Гетеборг: досвід, який допомагає громадам зберігати себе та будувати майбутнє

11–13 жовтня 2026 року

Голова правління Асоціації українських організацій в Естонії та директор української школи «Надія» Володимир Паламар взяв участь у навчальному візиті до Гетеборга разом із колегами з Ради з питань культури національних меншин Естонії.

Учасники делегації ознайомилися зі шведським досвідом роботи національних громад, освітніх і культурних установ, а також із моделями їхньої співпраці з місцевою владою.

Для Асоціації цей візит став можливістю не лише побачити цікаві практичні приклади, а й замислитися над важливими питаннями: що допомагає громаді залишатися живою та потрібною людям, як залучати до її діяльності молодь і як передавати мову, культуру й історичну пам’ять наступним поколінням.

Спільний досвід естонців та українців

Навчальна програма розпочалася із зустрічі в Естонському домі у Гетеборзі.

Розповідь про родинний досвід вимушеної еміграції, збереження естонської ідентичності у Швеції та підтримку України надала зустрічі особливого змісту. Історії естонського й українського народів показують, наскільки важливою є роль громади у збереженні мови, культури та зв’язку з Батьківщиною.

Асоціація висловлює щиру вдячність естонським друзям у Швеції за солідарність і підтримку України.

Мова повинна жити не лише на уроках

Під час зустрічей із представниками місцевих громад обговорювали труднощі, знайомі багатьом національним спільнотам: недостатню кількість часу для вивчення рідної мови, брак підготовлених учителів і поступовий перехід дітей на мову більшості.

Навіть усередині однієї громади можуть існувати різні мовні потреби, які необхідно враховувати під час організації навчання.

Особливо важливим став досвід молодіжної роботи. Починати потрібно з того, що цікавить самих дітей: спорту, музики, рукоділля, ігор, кіно та творчих майстерень. Такі заняття можуть створювати природне середовище для спілкування рідною мовою.

Молодих людей важливо не лише запрошувати на вже підготовлені заходи, а й залучати до визначення тем, планування програм та реалізації власних ініціатив.

Завдання українських шкіл і громадських організацій полягає не лише в тому, щоб діти знали українську мову. Важливо, щоб вони могли дружити, творити, дискутувати та відкривати світ українською — щоб мова залишалася частиною їхнього повсякденного життя, а не лише навчальним предметом.

Від діалогу з владою — до конкретних результатів

Представники міської адміністрації Гетеборга розповіли про діяльність консультативних рад і регулярні зустрічі з національними громадами.

Особливу увагу привернув приклад роботи ромської ради. Її представники визначають кілька пріоритетних питань, обговорюють їх із політиками, запрошують відповідальних посадовців для пояснення можливих шляхів вирішення, а згодом перевіряють, які конкретні дії були виконані.

Цей досвід є важливим і для роботи українських організацій в Естонії. Результат консультацій потрібно вимірювати не кількістю проведених засідань, а реальними змінами.

Громада повинна розуміти, хто відповідає за порушене питання, яким буде наступний крок і коли можна очікувати відповідь.

Народна освіта як середовище розвитку громади

Учасники візиту відвідали Studieförbundet Vuxenskolan, де ознайомилися зі шведським підходом до народної освіти — добровільного неформального навчання, побудованого навколо спільних інтересів людей.

Мовні заняття, культурні ініціативи, творчі гуртки, підтримка громадських об’єднань і робота з людьми, які мають різні потреби, розглядаються тут як взаємопов’язані напрями.

Такий підхід може бути корисним і для українських організацій в Естонії. Він дає змогу створювати програми не лише для дітей, а й для молоді, дорослих та людей старшого віку, поєднуючи освіту, культуру й громадську активність.

Культурний центр — це приміщення, команда та довіра

Відвідування культурних центрів і бібліотек Гетеборга показало, як співпраця з громадами реалізується на практиці.

Створенню Kulturhuset Bergsjön передували багаторічні звернення місцевих об’єднань. Під час підготовки до відкриття центру його команда знайомилася з громадськими організаціями, вивчала їхні потреби та разом із ними планувала майбутню діяльність.

Сьогодні така співпраця охоплює дитячі читання, творчі заняття, кінопокази, культурні програми та доступ до літератури різними мовами.

Учасникам також представили ініціативу для ромської молоді, яка передбачає оплачувану роботу над творчими проєктами з подальшим представленням результатів у фестивальній програмі. Це приклад того, як молодим людям можна надати не лише можливість долучитися, а й відповідальність, ресурси та реальний вплив на культурне життя громади.

Практичні висновки для українських організацій

Шведські колеги відверто говорили не лише про успішні проєкти, а й про труднощі: скорочення фінансування, залежність від короткострокових програм, значне навантаження на команди та складні вимоги до звітності.

Тому візит не став знайомством з ідеальною системою. Це був чесний обмін досвідом, який допоміг краще побачити сильні сторони та проблеми громадської роботи.

Для сталої діяльності національних громад необхідні доступні приміщення, підготовлені працівники, передбачуване фінансування та чітка відповідальність за результат. Неможливо десятиліттями розвивати освітню і культурну роботу лише завдяки святковим заходам та ентузіазму кількох активістів.

Для Асоціації українських організацій в Естонії важливими напрямами подальшої роботи є:

• розвиток освітніх і культурних занять для різних поколінь;
• активніше залучення молоді до планування та проведення заходів;
• зміцнення партнерства з бібліотеками, школами й культурними центрами;
• розвиток неформальної освіти;
• послідовне відстеження результатів діалогу з органами влади;
• підтримка організацій не лише окремими проєктами, а й необхідною інфраструктурою.

Це не готові рішення, які можна механічно перенести зі Швеції до Естонії. Однак вони заслуговують на обговорення та можуть стати основою для нових спільних ініціатив.

Водночас збереження української мови й культури не означає відокремлення від країни проживання. Знання естонської мови, повага до культури Естонії та активна участь у житті естонського суспільства можуть і повинні поєднуватися зі збереженням українського коріння.

Асоціація дякує Міністерству культури Естонії, Інтеграційному фонду, Артему Теплюку, Антті Юліселя, Крістіні Піргоп, команді Studieförbundet Vuxenskolan, представникам міста Гетеборга, місцевих національних громад, Kulturhuset Bergsjön, Frölunda Bibliotek і Frölunda Kulturhus за змістовні зустрічі, відкритість та обмін досвідом.

Найкращим підсумком навчального візиту має стати не перелік відвіданих установ, а зміни, які вдасться реалізувати вдома. Щоб українські діти не лише знали, звідки походить їхнє коріння, а й самі хотіли продовжувати справу попередніх поколінь.

Голова правління Асоціації українських організацій в Естонії Володимир Паламар разом із членами Ради з питань культури національних меншин під час навчального візиту до громадських, освітніх і культурних установ Гетеборга. Швеція, 11–13 жовтня 2026 року.