Радіодиктант національної єдності в Таллінні: писали учні шкіл «Надія» та СУМ

27 жовтня 2026 року українці в різних куточках світу відзначили День української писемності та мови й долучилися до Радіодиктанту національної єдності. Естонія також писала разом з Україною.

У Таллінні до цієї традиції долучилися дві школи, що працюють у складі Асоціації українських організацій в Естонії: українська недільна школа «Надія» та школа Спілки української молоді в Естонії (СУМ). За партами зібралися переважно діти, а разом із ними — вчителі. Панувала особлива атмосфера: зосередженість, хвилювання, усмішки й відчуття причетності до чогось значно більшого, ніж просто написання диктанту.

Цьогорічний радіодиктант був особливо зворушливим. Перед його початком у прямому ефірі відбулися включення з українських громад у різних країнах світу — подекуди до них приєдналися й українські посли. Були й репортажі з фронту: наші захисники навіть у надзвичайно складних умовах залишаються частиною цієї традиції. Ці кадри особливо гостро нагадали, за що сьогодні бореться Україна.

Текст «Лист, який не закінчується» написав український письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь. Це проникливий лист про любов, розлуку, війну, людську близькість і силу слова. Літери складаються у слова, слова — у речення, а потім починають жити власним життям, долаючи час, відстані й кордони, — зовсім як люди, які залишаються близькими навіть тоді, коли між ними тисячі кілометрів.

Особливо сильно прозвучали слова: «Коли в теперішньому страшно, мова захищає нас». У них — так багато про сьогоднішню Україну: про війну, що розділила родини, про людей, які чекають на зустрічі, про тих, хто далеко від дому, але щодня тримається за рідну мову. І ще одна думка автора: навіть коли мільйони людей одночасно записують ті самі слова, кожен думає про когось особливого.

У цьому і сила Радіодиктанту національної єдності. Ми не просто перевіряємо свою грамотність — ми вкотре переконуємося, що українська мова значно більше, ніж засіб спілкування. Це наша пам’ять, ідентичність, духовна опора і зв’язок одне з одним.

Щиро дякуємо педагогам та учням обох шкіл — Анастасії Козачок, Тетяні Клименко, Аллі Інно-Якименко та Ганні Кірієнко — за участь, чудову атмосферу й любов до українського слова.

Бережімо нашу мову, говорімо нею, передаваймо її дітям. Бо де б ми не були, наша мова завжди повертає нас додому.

Більше фото — в альбомі «27.10.2026. Радіодиктант національної єдності в Таллінні».