Перекласти українською…

    Шановна українська громадо Естонії !!!

Зараз Інститут естонської мови ,за підтримки  Асоціації Українських  Організацій  Естонії  розробляє  естонcько  -українсько-естонську систему машинного перекладу для підтримки українців, які прибули сюди. Щоб оцінити якість машинного перекладу, нам потрібні помічники-добровольці (неоплачувана робота), які б готові перекласти максимум 50 речень з естонської чи російської на українську. Бажаючі можуть писати на   helen.kaljumae@eki.ee.

 Щиро  вдячні  за вашу допомогу!

 З найкращими  побажаннями,

Хелен Кальюмяе –

технолог з мови Центру компетенції мовних технологій.

Інститут естонської мови –

Roosikrantsi, 6. 10119 Tallinn

Українці для українців за кордоном: долучайся до сервісу “Допомагай своїм”

У далекому 1913 році молодий хлопець із села Чернихівці (тепер Тернопільська область) у простому костюмі та з 25 доларами, захованими в шкарпетках, сідає на корабель до Канади. Незабаром він потрапляє до Ньюарку й починає своє життя в Америці, працюючи вантажником, токарем і механіком. Проте згодом патент на авіаційний закріплювач дав йому змогу відкрити Dzus Fastener Company Inc. та побудувати фабрику в США, а потім і в Англії, Франції та Канаді. Було створено сотні робочих місць, куди потягнулися вихідці з України. Відтоді Володимир Джус із Тернопільщини поступово стає одним із найвідоміших українців у США — засновує Український Інститут Америки, видає україномовну літературу, організовує українські школи, підтримує наукові товариства. У Сполучених Штатах про нього пишуть книжки, називають українським Генрі Фордом, а його розробки й досі не втрачають своєї актуальності.

Таких історій безліч. Українці здатні досягати успіху будь-де. Сьогодні в умовах російської воєнної агресії українці почуваються єдиною нацією, як ніколи раніше. Асоціація Українських Організацій в Естонії хоче допомогти українцям, які перебувають за межами батьківщини. Тому ми запускаємо проєкт «Допомагай своїм» на території ЄС — платформу, що буде корисною тим, хто хоче допомогти своїми професійними послугами українцям, які опинилися далеко від дому, а також для тих, хто шукає певні послуги за кордоном.

Наразі запущена перша версія сервісу, за допомогою якого ви зможете знайти представників українського бізнесу поблизу себе, та матимете можливість скористатися їхніми послугами. Надалі плануємо організувати повноцінний клуб українців, який буде поєднувати нас незалежно від того, де ми зараз знаходимось, допоможе зберігати нашу національну ідентичність та об’єднуватися заради взаємодопомоги. Ми плануємо розробити систему знижок для учасників клубу, надати можливість знаходити вільні робочі місця, додати краудфандингову та соціальну функції.

Якщо ви власник, або ж представник бізнесу за межами України, дайте шанс іншим українцям знайти вас — додайте інформацію про свої послуги в розділі Пропоную послуги.

Якщо ви українець і шукаєте допомогу та певні послуги — знайдіть потрібну вам послугу і скористайтеся нею в розділі Послуги.
Дорогі українці, підтримуйте батьківщину та один одного! Все буде Україна!

Допомагай своїм!

Асоціація Українських Організацій в Естонії запускає проект “Допомагай своїм” по всій Європі, який створено, щоб українці за кордоном допомагали один одному і разом створювати атмосферу емпатії та взаємодопомоги.

Якщо ви власник, або ж представник бізнесу за межами України, дайте шанс іншим українцям знайти вас — додайте інформацію про свої послуги в розділі Пропоную послуги.
 

Якщо ви українець і шукаєте допомогу та певні послуги — знайдіть потрібну вам послугу і скористайтеся нею у розділі Послуги.

Читаємо українською .

Дорогі земляки , тим з вас, хто прибув до Естонії цими днями, чи мешкає тут раніше , повідомляємо, що за тиждень Відділ іноземної літератури Талліннської центральної міської бібліотеки , що знаходиться за адресою Tallinn, Liivalaja,40 , буде мати можливість обслуговувати читача україномовною літературою. Частину фонду передано Асоціацвєю українських організацій Естонії, це, зокрема дитячі книжки, літературні збірники , пізнавальна література з історії України та інші. Фонд буде щоразу поповнюватись у відповідності із запитами читачів. Тож звертаємось до новоприбулих наших землякув – батьків дітей, педагогів , учнів , хто міг би самостійно відвідувати бібліотеку , ласкаво просимо !!! Тут , до вашого відома , умови , послуги, що нині надає бібліотека , зокрема для наших біженців. Всі українські біженці, надавши документ, що посвідчує особу, можуть безкоштовно:оформити читацьку картку;користування комп’ютером та Wi-Fi;роздрукувати, відсканувати, зробити копії, документів, необхідних для звернення до державних установ;дивитися новини;читати газети та журнали (естонською, російською, англійською та іншими мовами);брати додому видання різними мовами; користуйтеся електронними бібліотеками ELLU, OverDrive, Naxos. користуватися приміщеннями для групових занять;відповіді на ваші інфозапити, консультації з державних послуг Естонії;брати участь у навчальних тренінгах та мовних кафе;користуватися швейною кімнатою та інноваційною лабораторією;видача настільних ігор, музичних інструментів, спортивного інвентарю, інструментів для домашнього ремонту, насіння для посадок;познайомитися з іншими іноземцями, які проживають в Естонії, беручи участь у культурних заходах за адресою: Tallinn, Liivalaja, 40.;брати участь у бібліотечних заходах для дітей та дорослих, у тому числі онлайн.додаткова інформація: vko@tln.lib.ee, тел. 683 0961.For Ukrainian war refugees Украинским беженцам Ukraina põgenikudele.

“Vene inimesed, ma ei tea miks, ei oska hinnata vabadust”

Ljubov Laur. KUULUTAJA ajalehte intervjuu.

Veerand sajandit Tapal elanud Ljubov Laur on töötanud kohaliku erikooli raamatukoguhoidja, huvijuhi ja kasvatajana, samuti vedanud eest ukraina kultuuriseltsi Orpheus. Milline on 68-aastase naise vaade Vene-Ukraina sõjale ja laiemalt ukrainlaste olukorrale Eestis?

Eesti vähemustest rääkides tuleb tavaliselt jutuks vene vähemus. Kuid Eestis elab ka kümneid tuhandeid ukrainlasi. Vene-Ukraina sõja valguses on nende olukord mõistagi tulipunktis.

Eestis elavad ukrainlased on siia saabunud valdavalt nõukogude ajal. Teie jalg astus esimest korda Tapa raudteejaama perroonile 1996. aastal. Mis teid siia tõi?

Viis aastat enne seda, 1991. aastal, astusin Tšernihivis Riia–Simferoopoli rongi peale. Mul olid suured kohvrid, aga ei olnud kohta, kuhu istuda. Siis üks noormees ütles: “Madam, kui te annate mulle viis dollarit ja musi, siis ma võtan teid oma kupeesse.”

Ma vastasin, et dollareid mul ei ole, aga suudlemine pole probleem. Tutvustasin ennast. Noormees ütles: “Minu nimi on Allan Laur ja ma olen Eestist.” Nõnda ma tutvusin oma tulevase abikaasaga. Vot see on saatus.

1994. aastal me abiellusime. Kaks aastat hiljem ma kolisin Eestisse. Tapa metodisti kiriku õpetaja kaudu saime elamispinna.

Te töötasite aastaid Tapa erikooli raamatukoguhoidjana. Oli see juhus või teie teadlik valik?

Ma lõpetasin Kiievis instituudi raamatukogunduse erialal. Siis töötasin 20 aastat Tšerkassõ oblasti raamatukogus. Tapal ma leidsin oma suureks rõõmuks kohe erialase töö. Erikoolis olen töötanud ka huvijuhi ja kasvatajana.

Tapa vallas elab ligikaudu 300 ukrainlast. Miks on nende kultuuriseltsi nimeks valitud MTÜ Orpheus?

Meil oli Ukrainas selline ühendus. Me mõtlesime, kuidas nimetada Tapal organisatsiooni, kuhu tuleksid ukrainlased, venelased ja valgevenelased, mis tegeleks muusika, ajakirjanduse, kunsti ja teadusega. Tundus, et Orpheuse nimi sobib.

Te olete Orpheuse eestvedaja. Millised üritusi Orpheus korraldab?

Me korraldasime väga palju üritusi kuni 2014. aastani. Eesti artistid, nagu Anne Veski, Jüri Aarma ja Jüri Homenja, käisid Tapal inimestega kohtumas.

Mart Kroon, kes laulab Eesti Rahvusmeeskooris, kutsus Orpheuse õhtutele oma sõpru. Lihtne rahvas siin sai kuulata klassikalist muusikat.

Hakkasime korraldama sellist festivali nagu “Seitse vaprat tenorit”. Indrek Jurtšenko aitas mind.

Et eestikeelsed, venekeelsed ja ukrainakeelsed lapsed kokku tuua, hakkasime tegema festivali “Koos on paremr”. Kutsusime koore Narvast, Tallinnast, Lehtsest, Tapalt.

Ka Estonia solist Mati Palm ja tema ukrainlasest õpilane käisid siin esinemas.

Te ütlesite, et Orpheus oli aktiivne aastani 2014. Mis siis juhtus?

Ukrainas toimus Maidani revolutsioon. Pärast seda venekeelsed inimesed ei taha enam midagi kuulda Ukrainast. Ma ei tea, mida neile öelda. Mul on raske nende ees esineda.

Ehk siis pärast Maidani revolutsiooni läksid ka Tapal venelaste ja ukrainlaste suhted halvaks.

Jah. Sellest on kahju. Tekkis selline barjäär, mis takistab kultuuriõhtute korraldamist.

Kuidas on vallas elavate ukrainlaste elu mõjutanud 24. veebruaril alanud Venemaa agressioon Ukraina vastu?

See on ka probleem. Kohalikud ukrainlased, kes on siia tulnud juba nõukogude ajal, nende mõtlemine on nõukogulik. Nende südames on valu, aga nad ei suuda agressiooni hukka mõista. Nad lihtsalt vaikivad. Nad ei taha, et sellest räägitaks.

Need ukrainlased, kes on siia hiljem tulnud, mõtlevad teistmoodi.

Kas teie hinnangul oli õige, et Eesti riik saatis Ukrainale tankitõrjerakette Javelin, või oleks tulnud toetust avaldada mingil muul moel?

Eesti aitab ukrainlasi nii palju. Kuidas öelda aitäh Eesti riigile ja rahvale toetuse eest?

Me saame aru, mis toimub. Me kardame, et Putin hakkab Ukrainat purustama. Aga mida teha, ma ei tea.

Kui palju Ukraina pagulasi Eesti riik teie arvates suudaks vastu võtta?

Praegu on Eestis juba 8000 Ukraina pagulast. Võibolla 2000 saaks võtta veel?

Kui paljud nendest pagulastest suudaks ära majutada Tapa vald?

Meile tulevad Ukrainast ainult need inimesed, kellel on siin sugulased või tuttavad.

Mina tean ühte perekonda, kes on Tapa valda tulnud. Eestlanna, kes töötab Tapa gümnaasiumis, majutab neid oma korteris. Tapa vallavanem küsis minult, kuidas aidata. Ma ütlesin talle, et vaja ei ole toitu ega riietust, küll aga katusealust, kus elada.

Millist abi ukrainlased praeguses olukorras kõige rohkem vajavad?

Ukraina pagulased on tulnud siia väikeste lastega. Kuidas nende haridust korraldada? Võibolla lapsed kasutavad internetti, et oma õpetajatega ühendust saada.

Tallinnas arutatakse, et ehk peaks ukraina lastele eraldi ruumid leidma, kus spetsialistid neid ukraina keeles õpetaksid. Aga paralleelselt tuleks õpetada ka natuke eesti keelt. Natukene läbi mängu, natukene läbi muusika.

Ma ei tea, kui paljud ja kui kauaks siia jäävad. Võibolla mitmeks kuuks, võibolla aastaks. Vaatame, mis Ukrainas toimub. Lastega Eestisse tulnud emad, vanaemad ja tädid ju tahavad tagasi minna.

Kas Eesti riik peaks organiseerima täiskasvanud pagulastele ka töökohti või on töö leidmine igaühe enda asi?

See on juba organiseeritud. On spetsiaalsed telefonid, mis annavad infot, kuhu saab minna tööle. Töökoha leidmine ei ole probleem. Kes tahab leida, see leiab.

Kaua teie hinnangul Vene-Ukraina sõda kestab?

Raske öelda. See ei ole ainult Ukraina sõda, vaid sõltub ka sellest, kuidas Ameerika ühendriigid ja teised NATO riigid Putiniga, selle hullu mehega, kokku lepivad.

Aga sõda on Ukraina rahva ühtseks teinud. Nii tugev ei ole Ukraina rahvas kunagi varem olnud.

Kui teil oleks võimalik näost näkku kohtuda Vladimir Putiniga, siis mida te talle ütleksite?

Härra Putin, sul on ka lapsed. Mõtle, mida nad tunneksid, kui nende maja pommitataks. Me ei ole fašistid. Me oleme lihtsalt inimesed, kes tahavad elada oma elu. Mõtle sellele. Me tahame elada rahus. Me ei taha olla sõjas.

Aga võtame nüüd säärase teema nagu rahvaste sõprus. Kas see on ilus muinasjutt või on see teatud tingimustel siiski võimalik?

(Pikk vaikus.) Üheksakümnendatel oli majanduslikult raske aeg, aga Venemaa, Ukraina ja Valgevene olid vabad. Inimesed liikusid vabalt, suhtlesid vabalt. Meil on palju sarnaseid asju. Me saame olla sõbrad.

Aga siis tõusis võimule Putin. Ta ei taha, et me lihtsalt sarnased ja vabad riigid oleme. Ta tahab tagasi impeeriumit.

Ja Vene inimesed, ma ei tea miks, ei oska hinnata vabadust. Nad kuulavad oma tsaari, usuvad teda. Nad ei taha olla vabad. See eraldab neid ukrainlastest.

Aga ma loodan, et Vene rahvas saab omale juhi, kes annab kõikidele vabaduse. Siis me saame jälle sõpradeks, saame kokku leppida.

     Весна  буде  іншою.  

20 березня 2022 року… світ святкує День щастя, а ще, за календарем, весна нарешті втупає у свої права …. і ще багато всяких подій відбувалось цього дня .

Серед безмежного простору важливих для нас речей – подія високого духовного значення – ДОБРОДІЙСТВА .

Сьогодні досить просторе приміщення Тапаської лютеранської церкви св.Якоба було вщент заповнене людськими очима , в яких світилась безмежна любов і тепло , в них щоразу виблискували сльози … люди зібрались у цьому святому для них місці аби віддати данину українському народові, що відстоює свою свободу, незалежність, своє право обирати свій шлях , що сьогодні мужньо захищає свою країну і прикриває своїм тілом цілу Європу. Це добре розуміють люди , що прийшли віддати данину українському народові і підтримати його …

За ініциативі керівництва творчих колективів волості Тапа, зокрема Тіію Тіккербер , художнього керівника камерного хору Лєхтсе , керівників будинків культури Лєхтсе Леело Юрімаа і Тапа Хейлі Піхлак , підтримані творчими людьми та колективами цілого регіону цього недільного дня відбувся благодійний концерт під назвою ” Ця весна буде іншою “…

Тіію Тіккербер запросила до участі в ньому творчих людей , колективи, що входять до складу Асоціації українських організацій Естонії , кожний з яких вважав за честь підтримати свою рідну державу таким чином.

Оповідати атмосферу, що сьогодні панувала в церквному храмі важко словами : це було неймовірно високе єднання душ, єднання думки і сердечної взаємодії.

До присутніх людей зі словами божого благословення звернувся настоятель церкви св.Якоба Валдо Рейман, своє слово подяки людям , хто прийшов підтримати таким чином Україну висловив керівник місцевого самоврядування Аларі Кірт .

Концерт за традицією розпочався Державним гімном України, який виконав на флейті хлопчина із міста Запоріжжя Ілля Слюсаренко , що змушений був з матір’ю тікати від війни і приїхав до Естоні на початку березня.

Камерний хор Лехтсе спільно зі змішаним хором “Леетар” м.Тапа виконали духовний гімн України “Боже великий, єдиний ” та незабутній твір на слова Тараса Шевченка “Реве та стогне Дніпр широкий ” , а ще такий же за змістом духовний гімн естонського народу ” Моя земля – моя любов” на вірші Лідії Койдули .

Кожний колектив, чи соліст намагався виконати твір , що має відношення до української культури , а ще класичні твори , де тема свободи і любові до рідної землі – є домінуючими.

З особливою теплотою наші естонські друзі сприймали виступи українських музикантів та самодіяльних талановитих виконавців , зокрема сьогодні в концерті виступив дует “Струни душі” – Людмила Грамяк та Олена Думініка , новостворений ансамбль старовинної пісні “Родовід” , за участю наших запорізьких “Оксамитівців” , Іллі Слюсаренка , що крім державного гімна виконав попюрі з відомих українських мелодій , сміливо можемо назвати ще один творчий колектив українським – це тріо під керівництвом , Олександра Аанісеппа ( Аріана Арутюнян, Надія Чувпило) . Дівчатка ще не так давно були ученицями недільної школи , а сьогодні вже маститі артистки. Відомий в нашому регіоні оркестр мандолін під керівництвом Ілмара Калда теж виконав декілька українських мелодій .

Солісти та співаки театру опери Естонія , естонського національного чоловічого хору Сігрід Мутсо, Індрек Юрченко, Кадрі Ніргі , Март Крон прикрасили програму концерту майстерним виконанням провідних творів вокального мистецтва.

Закічилось це справжнє духовне святодійство загальною молитвою проханням до Всевишнього , аби він послав мир Україні і захистив світ від подальшої розрухи, від війни ..

“Отче наш ” звучав сьогодні мовами свого народу…

Нам, українцям, для кого така висока, така безмірна підтримка естонського народу – є справжнім скарбом для набуття духовних і навіть фізичних сил . Ми безкінечно вдячні усим людям хто в ці важкі дні для нашого народу нас підтримує , хто дає притулок нашим воєнним біженнцям, хто ділиться усім , чим можна, аби довести війну до переможного кінця !

На завершення , констатуємо, що завдяки благодійному концерту була зібрана значна сума для передачі благодійному фонду АУОЕ , що сягає більше 2,5 тисяч євро !

В урочистій амосфері , був підписаний протокол про передачу зібраної благодійної суми , за що ми неймовірно вдячні нашим щирим друзям волості ТАПА !

СЛАВА УКРАЇНІ ! ELAGU EESTI !!!

UKRAINLANNA AITAB RAHVUSKAASLASI EESTIS NII NAGU OSKAB

UKRAINLANNA AITAB

Написано перес.служба АУОЕ

Kohtume ukrainlanna Liubov Lauriga 9. märtsi hommikul tema kodulinnas Tapal. Naine plaanib sõita keskpäevase rongiga Tallinnasse – seal käib ta viimasel ajal tihti Ukraina kogukonna keskuses, on kiired ajad sõjapõgenike abistamisel. Aga 9. märts on ukrainlastele tähtis, sest nende kirjanikul ja kunstnikul Tarass Ševtšenkol on sünniaastapäev ja seda tähistavad ukrainlased igal aastal. Õhtuks kiirustab Liubov Tapale tagasi kooriproovi – järgmisel pühapäeval on Tapa Jakobi kirikus heategevuskontsert Ukraina toetuseks.

Katrin Uuspõld

„Tarass Ševtšenko on ukrainlastele nagu Lydia Koidula eestlastele!“ ütleb Liubov. „Tallinnas istutati 12 aastat tagasi Paksu Margareeta vasta üks tamm tema auks ja pandi mälestuskivi,“ jutustab Liubov.

Ka sel aastal läheb Liubov koos teiste ukrainlastega sinna tamme juurde ning laulab ukraina rahvaviisil ja Ševtšenko sõnadega sellest, et Dnepri jõgi (ukraina keeles Dnipro) on nii võimas nagu on ka Ukraina rahva vaim. Seda laulu, muide, saab kuulda ka 20. märtsil Tapa Jakobi kirikus kell 14 algaval heategevuskontserdil.

Eestlasele mehele

Liubov on sündinud ja kasvanud sellesama Dnepri ääres, täpsemalt põhja-Ukrainas Chernihivi rajoonis Dniprovske külas. Neiuna jalutas ta tihti kolm kilomeetrit lähima raamatukoguni ja laenutas sealt portsu raamatuid. „Ma ei tea miks, aga sageli võtsin just Balti autoreid. Nad kirjutasid taluelust. Ukrainas on aga traditsiooniliselt talunikud väga tähtsad, minu isa oli ka niisugune. Ja vot siis, neid raamatuid lugedes, tekkis mul unistus – mina abiellun Balti mehega!“ naerab Liubov.

Pärast Kiievi kultuuriinstituudi lõpetamist suunati ta Kesk-Ukrainasse Tšerkassi, kus ta töötas raamatukogus ja korraldas kultuuriüritusi. Hiljem õppis ka dirigeerimist, laulis kooris. Aastad läksid, aga Baltikumi meest ei kuskil. Kuni ühel päeval, aastal 1991, veidi enne naistepäeva, oli tal vaja ette võtta rongisõit ühe oma venna juurest Tšernigovist teise venna juurde Sevastopolisse. Pakid olid suured, rong rahvast täis. Lootuses kohta leida pistis Liubov pea ühte kupeesse. Seal istuv mees ütles: see on võimalik, aga viis dollarit ja suudlus põsele! Liubov vastu: viit dollarit mul ei ole, aga suudlusega pole probleemi! Tuli välja, et mees oli eestlane. „Kas pole naljakas lugu – mina sõidan ühest Ukraina linnast teise ja samas rongis istub eesti mees, kes elab ajutiselt minuga samas linnas, Tšerkassis! Ja see mees pole üldse eestlase moodi: räägib valjusti, on väga emotsionaalne!“

Kui ta mõned päevad hiljem kultuurimajja tööle läks, olid kolleegid elevil: „Liubov! Kas tead! Eile helistas sulle üks mees, rääkis täpselt Urmas Oti häälega!“- „Hääletämbrilt meenutab ta tõesti Urmas Otti, nagu paljud eesti mehed,“ naerab Liubov.

Aga tõepoolest, unistus täitus ja ta abiellus selle eesti mehega. Mõne aja pärast kolisid nad Ukrainast Tapale. „Me sobime Allaniga, sest meid ühendab muusika, me mõlemad armastame laulda. Ta töötas isegi kunagi Jaak Joalaga. Ja laulab siiani,“ ütleb ukrainlanna.

Loomult organiseerija

Tapal asus Liubov kohe tööle erikooli: kasvatajana, raamatukoguhoidjana, huvijuhina. Kokku 16 aastat. Nüüd on pensionil. Seda muidugi ei usu talle otsa vaadates keegi, aga järgmisel kevadel on ees 70. sünnipäev.

Üsna kohe peale Tapale saabumist võeti temaga ühendust ka linnavalitsusest. Nendeni olid jõudnud kuuldused, et Liubov on kange organisaator: kas ta ei korraldaks ka Tapa venekeelsele elanikonnale kooskäimisi. Muidu nurisetakse, et korraldatakse neile ainult enne valimisi, aga võiks ju regulaarselt. Liubov oli muidugi nõus, sest see on ju tema eriala. Nii ta lõi MTÜ Orpheus. Muide, Orpheuse nime kandis ka ühendus, mille kaudu Liubov Ukrainas elades korraldas kultuuriüritusi. Tapal hakkasid Orpheuses koos käima ukrainlased, venelased, valgevenelased, armeenlased.

„Kui tuli 2014. aasta (Venemaa okupeeris ja annekteeris Krimmi – toim.), ei teadnud, kuidas ukrainlasena vene inimestega rääkida. Siis jäi aktiivsem töö mul katki. Siinsed venelased siiski kuulavad vene kanaleid ja usuvad sealset juttu,“ räägib Liubov.

Tal on ka suur mure siinse Ukraina kogukonna pärast. „Ukraina kogukond ei ole kahjuks Eestis ühtne, on kaks mõtteviisi. Vanem ukrainlaste generatsioon Eestis on nõukogudeaegse mõtlemisega, nad kuulavad vene kanaleid, on siin elanud 40 aastat, aga ei ole õppinud ära eesti keelt. Nad laulavad küll ukraina laule, aga räägivad, et on ikkagi venelastega vennasrahvad, meil on üks usk, peame sõbralikult läbi saama. Aga noored, kes tulnud siia viimastel aastatel tööle, mõtlevad teistmoodi, nemad tahavad vaba Ukraina riiki,“ räägib Liubov.

Ukrainlanna selgitab, et on ka suur vahe selles, kes on pärit Lääne-Ukrainast, kes Ida-Ukrainaist.

Vahendab abi

Liubov tunneb, et on praegu vahendajaks, temaga võetakse ühendust, kui on abi vaja. Näiteks Tapal elava ukrainlanna vanemad on teel Eestisse ja vajavad korterit, sest tütrel endal on suur pere, väiksed lapsed. Liubov aitas koos teiste lahkete inimestega leida neile korteri.

Ta kuulub ka Ukraina Organisatsioonide Assotsiatsioon Eestis juhatusse ning käib nüüd tihti Tallinnas ja kiidab noori ukrainlasi, kes seal tihedalt kontoriruumis istuvad ja pidevalt telefonitoru otsas ripuvad, et jagada abivajajatele infot nii põgenikebusside väljumisaegadest kuni humanitaarabi korraldamiseni.

„9000 naist ja last on põgenenud sõja eest Eestisse. Nende mehed on Ukrainas võitlemas. Paljud loodavad minna tagasi kodumaale,“ ütleb Liubov ja lisab, et ukrainlased on väga tänulikud Eestile ja eestlastele igakülgse abi eest.

Ta räägib Tapal elavast ukrainlannast, kellele saabus Ukrainast külla õde koos tütrega. See juhtus päev enne sõja algust. „Loomulikult jäid nad siia. Tahaksin leida tüdrukule võimaluse siin Tapal muusikaga tegeleda. Ta laulab ka nüüd sel pühapäeval Tamsalus toimuval heategevuskontserdil,“ rääkis Liubov.

Kuidas naine aga oma Ukrainas olevate lähedastega ühenduses on? Oma vennapojaga ei ole ta paar päeva sotsiaalmeedias kontakti saanud. „Kaks venda on mul juba surnud, aga kolmas läks oma tütrele külla – tütar abiellus ja elab aastaid Iisraelis. Ja vend pidi 24. veebruaril tagasi Ukrainasse sõitma. Just sel päeval algas sõda ja vend jäi tütre juurde. See oli saatus!“ on Liubov kindel.

„Ühine mure ühendab inimesi. See algas kaheksa aastat tagasi. Aga kui enne oldi Ida-Ukrainas veel venemeelsed, siis nüüd on kõik patrioodid. Sõda on teinud kogu Ukraina ühtseks. Ukrainlased, kes elavad välismaal, aitavad, nagu oskavad, paljud mehed on sõitnud kodumaale sõdima,“ kirjeldab Liubov. „Kui palju Ukraina hing suudab küll vastu pidada? Me oleme vastupidavad. Praegu on Ukraina ärkamas.“

Шукаємо волонтерів-розробників

Друзі-айтішники, від імені Асоціації Українських Організацій в Єстонії (https://ukraine.ee/) ми запрошуємо бажаючих взяти участь у розробці волонтерського проекту, що покликаний допомогти людям, які проживають за межами своєї країни, підтримувати одне одного та колективно вибудовувати атмосферу емпатії!

Якщо ви:
1) готові допомогти в розробці тех-рішення та архітектури додатку
2) FE/BE-розробник з досвідом створення B2B та B2C веб- та мобільних додатків та інтеграцією сторонніх API
3) можете проконсультувати щодо безпеки зберігання та використання даних,
а також вас цікавить волонтерська робота над корисним та цікавим проектом – велкам! Будемо раді також безпосереднім рекомендаціям перевірених та свідомих друзів!

ukr.est.infocenter@gmail.com

+372 5350 0595 (дзвінок, Viber, Telegram)
+372 5350 0208 (дзвінок, Viber, Telegram)
+372 5350 0609 (дзвінок, Viber, Telegram)
+372 5420 0809 (дзвінок, Viber, Telegram)

Aitame Ukrainat sellel raskel hetkel!

Written by Прес служба

Kallid sõbrad! Praegu kogume raha meditsiinitarvete ja tehniliste vahendite ostmiseks. Aitame Ukrainat sellel raskel hetkel! UKRAINA ORGANISATSIOONIDE ASSOTSIATSIOON EESTIS (Reg.№: 80127690)
SWEDBANK
SWIFT kood/BIC: HABAEE2X
IBAN: EE122200221036504621.
Selgitusse kirjuta abi Ukrainale.

ЗАКРИТИ НЕБО НАД УКРАЇНОЮ !

07 березня 2022 о 17.30 .Tallinn, Kentmani, 20 !!!
Асоціація Українських Організацій в Естонії закликає долучитися до АКЦІЇ , мета якої закликати країни – члени НАТО закрити повітряний простір над Україною !
7. märts 2022 kell 17.30 .Tallinn, Kentmani, 20 !!!
Ukraina Organisatsioonide Assotsioon Eestis kutsub liituma
ACTION iga, mille eesmärk on kutsuda NATO liikmesriike üles sulgema õhuruumi Ukraina kohal!