Ніна Гец. Хореографія - це фантазія душі

Ніна Гец. Мозаїка долі. Частина 3. 

«Хореографія – це думка, фантазія, втілена в життя».

Продовжуючи розповідь про свою історію, пов’язану з мистецтвом хореографії, поділюся своїм баченням деяких напрямків в ній.

У 2000 році я вступила до Київського національного університету культури на відділення хореографії, який успішно закінчила. Так вийшло, що в одній групі зі мною виявилися молоді люди, які познайомили мене з таким напрямком, який можна визначити як слов’янська хореографічна культура. Мене завжди цікавила історія, культура, традиції різних народів, особливо слов’ян. Будучи не тільки теоретиком, скільки практиком танцювальної культури, я освоювала різні танцювальні практики. Одного разу, вивчаючи слов’янське ведичну культуру, я відкрила для себе існування жіночої слов’янської гімнастики, і відчула в ній щось особливо близьке і рідне для себе, для своєї душі і тіла.

Тепер я ділюся своїми знаннями з людьми. Жіноча слов’янська гімнастика розрахована для тих, кому здоров’я необхідно, щоб насолоджуватися життям, відчувати його в повну силу. Ця форма гімнастики дуже демократична і підходить жінці будь-якого віку. Гімнастичні рухи прості і виконуються в повільному темпі, не викликають втоми, зате дають можливість жінці відчути кожну клітину свого тіла. Мало того, така гімнастика позитивно впливає на жіночу фізіологію. Під час занять розвиваються внутрішні м’язи і органи, покращується кровообіг, відбувається масаж внутрішніх і зовнішніх органів … Жіноча слов’янська гімнастика дуже давня, її секретами користувалися наші предки.

Безсумнівну гордість в мені викликають постановки сучасних мюзиклів «Діти Сварога» (на основі слов’янської ведичної історії) і «В пошуках щастя» (за мотивами ірландський культури), а також багато інших глибоких, пізнавальних з точки зору національних культурних традицій, програм. Особливе місце в творчості колективу належить українській хореографічній культурі, народному та сучасному українському танцю.

7 квітня 2019 на сцені Талліннського Культурного центру “LINDAKIVI” “KOLOR” тріумфально виступив з оригінальною танцювальною програмою за двома тематичними напрямками: історичному (“Граф Монте-Крісто”) і народному (“Скарби землі естонської”), присвяченому 100 – річного ювілею держави в співдружності з ансамблем кавказького танцю «TEREK”, східного танцю «LuXoR», вокальної студії школи по – інтересам TONDIRABA і гімназії MUSTJÕE.

У 2014 році я почала вивчати психотерапію, таким чином освоївши напрям транснаціональна і гіпнотерапія, що дозволяє пізнати не тільки себе, але своє оточення. Методики, засновані на використанні знань психології, дуже допомагають в моїй роботі.

Я складаю навчальні програми, які дозволяють поглиблено вивчати хореографію, історію танцю і його глибинну емоційну сторону. Думка, фантазія, втілена в життя робить справжнє диво. Таким чином, мій метод роботи сприяє більш глибокому розвитку моїх учнів.

Я сама створюю костюми для наших постановок, останнім часом освоївши машинну вишивку. Як результат, останні моделі костюмів – мої авторські роботи. Це по – правді, творчий процес, що породжує незвичайні почуття.

Мені з колективом хочеться створювати все більш нові постановки, освоювати нові напрямки в роботі. Ми усвідомлюємо що, використовуючи свій потенціал, неодмінно отримаємо чудовий результат для того, щоб приносити радість нашому глядачеві, якого я від щирого серця дякую за підтримку, за добре ставлення до нашого мистецтва і кожного члена колективу «Колор».

Спасибі всім і до нових зустрічей в концертних залах!

З ювілеем Тебе – хореографічниий ансамбль «KOLOR»!