Не просто полотнище з двох кольорів — а символ, що живе разом з нами.
Його підіймають над звільненими містами. Його тримають у руках ті, хто йде в бій. Його прикладають до серця, проводжаючи героїв у вічність і ним вкривають домовини наших загиблих воїнів.
Жовто-синій — це не лише про небо і пшеницю. Це про незламність і віру. Про кров і сльози, що сьогодні дають нам право мріяти про завтра.
Нехай наш Прапор завжди буде там, де є Україна — на нашій землі, в наших серцях і у вільному небі.
З Днем Державного Прапора України!
Слава Україні! Слава нашим героям!