оголошений роком бібліотек , керівництво “Водограю” вирішило влаштувати цілу низку заходів , аби донести до кожного земляка, хто мешкає в місті та регіоні зміст бібліотечного фонду .
У співпраці з міською бібліотекою 20 травня було влаштовано перше з них : розгорнута книжкова виставка «Книги – скарби людства. Українські книжкові перлини» , де були представлені найцінніші видання різних років з історії держави, мистецтва, художні виання та книги для дітей. Крім книг українських та світових авторів , переклади українською естонського епосу “KALEVIPOEG” ( Син Калева ) , естонські поети дітям , книги відомих естонських авторів.
Учасниками такого першого книжкового форуму стали як земляки , що вже досить багато років проживають в Естоніїї, так і змушені переселенці , хто сам чи з дітьми прибули до Естонії у пошуку притулку від війни… Приємно було бачити серед присутніх юні обличчя хлопчиків і дівчат , які так само уважно слухали розповіді виступаючих і навіть задавали запитання по теми розмови …
Мене, як професійного бібліотекаря , бувшої завідучої читальним залом Черкаської наукової бібліотеки , земляцтво запросило додати до розмови про книгу своє бачення, свої знання. Крім того , як влаштований за наукою бібліотечний фонд , як нам, спеціалістам необхідно оргієнтуватись у книжковому фонді , вміти допомогти читачеві знайти необхідний матеріал , я розповіла , як книга була предметом політичного переслідування , коли твори відомих , прогресивних авторів були під забороною , тож нам, бібліотекарям доводилось ховати поодинокі збірки поезії таких авторів як Василь Стус , Ліна Костенко в шухлядах і таємно видавати довіреним людям, за що пару разів викликалась на розмову до КДБ , а кожний літературний вечір , присвячений творчості Василя Симоненка ( він жив і творив в м.Черкасах ) неодмінно перевірявся на предмет дозволеності у висловах….

Сьогодні нам це здається диким ,неможливим, а протягом 70 років саме в таких умовах жили і працювали бібліотеки.
В сучаних умовах книги стикаються з іншою пересторогою – це система інформаціної доступності в інтернеті … сьогодні , читач частіше обирає для себе більш короткий і швидкий шлях доступу до необхідної інформації – він користується GOGLE , електорнними бібліотеками і т.п засобами , тож прихід до біббліотеки і гортання паперового видання книги для багатьох стало предметом розкоші задля економії часу.
Дитяча книга в цьому плані поки що виграє, бо там крім тексту є красиві різнокольорові іллюстрації і вони займають увагу дитини досить часто.

У цей час , враховуючи велику кількість змушених переселенців з України , українські Товариства спільно з естонською державою стурбовані якраз проблемою забезпечення бібліотек дитячою українською літературою, адже серед більше як 20 000 біженців – третина це діти . Зараз при центраних бібліотеках естонських міст створюються невеликі фонди україномовної літератури, в тому числі і дитячої. Так само , цим питанням займаються і бібліотечні працівники спільно з керівництвом земляцтва “Водограй” .
Наступні заходи в циклі ” Книги – скарби людства ” – в українському земляцтві “Водограй” будуть присвячені безпосередній зустрічі з авторами книг для дітей, зокрема письменницею Марко Терен , поетами , чиї товори вже видані у формі книжок.

Як учасниця заходу , що відбувся цієї п’ятниці я дуже вдячна присутнім людям , які слухали уважно поезії Ліни Костенко , нашого українського класика , а один з хлопчиків навіть активно допитував мене , а де живе зараз письменниця, а коли вона вперше почала писати вірші , а потім палко обівмав мене , дякуючи за виступ. Я вперше перед широкою публікою почитала навіть свої поезії, які , за особливих обставин, як це часто з нами буває, народились в людині, яка ніколи до того не писала віршів.
Було дуже приємно отримати в подарунок книги – переклади з естонської мови місцевого автора , журналіста Миколи Павленка :
” Kastepiisk ristikulehel” (Росинка на листочке клевера ) “Naergem koos” (Смеемся вместе)
На завершення, як зазвичай в українській громаді відбулось тепле, щире, смачне застілля з традиційними варениками , салом і смаколиками.

Зі сльозами на очах наші земляки згадували свої покинуті домівки , ділились спогадами про свої краї , а ми намагались їх хоч трошки втішити добрим словом ….
Пані Лариса Житник , керівник земляцтва, якому в ці дні якраз виповнилось 23 роки , повідомила людей про наступні заходи земляцтва : а це колективні поїздки на фестиваль “Квіти України” , заняття недільної школи , зустрічі з цікавими людьми …
А ще підкреслила, яку велику підтримку Україні надає естонська держава , за що кожний з нас повинен бути вдячній кожній людині, кожній організації , хто ділиться всім , чим може, аби підтримати наших людей.
Організатори зустрічі щиро дякують усіх, хто долучився до неї і представляють нам альбом світлин із зазначеного заходу, з якими можна познайомитись у альбомі. https://www.facebook.com/media/set/…

Як важливо людині відчути себе членом сім’ї – малої чи такої великої, як земляцтво. Саме ця обставина сьогодні спасає багатьох від відчаю , від розпачі , дає надію, що ми разом все переживемо, поборемо, ми обо’язково ПЕРЕМОЖЕМО ! СЛАВА УКРАЇНІ !

Любов Лаур.

День вишиванки по-естонськи

19 травня по всьому світі українці відзначають одне з найгарніших наших свят – ДЕНЬ ВИШИВАНКИ. Частинка з нас поєднала святкування з корисною справою : плетінням захисних сіток на підтримку нашої армії у НО “Слава Україні ” . Тут у досить просторому приміщенні панує атмосфера добра , єднання, любові. Наші вишиванки , а з ними ще й пісні, які лунали щоразу , вразили і розчулили господарів Некомерційного об’єднання , більш того групу документального кіно, яка якраз працюаала у приміщенні НО, знімаючи процес жіночої невтомної роботи … Натхненні доброю справою і справді чудовою атмосферою , що панує навколо – жінки вирішили щочетверга збиратись так разом і робити добру справу. Хай вишиванки назавжди залишаться в нашій традиції, хай несуть у собі код нашого роду, нашу багату історію . Дякуємо щиро нашим дорогим землякам, хто віддає свій час, своє серце на підтримку України! СЛАВА УКРАЇНІ !!!

Любов. Лаур.

46Вы, Тетяна Клименко, Людмила Грам’як и ещё 43Комментарии: 3Поделились: 1

Мы вместе

Мы вместеКомментироватьПоделиться

Толока відбулася!

Нас було 93 людини. Дякуємо всім хто прийшов. Місцеві українці, естоноземельці, волонтери і вимушені переселенці!
Українські люди вдячні за можливость попрацювати на землі. Це наша щира українська подяка Естонії, за її велике сердце! Дякуємо Kaja kultuurikeskus за допомогу у організації прибирання і смачний суп! Окремо дякуємо Лаурі Лаатсу !
🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪🇪
Talgu juhtus!
Meid oli 93 inimest. Aitäh kõigile, kes kohale tulid. Kohalikud ukrainlased, eestlased, vabatahtlikud ja suunitud ümberasunikud!
Ukraina inimesed on tänulikud võimaluse eest maal töötada. See on meie siiras Ukraina tänu Eestile tema suure südame eest! Aitäh Kaja kultuurikeskus abi eest koristamise ja maitsva supi eest . Erilised tänud Lauri Laatsile!
Mustamäe linnaosa valitsus Lauri Laats

Від сьогодні на центральній площі Тапа поруч із прапорами Естонії та муніципалітету Тапа майорить прапор України.

Слово має силу, а символи мають значення!Висловлюємо щиру подяку від імені української спільноти керівництву волості Тапа на чолі з Валдо Хелмелайд , волонтерам , родинам українців, що знайшли прихисток для себе у цьому привітному домі. Відсьогодні український прапор майорітиме у кожного з нас перед очима , нагадуючи нам про державу, що виборює у ворога своє право бути вільним народом і державою . СЛАВА УКРАЇНІ ! ELAGU EESTI !!!

Lipu heiskamise tseremooniale tuli osalema mitukümmend inimest, nende seas Ukraina kogukonna inimesed ja Ukrainast saabunud sõjapõgenikud. Kõlasid Ukraina ja Eesti hümn. Tapa vallavanem Valdo Helmelaid pidas lühikese kõne, rõhutades, et Ukraina võitleb praegu meie kõigi vabaduse eest, sõnal on jõud ja sümbolid loevad! Üritusel osales ka Tapat väisanud Ühendkuningriigi suursaadik Ross Allen. Täname kõiki kohalolijaid! Au Ukrainale! Elagu Eesti!

Міжнародний фестиваль “Квіти України – 2022 “

Дорога українська громадо Естонії та наші щирі друзі!

У цей непростий для нашого народу час , ми хочемо , аби наші діти , наша молодь сказала своє слово любові до свого краю , до батьківської землі . У пісні і танку у словах поезії – відтворили свою відданність країни і народу , що нині відстоює своє право бути вільним !!! Запрошуємо до участі у фестивалі усіх наших талановитих дітей : як тих хто в Естонії народився, так і тиз з вас, хто знайшов тут притулок . Фестиваль ” Квіти України – 2022″ – буде благодійним заходом , кошти від якого мають бути спрямовані на підтримку та розвиток дитячої творчості.

Заключний концерт фестивалю відбудеться 29 травня 2022 у Таллліннському Культурному центрі КАЯ , вам достатньо заявити про своє бажання взяти у ньому участь .

Просимо надсилати офіційну заявку на електронну адресу режисера – постановника фестивалю Ніни Гец kolorbalet@hot.ee не пізніше 8 травня 2022 , де має бути вказано :

  1. Прізвище, ім’я виконавця
  2. Назва Товариства чи колективу , який виконавець представляє та прізвище його керівника
  3. Авторів виконуваного твору
  4. Форма музичного супрооводу (фонограма , чи живий акомпонемент , в разі чого ім’я акомпоніатора)
  5. Телефон чи електронна адреса для зв`язку з виконавцем чи його керівником

NB ! Фонограма виконуваного твору надсилається разом з заявкою!

Якщо виникнуть питання, будь ласка, звертайтесь до менеджерів заходу:

  • Ніна Гец +372 51963409
  • Любов Лаур +372 56689607

Jäneda Mõis приймає біженців з України.

Багато українських біженців, які тимчасово перебувають в естонському селищі Янеда, вже знайшли роботу та місце проживання.

Про це нам повідомляє в короткому репортажі з місця події репортер Ева Класс у періодичному виданнi Järva Teataja .

Гостьовий будинок Eva Jäneda є одним із OÜ Jäneda Mõis притулків для українських біженців. Станом на п’ятницю там тимчасово проживали 103 біженці, але ця кількість постійно змінюється.

Енно Муст, генеральний директор , повідомив, що компанія брала участь у тендері від Міністерства соціальних справ, яке шукало житло для українських біженців, а також виявилося одним із тих, з ким був укладений договір.

«Оскільки у нас була можливість прийняти людей і можливість надати необхідні послуги, ми, звісно, ​​запропонували себе», – сказав Муст, додавши, що найважливішим було бажання допомогти.

Сьогодні, 12 квітня 2022 року ми з естонкою , мешканкою м.Тапа Сентою Малва , що одна з перших відгукнулась , аби надати допомогу прибулим українцям у їх пошуку роботи , майбутнього проживання та можливості спілкування з місцевою діаспорою – відвідали OÜ Jäneda Mõis , аби зустрітись з прибулими людьми, поговорити , вияснити можливі проблемні питання , розповісти про українську громаду та можливості спілкування з нею.

Миза Янеда – тихе , привітне невеличке селище з чудовим краєвидом , озером в якому плавають лебеді , з історичними будовами 19 століття . Тут , у приміщенні колишнього гуртожитку сільськогосподарського коледжу розмістились українські родини, де, здебільшого молоді мами з дітьми . Ми зустрілись з молодими людьми у привітному , просторому приміщенні старовинного Musta Täku Tall, де людей кормлять тричі на день , а далі вони мають вільний час і самі вирішують чим мають зайнятись далі. Більша частина жінок вже активно шукає для себе роботу і майбутнє місце проживання. Їм допомагають такі люди , як Сента , місцеві бізнесмени, хуторяни.

Люди радо вітали нас, ділились своїми враженнями від Естонії та тих місць де вони вже побували, а головне, висловлювали щиру подяку державі Естонія і кожному її жителю за неймовірну підтримку.

Ми обмінялись телефонами та сторінками у Фейсбуці, аби тримати один одного в курсі подій . Запросили українців відвідати концерт фестивалю Дні музики – 2022 волості Тапа, що відбудеться цієї суботи в Будинку культури селища Лєхтсе о 17.00

Естонська земля прихистила вже на сьогодні близько 30 000 українців . Кожна сім’я намагається знайти своє місце , свою можливість для активного перебування в країні .

Було приємно чути від наших земляків слова естонською мовою, вони дуже хочуть скоріше освоїти мову свого проживання , мову держави, що прихистила кожного з них .

Українська громада за підтримки місцевих естонців має намір оганізувати кругли столи вивчення мови а ще невеличкі вечорниці, де б люди могли згадати рідний край, співати своїх пісень ….

Отже ,TERE TULEMAST як кажуть в нашому естонському краї , хай все у вас складеться якомога краще і головне – хай якомога скоріше відбудеться перемога Україні у цій війні ! СЛАВА УКРАЇНІ ! ELAGU EESTI !

Перекласти українською…

    Шановна українська громадо Естонії !!!

Зараз Інститут естонської мови ,за підтримки  Асоціації Українських  Організацій  Естонії  розробляє  естонcько  -українсько-естонську систему машинного перекладу для підтримки українців, які прибули сюди. Щоб оцінити якість машинного перекладу, нам потрібні помічники-добровольці (неоплачувана робота), які б готові перекласти максимум 50 речень з естонської чи російської на українську. Бажаючі можуть писати на   helen.kaljumae@eki.ee.

 Щиро  вдячні  за вашу допомогу!

 З найкращими  побажаннями,

Хелен Кальюмяе –

технолог з мови Центру компетенції мовних технологій.

Інститут естонської мови –

Roosikrantsi, 6. 10119 Tallinn

Читаємо українською .

Дорогі земляки , тим з вас, хто прибув до Естонії цими днями, чи мешкає тут раніше , повідомляємо, що за тиждень Відділ іноземної літератури Талліннської центральної міської бібліотеки , що знаходиться за адресою Tallinn, Liivalaja,40 , буде мати можливість обслуговувати читача україномовною літературою. Частину фонду передано Асоціацвєю українських організацій Естонії, це, зокрема дитячі книжки, літературні збірники , пізнавальна література з історії України та інші. Фонд буде щоразу поповнюватись у відповідності із запитами читачів. Тож звертаємось до новоприбулих наших землякув – батьків дітей, педагогів , учнів , хто міг би самостійно відвідувати бібліотеку , ласкаво просимо !!! Тут , до вашого відома , умови , послуги, що нині надає бібліотека , зокрема для наших біженців. Всі українські біженці, надавши документ, що посвідчує особу, можуть безкоштовно:оформити читацьку картку;користування комп’ютером та Wi-Fi;роздрукувати, відсканувати, зробити копії, документів, необхідних для звернення до державних установ;дивитися новини;читати газети та журнали (естонською, російською, англійською та іншими мовами);брати додому видання різними мовами; користуйтеся електронними бібліотеками ELLU, OverDrive, Naxos. користуватися приміщеннями для групових занять;відповіді на ваші інфозапити, консультації з державних послуг Естонії;брати участь у навчальних тренінгах та мовних кафе;користуватися швейною кімнатою та інноваційною лабораторією;видача настільних ігор, музичних інструментів, спортивного інвентарю, інструментів для домашнього ремонту, насіння для посадок;познайомитися з іншими іноземцями, які проживають в Естонії, беручи участь у культурних заходах за адресою: Tallinn, Liivalaja, 40.;брати участь у бібліотечних заходах для дітей та дорослих, у тому числі онлайн.додаткова інформація: vko@tln.lib.ee, тел. 683 0961.For Ukrainian war refugees Украинским беженцам Ukraina põgenikudele.

“Vene inimesed, ma ei tea miks, ei oska hinnata vabadust”

Ljubov Laur. KUULUTAJA ajalehte intervjuu.

Veerand sajandit Tapal elanud Ljubov Laur on töötanud kohaliku erikooli raamatukoguhoidja, huvijuhi ja kasvatajana, samuti vedanud eest ukraina kultuuriseltsi Orpheus. Milline on 68-aastase naise vaade Vene-Ukraina sõjale ja laiemalt ukrainlaste olukorrale Eestis?

Eesti vähemustest rääkides tuleb tavaliselt jutuks vene vähemus. Kuid Eestis elab ka kümneid tuhandeid ukrainlasi. Vene-Ukraina sõja valguses on nende olukord mõistagi tulipunktis.

Eestis elavad ukrainlased on siia saabunud valdavalt nõukogude ajal. Teie jalg astus esimest korda Tapa raudteejaama perroonile 1996. aastal. Mis teid siia tõi?

Viis aastat enne seda, 1991. aastal, astusin Tšernihivis Riia–Simferoopoli rongi peale. Mul olid suured kohvrid, aga ei olnud kohta, kuhu istuda. Siis üks noormees ütles: “Madam, kui te annate mulle viis dollarit ja musi, siis ma võtan teid oma kupeesse.”

Ma vastasin, et dollareid mul ei ole, aga suudlemine pole probleem. Tutvustasin ennast. Noormees ütles: “Minu nimi on Allan Laur ja ma olen Eestist.” Nõnda ma tutvusin oma tulevase abikaasaga. Vot see on saatus.

1994. aastal me abiellusime. Kaks aastat hiljem ma kolisin Eestisse. Tapa metodisti kiriku õpetaja kaudu saime elamispinna.

Te töötasite aastaid Tapa erikooli raamatukoguhoidjana. Oli see juhus või teie teadlik valik?

Ma lõpetasin Kiievis instituudi raamatukogunduse erialal. Siis töötasin 20 aastat Tšerkassõ oblasti raamatukogus. Tapal ma leidsin oma suureks rõõmuks kohe erialase töö. Erikoolis olen töötanud ka huvijuhi ja kasvatajana.

Tapa vallas elab ligikaudu 300 ukrainlast. Miks on nende kultuuriseltsi nimeks valitud MTÜ Orpheus?

Meil oli Ukrainas selline ühendus. Me mõtlesime, kuidas nimetada Tapal organisatsiooni, kuhu tuleksid ukrainlased, venelased ja valgevenelased, mis tegeleks muusika, ajakirjanduse, kunsti ja teadusega. Tundus, et Orpheuse nimi sobib.

Te olete Orpheuse eestvedaja. Millised üritusi Orpheus korraldab?

Me korraldasime väga palju üritusi kuni 2014. aastani. Eesti artistid, nagu Anne Veski, Jüri Aarma ja Jüri Homenja, käisid Tapal inimestega kohtumas.

Mart Kroon, kes laulab Eesti Rahvusmeeskooris, kutsus Orpheuse õhtutele oma sõpru. Lihtne rahvas siin sai kuulata klassikalist muusikat.

Hakkasime korraldama sellist festivali nagu “Seitse vaprat tenorit”. Indrek Jurtšenko aitas mind.

Et eestikeelsed, venekeelsed ja ukrainakeelsed lapsed kokku tuua, hakkasime tegema festivali “Koos on paremr”. Kutsusime koore Narvast, Tallinnast, Lehtsest, Tapalt.

Ka Estonia solist Mati Palm ja tema ukrainlasest õpilane käisid siin esinemas.

Te ütlesite, et Orpheus oli aktiivne aastani 2014. Mis siis juhtus?

Ukrainas toimus Maidani revolutsioon. Pärast seda venekeelsed inimesed ei taha enam midagi kuulda Ukrainast. Ma ei tea, mida neile öelda. Mul on raske nende ees esineda.

Ehk siis pärast Maidani revolutsiooni läksid ka Tapal venelaste ja ukrainlaste suhted halvaks.

Jah. Sellest on kahju. Tekkis selline barjäär, mis takistab kultuuriõhtute korraldamist.

Kuidas on vallas elavate ukrainlaste elu mõjutanud 24. veebruaril alanud Venemaa agressioon Ukraina vastu?

See on ka probleem. Kohalikud ukrainlased, kes on siia tulnud juba nõukogude ajal, nende mõtlemine on nõukogulik. Nende südames on valu, aga nad ei suuda agressiooni hukka mõista. Nad lihtsalt vaikivad. Nad ei taha, et sellest räägitaks.

Need ukrainlased, kes on siia hiljem tulnud, mõtlevad teistmoodi.

Kas teie hinnangul oli õige, et Eesti riik saatis Ukrainale tankitõrjerakette Javelin, või oleks tulnud toetust avaldada mingil muul moel?

Eesti aitab ukrainlasi nii palju. Kuidas öelda aitäh Eesti riigile ja rahvale toetuse eest?

Me saame aru, mis toimub. Me kardame, et Putin hakkab Ukrainat purustama. Aga mida teha, ma ei tea.

Kui palju Ukraina pagulasi Eesti riik teie arvates suudaks vastu võtta?

Praegu on Eestis juba 8000 Ukraina pagulast. Võibolla 2000 saaks võtta veel?

Kui paljud nendest pagulastest suudaks ära majutada Tapa vald?

Meile tulevad Ukrainast ainult need inimesed, kellel on siin sugulased või tuttavad.

Mina tean ühte perekonda, kes on Tapa valda tulnud. Eestlanna, kes töötab Tapa gümnaasiumis, majutab neid oma korteris. Tapa vallavanem küsis minult, kuidas aidata. Ma ütlesin talle, et vaja ei ole toitu ega riietust, küll aga katusealust, kus elada.

Millist abi ukrainlased praeguses olukorras kõige rohkem vajavad?

Ukraina pagulased on tulnud siia väikeste lastega. Kuidas nende haridust korraldada? Võibolla lapsed kasutavad internetti, et oma õpetajatega ühendust saada.

Tallinnas arutatakse, et ehk peaks ukraina lastele eraldi ruumid leidma, kus spetsialistid neid ukraina keeles õpetaksid. Aga paralleelselt tuleks õpetada ka natuke eesti keelt. Natukene läbi mängu, natukene läbi muusika.

Ma ei tea, kui paljud ja kui kauaks siia jäävad. Võibolla mitmeks kuuks, võibolla aastaks. Vaatame, mis Ukrainas toimub. Lastega Eestisse tulnud emad, vanaemad ja tädid ju tahavad tagasi minna.

Kas Eesti riik peaks organiseerima täiskasvanud pagulastele ka töökohti või on töö leidmine igaühe enda asi?

See on juba organiseeritud. On spetsiaalsed telefonid, mis annavad infot, kuhu saab minna tööle. Töökoha leidmine ei ole probleem. Kes tahab leida, see leiab.

Kaua teie hinnangul Vene-Ukraina sõda kestab?

Raske öelda. See ei ole ainult Ukraina sõda, vaid sõltub ka sellest, kuidas Ameerika ühendriigid ja teised NATO riigid Putiniga, selle hullu mehega, kokku lepivad.

Aga sõda on Ukraina rahva ühtseks teinud. Nii tugev ei ole Ukraina rahvas kunagi varem olnud.

Kui teil oleks võimalik näost näkku kohtuda Vladimir Putiniga, siis mida te talle ütleksite?

Härra Putin, sul on ka lapsed. Mõtle, mida nad tunneksid, kui nende maja pommitataks. Me ei ole fašistid. Me oleme lihtsalt inimesed, kes tahavad elada oma elu. Mõtle sellele. Me tahame elada rahus. Me ei taha olla sõjas.

Aga võtame nüüd säärase teema nagu rahvaste sõprus. Kas see on ilus muinasjutt või on see teatud tingimustel siiski võimalik?

(Pikk vaikus.) Üheksakümnendatel oli majanduslikult raske aeg, aga Venemaa, Ukraina ja Valgevene olid vabad. Inimesed liikusid vabalt, suhtlesid vabalt. Meil on palju sarnaseid asju. Me saame olla sõbrad.

Aga siis tõusis võimule Putin. Ta ei taha, et me lihtsalt sarnased ja vabad riigid oleme. Ta tahab tagasi impeeriumit.

Ja Vene inimesed, ma ei tea miks, ei oska hinnata vabadust. Nad kuulavad oma tsaari, usuvad teda. Nad ei taha olla vabad. See eraldab neid ukrainlastest.

Aga ma loodan, et Vene rahvas saab omale juhi, kes annab kõikidele vabaduse. Siis me saame jälle sõpradeks, saame kokku leppida.

     Весна  буде  іншою.  

20 березня 2022 року… світ святкує День щастя, а ще, за календарем, весна нарешті втупає у свої права …. і ще багато всяких подій відбувалось цього дня .

Серед безмежного простору важливих для нас речей – подія високого духовного значення – ДОБРОДІЙСТВА .

Сьогодні досить просторе приміщення Тапаської лютеранської церкви св.Якоба було вщент заповнене людськими очима , в яких світилась безмежна любов і тепло , в них щоразу виблискували сльози … люди зібрались у цьому святому для них місці аби віддати данину українському народові, що відстоює свою свободу, незалежність, своє право обирати свій шлях , що сьогодні мужньо захищає свою країну і прикриває своїм тілом цілу Європу. Це добре розуміють люди , що прийшли віддати данину українському народові і підтримати його ...

За ініциативі керівництва творчих колективів волості Тапа, зокрема Тіію Тіккербер , художнього керівника камерного хору Лєхтсе , керівників будинків культури Лєхтсе Леело Юрімаа і Тапа Хейлі Піхлак , підтримані творчими людьми та колективами цілого регіону цього недільного дня відбувся благодійний концерт під назвою ” Ця весна буде іншою “…

Тіію Тіккербер запросила до участі в ньому творчих людей , колективи, що входять до складу Асоціації українських організацій Естонії , кожний з яких вважав за честь підтримати свою рідну державу таким чином.

Оповідати атмосферу, що сьогодні панувала в церквному храмі важко словами : це було неймовірно високе єднання душ, єднання думки і сердечної взаємодії.

До присутніх людей зі словами божого благословення звернувся настоятель церкви св.Якоба Валдо Рейман, своє слово подяки людям , хто прийшов підтримати таким чином Україну висловив керівник місцевого самоврядування Аларі Кірт .

Концерт за традицією розпочався Державним гімном України, який виконав на флейті хлопчина із міста Запоріжжя Ілля Слюсаренко , що змушений був з матір’ю тікати від війни і приїхав до Естоні на початку березня.

Камерний хор Лехтсе спільно зі змішаним хором “Леетар” м.Тапа виконали духовний гімн України “Боже великий, єдиний ” та незабутній твір на слова Тараса Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий ” , а ще такий же за змістом духовний гімн естонського народу ” Моя земля – моя любов” на вірші Лідії Койдули .

Кожний колектив, чи соліст намагався виконати твір , що має відношення до української культури , а ще класичні твори , де тема свободи і любові до рідної землі – є домінуючими.

З особливою теплотою наші естонські друзі сприймали виступи українських музикантів та самодіяльних талановитих виконавців , зокрема сьогодні в концерті виступив дует “Струни душі” – Людмила Грамяк та Олена Думініка , новостворений ансамбль старовинної пісні “Родовід” , за участю наших запорізьких “Оксамитівців” , Іллі Слюсаренка , що крім державного гімна виконав попюрі з відомих українських мелодій , сміливо можемо назвати ще один творчий колектив українським – це тріо під керівництвом , Олександра Аанісеппа ( Аріана Арутюнян, Надія Чувпило) . Дівчатка ще не так давно були ученицями недільної школи , а сьогодні вже маститі артистки. Відомий в нашому регіоні оркестр мандолін під керівництвом Ілмара Калда теж виконав декілька українських мелодій .

Солісти та співаки театру опери Естонія , естонського національного чоловічого хору Сігрід Мутсо, Індрек Юрченко, Кадрі Ніргі , Март Крон прикрасили програму концерту майстерним виконанням провідних творів вокального мистецтва.

Закічилось це справжнє духовне святодійство загальною молитвою проханням до Всевишнього , аби він послав мир Україні і захистив світ від подальшої розрухи, від війни ..

“Отче наш ” звучав сьогодні мовами свого народу…

Нам, українцям, для кого така висока, така безмірна підтримка естонського народу – є справжнім скарбом для набуття духовних і навіть фізичних сил . Ми безкінечно вдячні усим людям хто в ці важкі дні для нашого народу нас підтримує , хто дає притулок нашим воєнним біженнцям, хто ділиться усім , чим можна, аби довести війну до переможного кінця !

На завершення , констатуємо, що завдяки благодійному концерту була зібрана значна сума для передачі благодійному фонду АУОЕ , що сягає більше 2,5 тисяч євро !

В урочистій амосфері , був підписаний протокол про передачу зібраної благодійної суми , за що ми неймовірно вдячні нашим щирим друзям волості ТАПА !

СЛАВА УКРАЇНІ ! ELAGU EESTI !!!

20.03.2022 Любов Лаур.