Роль жінки в сучасному суспільстві

Написано перес.служба АУОЕ

Статус жінок акумулює в собі особливості соціально-політичного устрою країни, рівень її економіки, культури, управління, правових норм, він чутливо реагує на глибинні зміни в усіх сферах, у суспільній свідомості, ціннісних орієнтаціях

Як і в усі епохи, нині повсюдно ведуться суперечки про роль жінки в суспільстві, її соціальне становище і покликання.

Однією з характерних ознак розвитку світового співтовариства в останні десятиліття є посилення уваги до жіночих проблем .

Про це, зокрема, свідчать визнання прав жінок як винятково важливої складової частини прав людини, розробка та прийняття Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок (1979), проголошення ООН Міжнародного року жінки (1975), проведення міжнародних та всесвітніх конференцій, присвячених розгляду питань становища жінок у суспільстві, підтримується прогресивний спосіб розв’язання проблем поєднання материнства і зайнятості в суспільному виробництві, сімейних обов’язків і участі в громадському житті.

Одним із дійових інструментів реалізації такого підходу до розв’язання актуальних проблем жіноцтва є соціальна робота.

 Здійснювані в процесі соціальної роботи систематичні, різноманітні заходи спрямовані на те, щоб полегшити адаптацію (пристосування) особи до суспільних норм, допомогти їй розвинути, реалізувати і реабілітувати життєві сили, забезпечити гідне існування і самоутвердження .

 Саме  ролі  жінки  у  вирішенні  багатьох  складних  питань  її приватного і  суспільного  життя  присвячене  новоутворене обїєднання  жінок   під  назвою Divergent Women м.Таллінн

   Метою   організації є:

  • сприяння становленню ґендерної рівності.
  • попередження та боротьба з насильством щодо жінок та насильством у сім’ї,
  • сприяння самозайнятості жінок.
  • популяризація самоосвіти серед населення, з акцентом на жінок.
  • покращення психічного та фізичного стану жінок.
  • розвиток волонтерства та підтримки.

Якщо тебе цікавить розвиток , реалізація своїх навичок, активна життєва позиція – ми чекаємо на тебе

Керівник громадської організації Divergent women в Естонії.

Пузиревська Єлизавета, 34 роки.

Родом із м. Кременчук, Україна. На даний момент проживає в м.Раквере

    Своїми  завданнями  Єлизавета  вважає :

підтримку та реалізацію концепції усвідомленого особистісного зростання.

вивчення, формування та впровадження механізмів ресурсної підтримки програм захисту жертв насильства;

підвищення бізнес-компетенції серед жінок-підприємців.

розробка та впровадження адаптованих додаткових загальноосвітніх програм, що сприяють соціально-психологічній реабілітації жінок;

«Жінка може все! Для неї немає нічого неможливого!

 Я знаю це з власного досвіду!» Є. Пузиревська .

_____________________________________________

Ініціатор та голова жіночої організації «Divergent women» в Україні

Юлія Цибульська про ідею створення організації говорить  так. :

«Бути незалежною та самостійною жінкою складно. Коли є власна думка та розуміння того, що для власного успіху тобі потрібна насамперед сильна ти.

Я хочу допомогти іншим жінкам стати сильнішими, фінансово незалежними та впливовими.

Ми можемо, звичайно, поодинці досягати мети, але разом значно легше, швидше, ефективніше, потужніше і відчутніше для всього суспільства.

Бо соло не насвистіти цілий оркестр, згодні? Якщо є наснага працювати, а не залежати від інших, якщо виникає внутрішній опір, коли хтось нав’язує стереотипи і змушує курсувати лише у форватері суспільних чи власних переконань, якщо в себе віриш тільки ти, ти точно одна з нас .»

 Наші  героїні Єлизавета  і  Юлія  організували  всоєрідну  виїзну акцію для   українських  жінок ,що   включає  : круглий  стіл   на  актуальну  тему  ,  знайомство  з  українською  громадою Естонії  ,  зустріч  з  представництвом  суспільних  рухів, політичних  партій  , що  опікуються  темою  ролі  жінки  в  сучасному  суспільному  житті , що  відстоюють  право жінки 

Перша  така  тепла зустріч  відбулась  в Культурному  осоередку  АУОЕ  за участю  керівників  об’єднання  українців  Естонії  , журналіста , жінок, хто  зміг  успішно  адаптуватись  в  естонському  середовищі   і  реалізувати  себе, як  творча  особистість .

Програма  перебування  молодих  жінок  з України  в естонській  столиці  досить  обширна  . Не зважаючи  на  обмежені  умови , нашим  землякам  безумовно  є що  побачити і  про що  почути  тут  в  дружній  балтійській  країні, аби  , затим, поділитись  своїми  враженнями  вдома, на  батьківщині. 

Щиро  бажаємо  нашим  гостям  реалізувати  всі  свої  сподівання  , а  , затим , ще  і  ще  раз  приїздити   до  Естонії   в  любий  зручний  час , тут  кожного з них  ми  радо  зустрінемо !

                                                    Любов Лаур , від  імені  АУОЕ

Жінка в сучасному суспільстві.

07.02.2022 – Tallinn.Статус жінок акумулює в собі особливості соціально-політичного устрою країни, рівень її економіки, культури, управління, правових норм, він чутливо реагує на глибинні зміни в усіх сферах, у суспільній свідомості, ціннісних орієнтаціяхЯк і в усі епохи, нині повсюдно ведуться суперечки про роль жінки в суспільстві, її соціальне становище і покликання.Однією з характерних ознак розвитку світового співтовариства в останні десятиліття є посилення уваги до жіночих проблем .Про це, зокрема, свідчать визнання прав жінок як винятково важливої складової частини прав людини, розробка та прийняття Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок (1979), проголошення ООН Міжнародного року жінки (1975), проведення міжнародних та всесвітніх конференцій, присвячених розгляду питань становища жінок у суспільстві, підтримується прогресивний спосіб розв’язання проблем поєднання материнства і зайнятості в суспільному виробництві, сімейних обов’язків і участі в громадському житті.Одним із дійових інструментів реалізації такого підходу до розв’язання актуальних проблем жіноцтва є соціальна робота. Здійснювані в процесі соціальної роботи систематичні, різноманітні заходи спрямовані на те, щоб полегшити адаптацію (пристосування) особи до суспільних норм, допомогти їй розвинути, реалізувати і реабілітувати життєві сили, забезпечити гідне існування і самоутвердження . Саме ролі жінки у вирішенні багатьох складних питань її приватного і суспільного життя присвячене новоутворене обїєднання жінок під назвою Divergent Women м.Таллінн Метою організації є: сприяння становленню ґендерної рівності. попередження та боротьба з насильством щодо жінок та насильством у сім’ї, сприяння самозайнятості жінок. популяризація самоосвіти серед населення, з акцентом на жінок. покращення психічного та фізичного стану жінок. розвиток волонтерства та підтримки.Якщо тебе цікавить розвиток , реалізація своїх навичок, активна життєва позиція – ми чекаємо на тебе Керівник громадської організації Divergent women в Естонії.Пузиревська Єлизавета, 34 роки.Родом із м. Кременчук, Україна. На даний момент проживає в м.Раквере Своїми завданнями Єлизавета вважає : підтримку та реалізацію концепції усвідомленого особистісного зростання. вивчення, формування та впровадження механізмів ресурсної підтримки програм захисту жертв насильства; підвищення бізнес-компетенції серед жінок-підприємців. розробка та впровадження адаптованих додаткових загальноосвітніх програм, що сприяють соціально-психологічній реабілітації жінок;«Жінка може все! Для неї немає нічого неможливого! Я знаю це з власного досвіду!» Є. Пузиревська . _____________________________________________Ініціатор та голова жіночої організації «Divergent women» в Україні Юлія Цибульська про ідею створення організації говорить так. : «Бути незалежною та самостійною жінкою складно. Коли є власна думка та розуміння того, що для власного успіху тобі потрібна насамперед сильна ти.Я хочу допомогти іншим жінкам стати сильнішими, фінансово незалежними та впливовими.Ми можемо, звичайно, поодинці досягати мети, але разом значно легше, швидше, ефективніше, потужніше і відчутніше для всього суспільства.Бо соло не насвистіти цілий оркестр, згодні? Якщо є наснага працювати, а не залежати від інших, якщо виникає внутрішній опір, коли хтось нав’язує стереотипи і змушує курсувати лише у форватері суспільних чи власних переконань, якщо в себе віриш тільки ти, ти точно одна з нас .» Наші героїні Єлизавета і Юлія організували всоєрідну виїзну акцію для українських жінок ,що включає : круглий стіл на актуальну тему , знайомство з українською громадою Естонії , зустріч з представництвом суспільних рухів, політичних партій , що опікуються темою ролі жінки в сучасному суспільному житті , що відстоюють право жінки Перша така тепла зустріч відбулась в Культурному осоередку АУОЕ за участю керівників об’єднання українців Естонії , журналіста , жінок, хто зміг успішно адаптуватись в естонському середовищі і реалізувати себе, як творча особистість . Програма перебування молодих жінок з України в естонській столиці досить обширна . Не зважаючи на обмежені умови , нашим землякам безумовно є що побачити і про що почути тут в дружній балтійській країні, аби , затим, поділитись своїми враженнями вдома, на батьківщині. Щиро бажаємо нашим гостям реалізувати всі свої сподівання , а , затим , ще і ще раз приїздити до Естонії в любий зручний час , тут кожного з них ми радо зустрінемо ! Любов Лаур , від імені АУОЕ

Українське товариство і суботня школа Калина м. Валга

Дійсно: “Козацькому роду нема переводу!” Бо не лякають нас ні Корона, ні карантин, ні ізоляція! І в такий час ми не розгубилися і прийняли запрошення Hanna Oliynych долучитися до конкурсу малюнків #Козак_Арт_фестиваль_Афіни#Cossack_Art_festival_Athensорганізатори якого є Ukrainian Women in Greece / Українки в Греції та спонсори Athensforyou.com; EGOcharter, Jonika Airlines

“Ланцюг” єдності 

Написано перес.служба АУОЕ

“Ланцюг” єдності  недільної  школи “Надія” АУОЕ.. 

Сьогодні, 22 січня  2022  року  ми святкували День Соборності України! В нашій школі навчаються учні та працюють вчителі які народилися як в Естонії, так і в Україні. Донецьк, Черкаси, Київ, Харків, Вінниця, Херсон, Тернопіль – це ще не всі міста звідки ми родом. Але ми всі разом- ми єдина Україна!

                                                               Завуч  школи, Алла Інно- Якименко. 

Зима – пора найочікованіших в народі різдвяних свят

Здавна , готуючись до них , господині виготовляли спочатку голодну кутю , аж на Святвечір – багату з 12 стравами до неї .. Найважливіше в народі родинне свято залишається з нами незважаючи на засилля технічних усіляких досягнень , бо жодний гаджет з його музичними начинками не зможе сперечатись з українською колядкою чи щедрівкою, а жодний надсучасний смаколик не конкурент українському варенику. Сьогодні це добре розуміють як молоді батьки так і педагоги шкіл, гімназій , бо саме завдяки їх виховній роботі – в народі зберігаються давні традиції . Не проминають про це подбати і в наших українських громадах . Мало того , наші естонські Товариства намагаються поділитись українськими традиціями з місцевим народом , навчити дітей та молодь країни проживання зі своїми народними традиціямию кухнею. Вже декілька років поспіль , членкині українського товариства ” Червона рута” волості Тапа ( Естонія) під керуванням Тетяни Чувпило навчає місцеву естонську молодь мистецтву виготовлення українських вареників : з капустою, картоплею, сиром … Ось і сьогодні у приміщенні Tapa Kultuurikoda відбувся черговий майстер – клас. Педагог з предмету рукоділля місцевої естонської гімназії Piret Võlli вчергове влаштувала для своїх учнів такий урок – освоєння цікавої української традиції . Пірет намагається показати таким чином , наскільки народна культура має велике значення в нашому житті , як часто традиції різних народів можуть перетинатись, доповнюючи одна одну … Пройдуть роки, а діти, хто одного разу навчились готувати вареники, вже ніколи не забудуть цього мистецтва і при нагоді, розкажуть і покажуть це своїм дітям . Щира подяка усім, хто не жаліє свого сумління і часу, аби поділитись досвідом , майстерністю, а головне , зробити добру справу – навчити дітей !

Під супровід бандури….

Людмила Грам’як. Українська народна пісня “Іванку, Іванку!” прозвучала сьогодні в її виконанні в Естонському історичному музеї . Мабуть було символічно слухати український особливий колорит в голосі співачки , який заповнив до країв просторну залу естонського музею … У кожного народу є своя особлива тембральна окраса , саме завдяки їй ми можемо відрізнити наприклад іспанську пісню від фінської , болгарську від японської і т.ін. Українські пісні , зазвичай ніжно -протяжні , відрізняються щемливою красою, від якої у нас мивоволі на очі навертаються сльози …Сьогодні в голосі співачки Людмили Грам’як по-особливому тонко звучали ці нотки.. Бандуристи – то особлива каста виконавців , бо цей інструмент потребує від співака відповідності звучання : звучності і м’якості водночас, тонкості і глибини відчуття музики. Саме тому творчість бандуристів були і залишаються і понині в Україні найбільш улюбленими в народі. Те що, ніжний голос бандури особливо проникливо зазвучав нині в Естонії велика заслуга випускниці Львівської консерваторії , Тернополянки Людмили Грам’як , що останні два -три роки постійно мешкає в м.Таллінні , доєднавшись до своєї родини : чоловіка і сина .. Керівництво недільної школи “Надія” , користуючись нагодою, запросило пані Людмилу взяти на себе уроки музичного виховання у стінах школи , аби підтримувати і розвивати в дітях українського походження поважне відношення до своєї національної культури , традицій, пісні… Людмила Грам’як взяла на себе цю відповідальність і за два роки створила спільно з колегою Аллою Інно – Якименко та учнями школи своєрідний ансамбль бандуристів , який успішно виступає щоразу на багатьох концертних майданчиках , чим безкінечно радує і навіть дивує глядача ! Саме так було і сьогодні , коли вихованці недільної школи під керівництвом педагога Людмили Грам’як виступили з концертною програмою ” Різдвяний музичний вечір”… На завершення програми співачка заспівала народну пісню ” Іванку, Іванку”, яку зазвичай із задоволенням виконують у супроводі бандури.Людмила Грам’як постійно працює над досконаленням свого знання естонської культури, зокрема вже змогла скласти екзамена на знання естонської мови і з повним правом працює в естономовному дитячому садочку.По завершенні концерту , глядачі , що з особливим піднесенням зустріли виступ Людмили висловили бажання, аби в недалекому майбутньому вона виступила перед нами з сольною програмою, коли ми почуємо чудовий, проникливий голос співачки у супроводі бандури. Вам, друзі, ми обов’язково повідомимо про час і місце такого концерту. Новий рік , рік тигра тільки но стартував , тож давайте разом побажаємо нашому телановитому музиканту і педагогу Людмилі Грам’як творчого натхнення, доров’я і сил справитись з усіма справами, аби скоро порадувати нас своїм мистецтвом !

“Щедрий вечір, добрий вечір “..

Сьогодні, 15 січня 2022 року святкова зала Естонського історичного музею наповнилась переливом українських щедрівок , які майстерно, тепло і щедро-душевно виконували учні недільної школи “Надія” разом зі своїми педагогами .Привітати щедрувальників прийшли перший секретар Посольства України в Естонії пан Леонід Третяк та Голова Правління АУОЕ Володимир Паламар , а ще рідні , друзі маленьких артистів . Об’ємному, просторовому звучанню різдвяних колядок та щедрівок сприяла неймовірно чудова акустика залу , тож кожний голос наших виконавців був дзвінкоголосим. По завершенню концерту діти отримали чудові солодкі подарунки від імені Посольства України в Естонії .. Музичний керівник дитячого колективу Людмила Грам’як подарувала гостям ліричну пісню у супроводі бандури … Кожне таке свято – незмінно приностить з собою масу позитиву , який щоразу відтворюється в серцях маленьких виконавців та їх родин . Ми щиро вдячні керівництву школи : завучу Аллі Інно – Якименко , вчительці музики, співів Людмилі Грам’як, вчительці мови , літератури Тетяні Клименко – за проведену велику , глибоку роботу з дітьми , за вміння організувати дитячий колектив і повести за собою , за наше незмінне почуття , спостерігаючи таку роботу : український дух , українське серце живе і квітне !З Різдвом Христовим нас і Новим роком ! До нових зустрічей в доброму, дружньому колі !

Зимньо-казкова подорож.

Зимова подорож  української  недільної  школи “Надія” АУОЕ  наприкінці  2021 року  до Естонського Різдвяного Діда, що стала чудовим Новорічним подарунком,надовго запам‘ятається учням, вчителям та батькам.Діти побували на ялинковій фермі, пограли разом з Гномом в захоплюючи гру «чарівний ліс», зазирнули до Академії гномів, полюбувалися домашніми тваринами в міні-зоопарку. Та головне, з яким завзяттям діти розповідали вірші та співали різдвяних пісень і колядок українською мовою, щоб порадувати Діда та отримати подарунки.Діти поверталися додому радісні, щасливі, переповнені емоціями та з бажанням швидше розповісти про цю чудову подорож своїм рідним.                                                                        Алла Інно- Якименко , завуч  недільної  школи “Надія”

Естафета Ювілейного Прапора СУМ.

75 років від часу  заснування  Спілки Української Молоді.

На початку 20-х років, коли збройна боротьба з силами більшовизму завершилася поразкою, українська інтеліґенція усвідомлюючи необхідність подальшої боротьби, почала готуватися до нових спроб відновлення незалежності України. Так утворилася Спілка Визволення України (СВУ). Членами СВУ були люди різного віку, які походили з усіх земель України. Велика увага приділялася організуванню студентства та молодих хлопців і дівчат, які готові були стати до боротьби за свободу України. З молодіжного крила СВУ і зародилася СУМ, Спілка Української Молоді. Створена Миколою Павлушковим, Борисом Матушевським та іншими як таємна організація, СУМ поділялася на невеликі групи з 5 осіб. Така будова організації на випадок арешту одного члена залишала недосяжними для ворога інші підпільні клітини. Основною метою СУМ було звільнення української нації від завойовників і поневолювачів та творення незалежної демократичної держави.

 1947 році відбувся Перший Конґрес Спілки Української Молоді, який затвердив Статут та Програму СУМ, проект прапора і емблеми, затвердив керівні принципи для подальшого розвитку організації. З цього часу почали швидко формуватися місцеві осередки і культурницькі групи. Робота СУМ скоро дістала визнання в українських і неукраїнських громадах, з плином часу роль СУМ ставала все більш важливою в суспільстві.

Частини СУМ поширилися на багатьох континентах світу: в Європі, Південній та Північній Америці, Австралії, а згодом повернулися і до свого місця заснування в Україну. Сьогодні СУМ – це багатотисячне членство, яке діє не лише в Україні, але й в українській діаспорі Австралії, Аргентини, Бельгії, Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини і США. З 2000 року  створена  СУМ Естонії , яку  і понині  очолює  Володимир Паламар.

75 років від часу заснування та 50 років після відновлення СУМ в діаспорі, організація працює для того, щоб молоді українці з різних країн могли спілкуватися між собою, допомагати одне одному в духовній, розумовій, соціальній, культурній, освітній і фізичній сферах, а також виростали в дусі патріотичного гасла Павлушкова та його однодумців – Бог і Україна”.

Однією з акцій, присвячених відзначенню цьогорічної річниці, буде естафета Ювілейного Прапора СУМ.

Акція стане видимим символом нашого єднання навколо сумівської ідеї служіння Богові й Україні.

Спеціально виготовлений стяг, з вишитою на ньому емблемою 75-ліття СУМ в Діаспорі, почне свою подорож 25 квітня з Німеччини, де, нагадаємо, в 1946 році відбулися перші організаційні збори відновленої Спілки.

Далі Ювілейний Прапор СУМ прийматимуться такі терени:

  • квітень 2021р. – Мюнхен (Німеччина)
  • травень 2021р. – Бельгія, Франція
  • червень 2021р. – Іспанія, Португалія
  • липень 2021р. – Велика Британія
  • серпень 2021р. – Канада
  • вересень 2021р. – Австралія
  • жовтень 2021р. – Аргентина
  • листопад 2021р. – CШA
  • листопад-грудень 2021р. – Естонія, Україна

29 грудня , напередодні  2022 року   таку  акцію  провели  в Культурному  осередку  АУОЕ   за  адресою Tallinn, Nafta 6,2  за  участю  учнів, педагогів  недільної  школи «Надія»  та  керівництва  організації   СУМ Естонії.