Вчора в рамках Український кіноклуб в Естонії / Ukraina kinoklubi Eestis в кінотеатрі Sõprus відбувся показ документального фільму "Довга доба" українського режисера Алана Бадоєва.
Показ було організовано Асоціацією українських організацій в Естонії за сприяння Embassy of Ukraine in the Republic of Estonia.
Відкриваючи кінопоказ до присутніх в кінозалі звернулася директорка з комунікацій Асоціації Інна Гордієнко:
«Ми раді вас всіх знову бачити в нашому кіноклубі! Сьогодні ми будемо дивитись дуже важкий фільм…він про війну, а точніше, про перший день війни. Про 24 лютого 2022 року – день, який закарбується назавжди в нашій пам’яті, день про який ніхто з нас вже ніколи не забуде!! Свідчення трагічних подій перших днів війни, багато хто з українців фіксував на свої гаджети. Стрічка «Довга доба» Алана Бадоєва, фактично знята українцями. Її створено із 200 хвилин хроніки виживання, боротьби та спротиву наших громадян в кожному куточку України. Це документ написаний голосами українців – так кажуть продюсери фільму. За їх словами, деякі з героїв стрічки вижили, деякі були вбиті. І їх мобільні телефони зберегли ті жахливі хвилини».
До глядачів в Естонії по відео звернувся режисер та продюсер фільму Alan Badoev:
«Це не просто стрічка, це вислів - в ньому лунають тисячі українських голосів, в ньому зафіксовані вчинки на межі існування. Наші герої знімали все, що з ними коїлося на свої гаджети заради того, щоб зберегти це для історії, заради того, щоб ми змогли з вами показати це світу…..Довга доба для того, щоб ніхто і ніколи не зміг переписати нашу історію, бо це вже траплялося. Довга доба для того, щоб ніхто не міг сказати, що України не було. В Довгий Добі все про життя, все про Україну і про те, як ми любимо свою землю. Про те, як ми виборюємо свободу!»
Перед присутніми в кінозалі виступив і Посол України в Естонії Maksym Kononenko та зауважив, що вже третій рік поспіль ми живемо в цій довгій добі, яка розпочалася для нас 24 лютого.
«Так влаштована людська психіка - людина звикає навіть до найскладніших і найтяжчих обставин життя. І, на жаль, через ці роки, ми відчуваємо, що війна поступово стає рутинною. Для когось Україна здається занадто далекою, хоча нас відділяє всього кілька тисяч кілометрів від неї, у когось вистачає своїх проблем і йому бракує співчуття, хтось просто не може себе уявити на місці українців, яких спіткала ця жахлива війна і які вимушені були залишати свої домівки і повністю перебудовувати своє життя….»
На думку посла, такі фільми – це момент істини, який нагадує нам, що війна це страшна річ, що вона не має ставати рутинною, що ми повинні шукати в собі внутрішні резерви, емпатію і солідарність!
Дякуємо всім, хто приєднався до показу фільму та задонатив на підтримку ЗСУ. Завдяки вам цього разу ми зібрали 370 євро.
Дякуємо Kolo Books, які надають можливість українцям купувати та читати українські книжки та Oleksandra Phonovska за чудові українські прикраси ручної роботи, які надають відчуття єднання з Україною!
Дякуємо продюсерській команді Алана Бадоєва за можливість показати фільм в Естонії!