Бути корисним своєму народові і рідній країні. Саме з такою думкою, а головне, дією багато з нас, друзі сьогодні живе. Прикладів тому незмірна кількість… Поділюся лише маленьким епізодом з нашого з вами життя…
Сьогодні ми, невеличка група українців Естонії, в черговий раз відвідали головну базу благодійної естонської ініціативи AITAN KAITSTA (допомагаю боронитись) – аби виконати неважку, але таку необхідну тепер роботу – плетіння маскувальних сіток, якими організація займається по всій Естонії з початку воєнної агресії проти України. Той з вас, друзі, хто побував хоча б в одному з таких налаштованих місць має про все уявлення… Щоразу, як ми потрапляємо в знайоме нам приміщення залу торговельної мережі Т1, що переїхав на 3 поверх бачимо, як за столиком сидить далеко немолода, худенька жінка. Вона привітно посміхається кожному з нас, не відволікаючись від роботи: вправно нарізає смужками і ще якось різними прийомами тканини різних кольорів, відтінків. Руки так вправно володіють досить масивними ножицями, а ще спеціальним гострим лезом, що вправно розрізає і розрізає тканину…
Це одна з вимушених наших переселенок, звати її пані Ніна. Якось я спитала, чи не втомлює її така робота, наша героїня лише посміхнулась і промовила: "Коли я уявлю собі як там важко на полі бою нашим хлопцям, нашим дітям, то про яку втому мою можна думати!".
Кожного дня наша старенька українка робить свою роботу, а могла б просто насолоджуватись життям у красивому Таллінні, сидіти на лавочці, ловлячи промені сонця і морську засмагу, як то роблять багато з нас… Дякуємо тобі, дорогенька, ти є прикладом відданості своєму народові, працелюбності, честі та гідності…
Чесно кажучи, щоразу кількість учасників плетіння сіток не збільшується, а, скоріше, навпаки. Серед жіночої нашої “бригади” все більше естонок, а ще чоловіків – естонців, хто виконує особливе завдання – плете маскувальні сітки до захисних шоломів – а це особливо ювелірна робота, що потребує особливої майстерності і терпіння. Сьогодні ми допомогли молодому чоловікові правильно українською підписати спеціальну коробку вже з готовими шоломами.
За якийсь час до залу прийшли дві молоді жінки, як виявилось мати і донька з м.Суми, що нині мешкають в містечку Кейла - Алла Пархоменко, Олена Петренко. Жінки приїхали, аби запастись спеціального кольору тканиною, яку якраз і використовують, аби готувати маскувальне начиння для шоломів. Декількох хвилим нам вистачило, аби відчути неймовірну спорідненість з цими людьми. Поділившись необхідними матеріалами, ми вияснили, що, на жаль в місті Кейла такою справою постійно займаються тільки вони вдвох, хоча українців достатньо сьогодні є і в цьому містечку…
Алла Пархоменко і Олена Петренко дуже вдячні Keila sotsiaalkeskus і особисто Tiiu Jalakas, хто докладає зусиль, аби робота на допомогу Україні і українцям виконувалась на достойному рівні. Користуючись нагодою, хотілось би звернутись до наших земляків, хто давно вже мешкає в місті Кейла і хто нині прибув до Естонії, аби залучити вас до активної співпраці з центром допомоги…
Jaana Ratas – керівник об’єднання AITAN KAITSTA повідомила нам, що 8 липня 2022 з 11.00 – 18.00 можна долучитись до плетіння захисник сіток на РАТУШНІЙ ПЛОЩІ!!! Тож долучайтесь друзі до нашої спільної доброї справи! Разом – ДО ПЕРЕМОГИ!