09 березня ц.р. Посол України в Естонській Республіці П.Кір`яков, дипломати Посольства, керівники та члени Конгресу українців Естонії й Асоціації українських організацій в Естонії, прихильники творчості Т.Шевченка поклали квіти до Шевченківського дубу в Таллінні. Церемонія відбулася з нагоди святкування 195-ої річниці від дня народження Великого Кобзаря, поета, художника, філософа та провидця української нації – Тараса Григоровича Шевченка.

У вітальному слові Посол України в Естонській Республіці Павло Кір`яков відмітив, що сьогодні українці в усьому світі вклоняються пам’яті Великого Сина Українського народу, все життя якого, писемні твори, громадська діяльність стали взірцем незламної сили духу, потягу до волі й любові до України. Тарас Шевченко став провидцем української нації, прагнучи звільнення народу від соціального та національного ярма.

Посол також висловив сподівання на те, що саме сьогодні перед українцями постає задача об’єднатися у напрямку подальшої відбудови демократичної незалежної соборної України, спрямувати зусилля на шляху європейської і євроатлантичної інтеграції, бути гідними Великого Кобзаря.

В ході заходу прихильники творчості Тараса Шевченка декламували його вірші, а також твори, створені на його честь. Присутніми було виконано твір Т.Шевченка „Реве та й стогне Дніпр широкий”. Церемонія покладення квитів висвітлювалася естонськими телеканалами.

Естонська держава стабільно фінансує проекти розвитку освіти національних громад. А українці, яких в країні не більше 60 тисяч, змогли ефективно скористатися коштами офіційного Таллінна. Черговий освітній форум для української діяспори Естонії відбувся на базі Тартуського університету. Були солідні гості з Києва. Про це у матеріялі Любові Лаур.

Проблеми розвитку освіти рідною мовою представників українськоі спiльноти – цьому був присвячений мiжнародний науково-практичний семінар «Українська освiта в Естонiї», що відбувся у Тарту. Організатор – українське земляцтво «Водограй» м.Сілламяе (кер.Л.Житнiк). Пiдтримка – Мiнiстерства освiти i науки та народонаселення, Посольства і МЗС України, Асоцiацiї українських органiзацiй.

Такий семінар проводиться вчетверте з 2002 року. Теперішній – друга частина наради «Українська освiта в Естонiї», яка проходила 12-15 квітня цьогоріч у Сілламяе та Усть-Нарві.

Протягом двох днів – 16-17 листопада – мала конференц-заля наукової бiбліотеки Тартуського університету гостинно приймала гостей: представники державних і громадських організацій, наукові об`єднання Тартуського, Талліннського та Київських університетів. Звичайно студенти – з Таллінна, Тарту, Києва, української недільної школи м. Сілламяе – базової для національної освіти українців в Естонії.

Високий рівень семінару підтвердив його склад: радник Міністра народонаселення Кен Коорт, радник Міністерства освіти і науки Естонії Геллі Ару – вони вітали учасників зборів. Були керівник проектів Інтеграційного фонду Естонії Евелін Мюріпеал, експерт відділу освіти Міністерства освіти і науки Естонії Татьна Кійло, експерт відділу національної освіти Міністерства освіти і науки Ольга Альп, заввідділом культури та освіти міської ради Сілламяе Тійна Касема.

Українську сторону представляли: Консул посольства України Віталій Максименко, аташе Тетяна Горупович, Президент Асоціації українських організацій в Естонії Володимир Паламар.

Наукова сторона – Людмила Дуліченко, викладач українського факультативу Тартуського університету, Мерьє Сонге, Тійна Мяе – представники міжнародного відділу Талліннського університету, Людмила Божук і Тетяна Шептицька – наукові співробітники національного університету ім.Т.Шевченка, директор інституту філології НПУ ім.Драгоманова (Київ) Анатолій Висоцький з групою своїх колег.

У вітальному слові Посол України в Естонії Павло Кір´яков висловив надію на подальшу підтримку української освіти естонською державою. Серйозність справи української освіти в Естонії зазначені у темах доповідей:- право національно-культурних меншин на освіту рідною мовою;- співробітництво університетів України з державними закладами і громадськими організаціями Естонії;- досвід європейських країн у питанні національної освіти;- Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні і Європі;- практичний досвід роботи відповідно Болонського процесу в Україні.

Із особливою теплотою учасники семінару сприймали виступ наймолодших учениць української недільної школи м.Сілламае – Iнги Войткус та Лідії Житник.

Українською та естонською мовами дівчата презентували слайдфільм про свою школу, про те, чим живе товариство Сілламяе, як цікаво організовано життя молоді в їхньому рідному місті, як українська молодь, що входить до естонської Всесвітньої молодіжної спілки (СУМ) відвідує табори, працює.

А коли дівчата влаштували колективний тренінг, поважні обличчя учасників такого солідного форуму зовсім пом’якшали і дорослі люди стали схожими на школярів.

Досвідом організації української освіти в Латвії поділився учасник семінару гість з Юрмали, викладач, професор Павленко.

Латвійський досвід української освіти безперечно важливий і цікавий для Естонії, оскільки близькість кордонів і суспільно-політичних відносин у наших країнах, дозволяють впроваджувати позитивний досвід наших сусідів.

Керівники українських товариств Таллінна, Тарту, Пярну, Сілламае, Тапа, що брали участь у семінарі, отримали імпульс для подальшої активної роботи.

Учасники семінару вирішили:- взяти участь у розробці міжурядової програми підтримки української освіти в Естонії;- сприяти підписанню Угод між відповідними відомствами естонської і української вищої школи про паралельну освіту студентів обох країн на їх базі;- надавати методичну і практичну допомогу українським недільним школам Естонії.

На заключення учасники семінару висловили подяку головним організаторам: голові українського земляцтва «Водограй» м. Сілламае Ларисі Житник, директору інституту філології НПУ ім.Драгоманова (Київ) Анатолію Висоцькому – він уже третій рік поспіль очолює методичну допомогу головній базі української освіти в Естонії – недільній школі м.Сілламае. Там же проходять педпрактику студенти цього університету. Вклонилися також голові українського культурного товариства «Промінь» м.Тарту Миколі Стасюку, директору наукової бібліотеки Тартуського університету.

Член Правління АУОЕ, Любов Лаур

В місті Талліні відбулася перша конференція української молоді Естонії. Організатором конференції стала Спілка української молоді Естонії (СУМЕ), працююча в рамках Асоціації українських організацій Естонії (АУОЕ). Тема конференції:”Українська молодь в Естонії. Її інтеграція в естонське і європейське суспільство”.Конференцію відкрив президент АУОЕ Владіслав Резніченко,який сказав в своєму слові про роль української молоді сьогодні і у перспективі. З привітанням виступили замісник президента АУОЕ,голова товариства “Просвіта” Оксана Мамутова і голова українського земляцтва міста Сілламяє “Водограй” Лариса Житник.

З доповіддю на тему: “Роль української молоді Естонії в молодіжному русі країни” виступив голова СУМЕ Володимир Паламар. Голова молодіжної організації міста Сілламяє Аліна Житник доповіла по темі: “Збереження національного коріння – основна задача молодіжного руху”. Виступали доповідачі Оксана Герченко по темі: “Історія українських організацій в Естонії”, Яна Ліщенко по темі: “Молодь національних меншин – основний партнер Естонії на дорозі до інтеграції”. На конференцію були запрошені представники українських молодіжних організацій міст Сілламяє, Пярну, Палдіскі, а також від других українських організацій Естонії. Були присутні представники молодіжних організацій від партій Кескераконд, Реформіераконд, Республіка. У роботі конференції особисту активність та зацікавленість проявила голова Молодіжного об’єднання Народногосоюзу Трійн Уйбо.

Учасники конференції обміркували доповіді і виробили резолюції конференції,в яких ще раз підкреслили підтримку інтеграції в естонське та європейське суспільство шляхом прийняття участі в заходах, які проводятся державними та суспільними організаціями. В резолюції була підкреслена необхідність співпраці з молодіжними організаціями Естонії, а в рамках своєї національної діаспори – вивчення української мови, організації дозвілля, мовних таборів, а також налагодження зв’язків з молодіжними організаціями в Україні.

Володимир Паламар

На початку квітня в столиці Естонії Таллінні проходив Другий дитячо-юнацький фестиваль «Ukraina lilled» («Квіти України»). Бурхливими оплесками і численними «Браво!» вітали глядачі виступи тринадцяти колективів і солістів. Особливо слід відзначити гарні голоси талліннців Андрія Богача, який виконав пісню «Дивлюсь я на небо», та виконавця запальної пісні «Розпрягайте, хлопці, коней!» Романа Коха, а також виступи Оксани Малярової з м. Нарви, колективів недільної школи товариства «Водограй» з м. Сілламяе та українського земляцтва з м. Пярну, хореографічного ансамблю «Колор» з Таллінна.

На завершення фестивалю з блискучою програмою виступив вокально-хореографічний ансамбль «Перлинка» Ризької української середньої школи.

У фіналі ведуча Оксана Мамутова і президент Асоціації українських організацій Естонії Анатолій Воропай побажали його учасникам готуватися до наступного фестивалю, котрий мав би стати міжнародним.

Фестиваль не залишився поза увагою наших дипломатів. Посол України в Естонії Микола Макаревич сказав, що його порадували кількість і якість номерів програми фестивалю. На зустрічі з школярами із Сілламяе, Нарви і Риги М. Макаревич розповів про зв’язки України і Естонії, про облаштування меморіальної дошки в Тарту на будинку, в котрому бувала Леся Українка.

Коли хлопчина-кріпак Тарас Шевченко жив у Вільно, зауважив посол, хто б міг подумати, що його іменем буде названа вулиця в столиці Литви і що президент незалежної України покладатиме квіти перед його барельєфом на стіні Вільнюського університету. То ж чи не складеться так, що й імена декого з присутніх на зустрічі згодом залишаться в історії як свідчення українсько-естонської приязні і співпраці.

Володимир СТРОЙ,

співголова СУЛ

N 1032, 09.08.2001, Постанова, Кабінет Міністрів України

Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України

(діє)

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 9 серпня 2001 р. N 1032

Київ

Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

З нагоди 10-ї річниці незалежності України та за вагомий внесок у справу формування позитивного іміджу України у світі, активну громадську діяльність нагородити Почесною грамотою Кабінету Міністрів України з врученням пам’ятного знака:Дженкінса Кемптона – президента Українсько-американської бізнесової ради (м. Вашингтон)

Кляйнерта Маттіаса – голову Німецько-українського форуму, генерального уповноваженого з питань політики та зовнішніх зв’язків концерну “Даймлер-Крайслер” (м. Штуттгарт)

Кука Дітмара Герберта – члена Ради директорів Швейцарської організації сприяння інвестиціям

Мангольда Клауса – голову правління Східного комітету німецької економіки, члена правління концерну “Даймлер-Крайслер” (Німеччина)

Мюллера Клауса-Петера – голову правління “Коммерцбанку АГ” (Німеччина)

Вишневську Ларису Володимирівну – члена Української громади Тюменської області (Росія)

Мизя Романа – пароха Греко-католицької парафії Святих Апостолів Петра і Павла, м. Новий Сад (Югославія)

Ковача Івана – головного редактора україномовної газети “Вільне слово” (Румунія)

Коса Михайла – члена української громади м. Чикаго (США)

Припхана Маркіяна – співзасновника “Українського товариства лікарів у Австрії”, засновника “Українського дому в Австрії”

Чернишука Віктора Юрійовича – голову Ради представників Громади українців Литви

Асоціацію українських організацій Естонії

Ризьку українську середню школу

Українське земляцтво Естонії

Центр української культури “Джерело” (м. Томськ, Росія)

Прем’єр-міністр України А.КІНАХ

Інд. 28