” Прощання з Колядою”

 Сьогодні  під  куполом  Rooma-Katoliku Kiriku Peeter Pauli Kogudus  -Tallinnas, Vene 18  в останнє, за  народною  українською  традицією  звучали  щедрівки  і колядки, завершуючи , таким  чином,   різдвяний  цикл  народних  свят  . Традицію  прощання  з Колядою , різдвяний  Вертеп  продемонстрували  сьогодні   Товариства  українців з Фінляндії та  хор «Промінь» , а ще художні  колективи з міст Тарту  та Таллінна . Завершальним   акордом свята   став  виступ  дитячого  хору  та  ансамблю  бандуристів   української  недільної школи «Надія»

 Організовували  це чудове дійство парафія Української греко-католицької церкви в Естонії  на  чолі  з о.Романом  Кіхом  та  Спілка  української молоді Естонії , очолювана   Володимиром  Паламарем.

 Від  імені  багаточисельної  української  спільноти, що  сьогодні  вщент  заповнила  церковний  простір    , щиро  дякуємо  як  організаторам  так  і  талановитим  виконавцям  цього  чудового  народознавчого  дійства !!!

Любов Лаур. 28.01.2023 . м.Таллінн.

Українці Естонії відзначили День соборності України .

22 січня у Музеї окупацій у Таллінні з ініціативи Асоціації українських організацій в Естонії та Посольства України в Естонській Республіці відбувся тематичний захід до Дня соборності України. Посол Мар’яна Беца у своєму виступі наголосила на тому, що соборність українських земель та єдність українців були і залишаються нашими спільними ціннісними орієнтирами, запорукою непохитності та незламності України. Посол розповіла про нинішню боротьбу України проти російської агресії, підтримку міжнародної спільноти нашої держави та подякувала Естонії за надання Україні безпрецедентного чергового пакету військової допомоги, відзначивши, що він є найбільшим з початку війни. Нині у цілому розмір естонської військової допомоги сягнув 370 млн євро. Мар’яна Беца закликала присутніх українців Естонії докладати максимум зусиль для забезпечення перемоги ЗСУ на усіх можливих фронтах – волонтерському, інформаційно-роз’яснювальному, економічному тощо.
Євген Цибуленко, професор права і публіцист, акцентував увагу на історичних аспектах проголошення 105 років тому незалежності Української Народної Республіки та подальшому політико-правовому об’єднанні Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки в єдину Українську державу.
Володимир Паламар, Голова Асоціації українських організацій в Естонії, розповів про історію створення естонського Музею окупації, поділився спогадами про участь у боротьбі за незалежність України та Естонії.
Представники української громади Естонії поділилися власними життєвими історіями спротиву радянській системі, активної участі українців Естонії у визвольному русі та нинішній боротьбі проти російської агресії на інформаційному та волонтерському напрямах
.

Згадуючи добрі традиції українців.

В житті  кожного народу  і  кожної людини, яка  відносить  себе  до  тої чи іншої  групи  людей  , найважливішим є збереження  традиції .

Зимовий  цикл  – вирізняється  найбагатшим  переліком  свят , яких люди  намагаються  дотримуватись  і які  із  задоволенням   відзначають, де  б не  жили   і куди б доля  не  завела   людину  за  тих  чи  інших  обставин.  Так  сталося, що тисячі  українців  з  відомої  всім  причини  змушені  були  покинути  рідні  місця  проживання  і  поселитись  в   Естонії.

Частина   з них  оселилась у   волості або в  самому  місті   Тапа  . Це,  здебільшого , жінки  з дітьми , або ж люди  старшого  віку .  Кожний  з них  вже визначився  не  тільки  з  місцем  проживання , а й знайшов  для  себе  роботу . Діти , у  відповідності  до  віку – відвідують  чи то  дитячий  садок, або  навчальний  заклад . Не все в житті  наших  героїв   складається ідеально , або як  би нам  хотілось :  комусь  доводиться  досить  складно  вирішувати  проблеми  з лікуванням  , комусь не додала  уваги  місцева  соціальна  служба . Проте ,здебільшого , у  змушених  переселенців   –  є  позитивний  настрой  і  почуття  подяки державі  і  місцевому  самоврядуванню , естоноземельцям , з ким  кожного  дня  тепер  доводиться  їм  спілкуватись , спірвпрацювати  і  просто  жити  буденним  життям.

 На передодні  головного  свята  православних  християн  – Різдва ,  кожна  родина  , в залежності  від  можливостей , намагалась  дотримувались  тих  чи  інших  традицій його  зустрічі та  святкування  або ж хоча би  з  теплотою  згадувала  , як  то  було в Україні.

Вечір напередодні Різдва називається Святим або Навечір’ям Різдва Христового. У цей день всі члени родини мають бути вдома, допомагати один одному під час святкових приготувань.

    За звичаєм до свят господині ретельно прибирали в будинку, вибілювали помешкання, застеляли нові або чисто випрані скатерки й рушники, намагалися підготувати новий одяг для всіх членів родини. Із воску власної пасіки люди виготовляли святкові свічки, приказуючи спеціальні замовляння й молитву.

    А вдосвіта 6 січня господиня розпочинала приготування дванадцяти страв, що символізують дванадцять апостолів. Оскільки Різдву передує тривалий сорокаденний піст, всі страви Святої вечері мають бути пісними.

    Головною різдвяною стравою є кутя — пшенична або ячмінна каша, змішана з родзинками, маком, медом і горіхами. Також на столі обов’язково має стояти узвар.

    Важливим різдвяним обрядом на Святий вечір є оформлення столу. Традиційно його застеляють свіжим сіном або соломою, зверху насипають трохи зерна й покривають скатертиною. По кутках столу під скатертину кладуть по зубчику часнику, який буде оберігати сім’ю від хвороб та злих сил.

    На почесному місці в домі повинен стояти Дідух — житній, пшеничний або вівсяний сніп, який символізує урожай та добробут, і є оберегом роду. Традиція ставити дідух на Святу вечерю тягнеться ще з часів язичництва, хоча в сучасній Україні вона збереглася тільки в західних областях України.

    Сідати за святковий стіл необхідно з появою першої зірки, що символізує народження Ісуса. Святий Вечір традиційно розпочинається молитвою за здоров’я живих і упокій мертвих. Господар першим сідає за стіл, запалює різдвяну свічку й благословляє вечерю, після чого куштує кутю і роздає її родині.

       Різдвяні свята в Україні, за язичницькою традицією, пов’язані із культом предків та вшануванням душ померлих. Тож після Святої вечері українці залишають по ложці кожної страви для духів померлих родичів (в деяких регіонах взагалі не прибирають зі столу) або ставлять для них кутю на підвіконня.

Вранці 7 січня люди радісно вітаються фразою «Христос народився!», а у відповідь чують — «Славімо його!». У цей день прийнято ходити до церкви на святкову молитву, а також в гості до родичів.

    На відміну від Святвечора, під час різдвяних гостин вже не обмежуються пісною їжею. На стіл у цей день кладуть шинку, ковбасу, яйця, холодець тощо.

    Обов’язковою різдвяною традицією є колядування — звичай, під час якого групи колядників піснями славлять господарів. Найчастіше в таких піснях звучать побажання щастя, здоров’я та достатку. По закінченню співу, господарі виносять колядникам солодощі або гроші.

Ще однією традицією святкування Різдва в Україні є ворожіння. Вважалося, що в цей день воно найправдивіше, оскільки межі між світами живих і мертвих стають найбільш тонкими, і потойбічні сили проникають у людський світ, відкриваючи таємниці майбутнього.

       Крім того, українці дотримуються давньої традиції миритися в цей день, пробачати один одному образи.

    Оголошене  різдвяне  перемир’ я  поселило в душах   кожного  українця  надію  на  можливе  скоре  завершення   війни  і  повернення   додому  більшості  з них…  але  чи  буде  так ?  

  Час  має особливість невпинно  летіти  для  одних  і  тягтися   дуже  повільно  для  інших  людей  :  тут  все  залежить  від  настрою  кожної  людини,  її  вміння  керувати  як  своїм  часом  так  і  своїм  настроем на  вирішення  тих  чи  інших  завдань.

  Хотілося б  побажати  кожному  , хто мав  ті  чи  інші  проблеми в  минулому  , аби  Новий  рік  став для  них  трампліном  для  вирішення складних  завдань , аби  душевний   настрій  кожної  людини  був  позитивним . 

   Від  імені   українців  Естонії , яких  ми  вже  звикли  називати естоно –українцями , ми  щиро  дякуємо   усім  людям , хто вже  більше 10 місяців  піклукється    вирішенням  іноді   непростих  проблем , аби  допомогти   змушеним  переселенцям  : органи  влади, керівники  навчальних  закладів , керівники   виробництв  , де  знайшли для  себе  роботу   переселенці . 

 Бажаємо  нашим  землякам  налаштувати  своє  життя  в Естонії  так, аби  в  ньому  було  якомога  більше  позитивних  речей

     З Новим  роком, з Різдвом і  Водогхрещем  ! 

07.01.2023. Любов Лаур.

“Життя,що наповнилось творчою енергією”

Новий  2023  рік  нарешті  настав , як і заведено –  1 січня !

 З першим  Днем нового  року співпала  дата  народження  жінки, про  яку  ми хотіли  б вам коротко розказати.   Чому саме  про неї, ви  потім  здогадаєтесь !

Людмила  Одес , харків’янка , українка , кому  доля  випала  , за  сімейних  обставин  народитись  в  далекому  Казахстані, бо  там  працювати  деякий  час  довелось  її мамі – лікарю.
Згодом  родина  повернулась  у  рідні  краї  і  вже тут  аж  до  зрілого  молодого  віку   Люда  завершувала  навчання  - школа , музичне  училище, Харківська  консерваторія .. Між тим , був  період  і  полтавський  де  вона  жила,  викладала  музику  в школі ,  і , нарешті  прийшов  день , знайомства  з  її майбутнім  чоловіком  - естонцем Аго  Одесом.
 Це  були  роки  , коли  як в Естонії так  і  в Україні  розпочинались  активні  процеси  відновлення  національної  свідомості ,  рідної  мови, культури , часи  активного  суспільного  оновлення.  
     Саме у ці роки  молода  родина  вирішила переїхати  до Естонії .  З тих пір  минуло  вже  більше  30 років .
 Людмила  жодного  дня  не  дозволяла  собі  жити  без  заглиблення  в  творчий  процес , в  музичну  культуру. Робота  в  якості  викладача  музики ,  фортепіано , педагога  вокальної  студії  « Арлекіно» , що готувала   юних  вокалістів  до  участі  в телевізійній  програмі «Ранкова  зірка»  і  ще  багато – багато  чого…
       В ці  роки  почалось  активне  формування   українських  громад, товариств  Естонії , одне  з  яких  отримало  назву «Просвіта» . Знайомство  керівника   «Просвіти»  Оксани  Мамутової з  професійною  піаністкою Людмилою Одес  по –суті  стало  для  обох  визначальним  , оскільки  жодний захід  Товариства , чи то  фестиваль, чи то  тематичний  концерт  вже  не  відбувався  без  активної  участі  в ньому  нашого  музиканта – педагога    Людмили  Одес.   Українська  Недільна  школа «Надія» , що  була  сформована  на  базі  «Просвіти»  і  сьогодні  є одним з провідних   навчальних  закладів   української  діаспори Естонії,   використовувала   професійні  знання   музичного  педагога  .  Саме Людмила  Одес  залишається  і  понині  головним  концертмейстером  міжнародних  фестивалів « Квіти України» та «Північна  зірка» , організатором   яких  є Асоціація  українських Організацій  Естонії.  
Культурологічний  клуб «Крила», що  діє вже 10 років  на  базі  Культурного  осередку  АУОЕ теж  не  обходиться  без  музикознавчої  і  практичної  підтримки  концертмейстера  Людмили  Одес.  
Час  невпинно  летить , нам  його  так  іноді  хочеться  зупинити , бо  жінка, як і  кожна  людина   має особливість  -  набуваючи  досвід – втрачати   енергію, сили, терпіння  і бажання   бігти  швидко  вперед.  Настає  час, коли  творча  людина  теж   хотіла б зупинитись,  аби  перепочити , але  це  не  про  нашу  героїню…
Вже  діти  стали  дорослими, вже  навіть  правнук  народився , але  світ  навколо  Людмили  залишаються  молодим, таким же  творчо  наповненим, як це  було  30 – 40  років  тому. 
Майже  щодня  до  Людмили  додому  приходять учні   аби  посягнути  гру  на  фортепіано , щороку  їх  число не  зменшується, а   навпаки.  Не  вщухає   творчий   вітер   в   житті  наших  товариств , об’єднань, їх з  часом   стає  все  більше.  Обставини, за  яких  сотні  творчо  обдарованих  людей   змушені  були   знайти  для  себе   тимчасове  перебування в Естонії  - сьогодні  знаходять  підтримку   в Культурних центрах  української  діаспори, в  тому  числі  за  відомою  всім  адресою  Tallinn, Nafta 6  - 2.    Останні  події  в  культурному  житті   АУОЕ : благодійні  концерти , участь  у  Днях  старого міста, фестивальних  програмах  , тематичних  концертах    показали, наскільки зміцніла духовно  і організаційно  наша  українська  громада Естонії, яким  важливим  фактором  є  підтримка  українців  , їх  бажання  творчого   самовизначення . В цьому  процесі  саме  такі  люди , як  Людмила  Одес   відіграють  дуже  важливу  роль . 
   Рік  розпочався  з 1  січня  , саме  в  цей  день  колись народилась  наша   героїня, народилась , аби  своєю  творчою  і  людською  енергією  заповнювати  цей світи, аби  робити  його  кращим, добрішим , важливішим  для  всього  суспільства  і  для  себе  самого ! 
 Ми, українська  діаспора  Естонії  від  щирого  серця  вітаємо  нашу  Людмилу  Одес  з її Днем  народження  і бажаємо  невпинності   життєвої  енергії,  творчої  наснаги , доброї  , щасливої  долі  кожному  з членів  її  особистої  родини , а  головне- миру  і  процвітання  її улюбленій  Батьківщині – Україні !  МНОГАЯ ЛІТА  ТОБІ , ЛЮДМИЛА  ОДЕС!!! 
  03.01.2023              Любов Лаур . 
   
  

“Kas laulame`?” Чи заспіваємо?

Сьогодні на території Естонії, з різних причин, проживають вже більше як 100 тисяч українців . Багатьом з них добре знайома естонська культура : пісні, література, звичаї. Однак багато наших земляків тільки почав освоювати естонську мову , вивчати традиції, культурні особливості країни, яка подарувала кожному з них можливість жити, працювати , інтегруватись в естонське суспільство. Одним з важливих і ефективних форм інтеграції в естонську культуру – є вивчення естонських пісень , що дає можливість ще й скоріше освоювати мову .. Культурологічний клуб “Крила” вже роками намагається пропагувати серед своїх земляків естонські пісні , включаючи пісні в програму виступів творчих колективів , слухаючи естономовні пісні , та виконуючи їх під час засідань клубу. 26 лютого 2023 , на відзначення чергової річниці від Дня незалежності Естонії , члени клубу підготують та будуть виконувати сольно і колективно найбільш улюблені популярні в народі естонські пісні , тож усіх бажаючих взяти участь у такому музичному заході – закликаємо доєднатись до нього . Ласкаво просимо !

Любов Лаур, керівник клубу “Крила” товариства “Орфей” АУОЕ. ( тел.56689607)