Серед понад 15 тисяч дітей шкільного віку, змушених переселенців з України, понад 50 опинилися у місті Тапа. Тут знайшли притулок сім’ї дітей, тут школярі мали продовжити своє навчання.
Естонська держава дуже мобільно вирішувала проблему майбутнього навчання дітей-біженців в естонській системі освіти. Волость Тапа так само успішно впоралася з цією проблемою і сьогодні жодна дитина, яка проживає в нашому місті та регіоні, не залишилася поза увагою держави.Для дітей організовані безкоштовні сніданки та обіди, все необхідне для навчання обладнання та предмети вжитку кожна дитина отримала вчасно.
У місті Тапа створено та діють два навчальні заклади для дітей – Естонська гімназія (Pargi 12, Tapa, 45106) та так звана Школа занурення (Tapa Keelekümbluskooli, Nooruse 2, Tapa 45106) – по суті майже єдина у своєму роді школа, в якій занурюючись у предметне мовне середовище, іншомовна дитина швидко освоює державну мову.
Мова викладання в обох навчальних закладах – державна, естонська.
Однак з 1 вересня 2022 року керівництво естонської гімназії на чолі з Клайре Уустал створило своєрідний навчальний прецедент, коли кілька об’єднаних за віком 1-4, 5-9, 10 -12 класи отримали можливість навчання кількох предметів рідною, українською мовою.
Керівництво гімназії знайшло серед числа змушених переселенців людей зі спеціальною освітою, хто здатний вести уроки у молодших класах, а також викладати основні предмети (мова, література, історія, географія, біологія) рідною українською мовою.
Сьогодні естонську гімназію відвідують понад 500 учнів, серед яких 31 учень із України.
Учні з України, які записалися та відвідують Школу занурення (Tapa Keelekümbluskooli), а їх на сьогодні 21, можуть посилено займатися вивченням естонської мови, а українська мова та культура викладається в школі, так само, рідною мовою. З кожним з батьків та кожною дитиною Школи занурення її директор Найма Сілд (Naima Sild) переговорила, отримавши попередньо їхню згоду.
Перед тим, як написати матеріал про шкільне навчання українських дітей, я завітала до естонської гімназії і була люб’язно прийнята її директором Клайре Уусталу, а з директором Школи занурення ми поговорили телефоном. Кожна з керівників установ досить серйозно занурена у тему організації навчання дітей - вимушених переселенців і намагається надати всіляку підтримку учням, педагогам школи та батькам дітей.
Із українськими дітьми працюють шкільні психологи.
Творчі, спортивні здібності дітей також мають підтримку і мають розвиток, як у базі спортивного комплексу міста, а ще у стінах музичної школи Тапа та міського Культурного центру.
Приємно зазначити, що українські діти знаходять для себе друзів та спілкування серед естономовних однолітків, таким чином спрощуючи свою адаптацію в іншомовному середовищі.
Як керівник Товариства “Орфей” я запропонувала керівникам навчальних закладів міста підтримку у питаннях культурно-просвітницької роботи учнів, організації тематичних концертів, бесід та інших заходів з боку української громади Естонії.
Від імені Асоціації українських організацій Естонії, яку я представляю, висловлюю щиру подяку керівництву навчальних та виховних закладів нашого міста та волості, педагогам шкіл, вихователям дитячих садків – за увагу, за неймовірну підтримку моїх земляків, змушених покинути свої домівки та шукати захист за кордоном. Ця історія залишиться в пам’яті і долі кожного з них. Хто знає, як складеться подальше життя кожної сім’ї та кожної дитини, але факт їхнього перебування в Естонії, їх поглиблення в іншу мову та культуру ніколи не зітреться з пам’яті.
Бажаємо удачі вам, дорогі діти, у вашій непростій навчальній історії, будьте гідні свого народу, своєї країни, несіть з гордістю свою мову та культуру, але поважайте мову, традиції народу та держави, яка вас прихистила!!!