Представники Асоціації та її волонтери побували на церемонії нагородження

Минулої пятниці напередодні 2-их роковин повномасштабного вторгнення росії в Україну та Дня незалежності Естонії представники Асоціації та її волонтери побували на церемонії нагородження Міністра оборони Естонії Hanno Pevkur орденом князя Ярослава Мудрого ІІІ ступеня, який від імені Президента України Володимира Зеленського вручив Посол України в Естонській Республіці Maksym Kononenko!

Безмежно приємно було розділити ці хвилини разом з командою пана міністра та представниками української громади в Естонії. Ми цінуємо все, що зробив Ханно для України в її боротьбі проти російського агресора та продовжує робити!

«Ми не втомимося і будемо продовжувати підтримувати Україну не тільки якомога довше, а і якомога більше» - із промови Ханно Певкура на церемонії нагородження:
«Сьогодні, у 1918 році, вперше було зачитано свідоцтво про народження Естонської Республіки, або Маніфест про незалежність Естонії. Цей маніфест закінчується словами:Естонія! Ти стоїш на порозі повного надії майбутнього, де ти можеш вільно і самостійно визначати і контролювати власну долю! Почни будувати свій дім, де пануватиме порядок і справедливість, щоб стати гідним членом родини культурних народів! Усі сини і дочки Батьківщини, об'єднаймося як одна людина у святій справі розбудови Батьківщини! Цього вимагають піт і кров наших предків, пролитих за цю землю, цього зобов'язують наші майбутні покоління.

Стоячи перед усіма вами і отримуючи це визнання, я хотів би сказати, читаючи цей самий маніфест свободи, що український народ може стояти на порозі повного надії майбутнього, де він може вільно і самостійно визначати свою долю…

На жаль, наразі це неможливо, адже вже 2 роки український народ бореться з агресором у повномаштабній війні, 10 років частина України перебуває під окупацією. Але я знаю, що той день настане. Тому що український народ не самотній у своїй війні за свободу, як і Естонія не була самотньою у своїй війні за незалежність. Якщо диктатор Путін сидить сам у своєму бетонному бункері, то Україна має друзів. Є Естонія, є інші союзники, є я і всі інші, хто цінує свободу, справедливість і право!

Щиро дякую Українському народу та Президенту України за це високе визнання. Але запевняю вас - я роблю свою роботу не заради визнання. Підтримую Україну, бо це правильно і це треба робити. Якомога більше і з великим серцем»