В житті кожного народу і кожної людини, яка відносить себе до тої чи іншої групи людей , найважливішим є збереження традиції .
Зимовий цикл – вирізняється найбагатшим переліком свят , яких люди намагаються дотримуватись і які із задоволенням відзначають, де б не жили і куди б доля не завела людину за тих чи інших обставин. Так сталося, що тисячі українців з відомої всім причини змушені були покинути рідні місця проживання і поселитись в Естонії.
Частина з них оселилась у волості або в самому місті Тапа . Це, здебільшого , жінки з дітьми , або ж люди старшого віку . Кожний з них вже визначився не тільки з місцем проживання , а й знайшов для себе роботу . Діти , у відповідності до віку – відвідують чи то дитячий садок, або навчальний заклад . Не все в житті наших героїв складається ідеально , або як би нам хотілось : комусь доводиться досить складно вирішувати проблеми з лікуванням , комусь не додала уваги місцева соціальна служба . Проте ,здебільшого , у змушених переселенців – є позитивний настрой і почуття подяки державі і місцевому самоврядуванню , естоноземельцям , з ким кожного дня тепер доводиться їм спілкуватись , спірвпрацювати і просто жити буденним життям.
На передодні головного свята православних християн – Різдва , кожна родина , в залежності від можливостей , намагалась дотримувались тих чи інших традицій його зустрічі та святкування або ж хоча би з теплотою згадувала , як то було в Україні.
Вечір напередодні Різдва називається Святим або Навечір’ям Різдва Христового. У цей день всі члени родини мають бути вдома, допомагати один одному під час святкових приготувань.
За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в будинку, вибілювали помешкання, застеляли нові або чисто випрані скатерки й рушники, намагалися підготувати новий одяг для всіх членів родини. Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння й молитву.
А вдосвіта 6 січня господиня розпочинала приготування дванадцяти страв, що символізують дванадцять апостолів. Оскільки Різдву передує тривалий сорокаденний піст, всі страви Святої вечері мають бути пісними.
Головною різдвяною стравою є кутя — пшенична або ячмінна каша, змішана з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов’язково має стояти узвар.
Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна й покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.
На почесному місці в домі повинен стояти Дідух — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут, і є оберегом роду. Традиція ставити дідух на Святу вечерю тягнеться ще з часів язичництва, хоча в сучасній Україні вона збереглася тільки в західних областях України.
Сідати за святковий стіл необхідно з появою першої зірки, що символізує народження Ісуса. Святий Вечір традиційно розпочинається молитвою за здоров’я живих і упокій мертвих. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку й благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.
Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків та вшануванням душ померлих. Тож після Святої вечері українці залишають по ложці кожної страви для духів померлих родичів (в деяких регіонах взагалі не прибирають зі столу) або ставлять для них кутю на підвіконня.
Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують — «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також в гості до родичів.
На відміну від Святвечора, під час різдвяних гостин вже не обмежуються пісною їжею. На стіл у цей день кладуть шинку, ковбасу, яйця, холодець тощо.
Обов’язковою різдвяною традицією є колядування — звичай, під час якого групи колядників піснями славлять господарів. Найчастіше в таких піснях звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченню співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.
Ще однією традицією святкування Різдва в Україні є ворожіння. Вважалося, що в цей день воно найправдивіше, оскільки межі між світами живих і мертвих стають найбільш тонкими, і потойбічні сили проникають у людський світ, відкриваючи таємниці майбутнього.
Крім того, українці дотримуються давньої традиції миритися в цей день, пробачати один одному образи.
Оголошене різдвяне перемир’ я поселило в душах кожного українця надію на можливе скоре завершення війни і повернення додому більшості з них… але чи буде так ?
Час має особливість невпинно летіти для одних і тягтися дуже повільно для інших людей : тут все залежить від настрою кожної людини, її вміння керувати як своїм часом так і своїм настроем на вирішення тих чи інших завдань.
Хотілося б побажати кожному , хто мав ті чи інші проблеми в минулому , аби Новий рік став для них трампліном для вирішення складних завдань , аби душевний настрій кожної людини був позитивним .
Від імені українців Естонії , яких ми вже звикли називати естоно –українцями , ми щиро дякуємо усім людям , хто вже більше 10 місяців піклукється вирішенням іноді непростих проблем , аби допомогти змушеним переселенцям : органи влади, керівники навчальних закладів , керівники виробництв , де знайшли для себе роботу переселенці .
Бажаємо нашим землякам налаштувати своє життя в Естонії так, аби в ньому було якомога більше позитивних речей !
З Новим роком, з Різдвом і Водогхрещем !
07.01.2023. Любов Лаур.
