Прес-огляд "Історія АУОЕ 2000-2020"

Історія  пишеться  нами,  залишаючи  пам’ять  по  собі як  в  предметах   матеріальної   культури  так  і  в пам’ятках  духовної  спадщини: книгах, архітектурних  пам’ятках, піснях. Пресу, тобто  публікації  в  газетах, журналах  ми  відносимо  здебільшого  до  актуального, сьогоденного  опису  подій,  проте, дякуючи  архівним  зібранням  з газетних  публікацій  минулих  років – ми  можемо точно описати подію  в  тому часі, до  якого  відноситься  та  чи  інша  стаття.

Історія  української  громади  Естонії  цікава, інколи  драматична  описана   неодноразово  журналістами  і  самими  учасниками  подій. Перше  велике  об’єднання  українців  Естонії отримало назву  Українське  Земляцтво, яке  офіційно  було  зареєстроване 1988  року.

Наприкінці  90 –х  років  20 століття   українська  діаспора  Естонії  почала  активно  множитись  не  тільки   кількістю  проживаючих  тут  земляків  а й  утворенням  багаточисельних  Громад, Товариств, Земляцтв   по  всій  країні.  Зокрема, короткий  час  існувало  об’єднання  під  назвою Союз Українців  Естонії, яке  очолював  Олег  Мазуренко   Крім  організаторської  роботи, об’єднання  почало  випускати  періодичне  видання  – газету «Суспільство» під  редагуванням В.Резніченко , яке   активно  висвітлювало  поточну  роботу  українських  Товариств.

1.Зокрема, одна  з  перших  публікацій  за 21 – 28  лютого  2000  року  свідчить  про створення  осередку  СУЕ  в  місті  Маарду.  Про  це  натхненно  пише  його  лідер Леонід  Чуприна.

Він  розповідає про  те, як  готувалась  ця  важлива  подія, хто  допоміг в  організаційних  моментах, як  відбулось  урочисте  відкриття  осередку. Наступна  публікація  газети  «Суспільство»  вірніше  фоторепортаж  розповідає  нам  про  те, як   відбувалось  урочисте  відкриття  Української  хати  за  адресою  Tallinn, Mere  pst.5, що  стала  в  майбутньому першим  Культурним  осередком об’єднання  українців, яке з серпня 2000  року  отримало офіційну  назву  Асоціація  українських  організацій  Естонії.  Саме  під  час  урочистого  відкриття  хати з  освячення  її священником  о.Олександром  відбулась  важлива  подія  – підписання  Протоколу  намірів  про  створення  об’єднання  українців  під  назвою  АУОЕ.                               

Про  цю  подію  також  пише  кореспондент  газети  «Молодежь  Эстонии  Дмитро  Клєнський», вирізка з  газети  збереглась  донині.     

Деякі  Товариства, як  зазначає   журналіст Д.Клєнський  у  своїй  публікації: Союз  українок  Естонії,  українське  земляцтво Естонії,  місцева  греко-католицька   церква  в   цьому  важливому  акті  залишились  поки в  стороні.          

Під час  урочистого  відкриття  і  освячення  хати, громаді  було   представлено  україно – естонський  та  естоно – український  словник, виданий  пані Людмилою  Цигановою.  

До  нас  дійшов  також  Інформаційний  листок АУОЕ «СУСПІЛЬСТВО»  номер 1 , де  українською  та  естонською  мовами розміщена  офіційна  інформація  щодо  подій, що відбулись   в  рамках  об’єднання протягом  2000  року.

Ціла  низка  вирізок  з  газетних  публікацій  та   один  з  номерів  газети «Струни»  Українського  земляцтва   – присвячені   пам’ятному  заходу  в  історії  української  громади Естонії  –  урочистому  концерту,  присвяченому  9 – й  річниці  від  дня  незалежності  України. Цей захід, що  відбувся  в  Культурному  центрі  ЛІНДАКІВІ  24  серпня 2000  року відбувся  за  спільної  ініціативи  Конгресу  українців  та  АУОЕ.           

Серед  газетних  видань, що  збереглись  серед  архівних  документів  в  Культурному  осередку  АУОЕ – номер 5  газети  СТРУНИ   від  1-го листопада  2000  року  присвячений  важливій  події  в  історії  української  діаспори. 14  жовтня 2000  року відбулось освячення Талліннської парохії Української греко – католицької церкви, яке  здійснив  Його  Преосвященство  архиєпископ  УГКЦ Любомир  Гузар.

2. 2001 рік зберіг в газетних  вирізках  описи  двох  важливих  подій.

Одна  з  них  –  присвячена  пам’яті  молодої,  талановитої  жінки  Харди  Алет,  що, будучи  студенткою  Музичної  Академії  очолила хор  товариства «Просвіта», що  нині  носить назву «Україна».  Про  любов  до  музики, до мистецтва  хорового  співу, яку  прививала  самодіяльним  хористам  зовсім  юна  керівник  хору, про  те, як  працювала  з  колективом  Харда, про  захист  диплому  хормейстера, в  якому  творчою  роботою хормейстера  став  хор «Україна» пише один  з його  учасників Олександр  Дубровський. Стаття  під  назвою «История нашей  любви»  розміщена  в  газеті  «Молодежь Эстонии»  15 червня  2001 року.

Друга  витримка від 23 квітня 2001 року  під  рубрикою «Наша  жизнь»,  взята  з місцевої Тартуської  газети  вийшла  під  назвою «Последний концерт» і  присвячена  вона якраз  тому самому концерту, в  якому   молода  хормейстер Харда Алет останній  раз  диригувала хором  «Україна», що виступав  в м.Тарту  на  запрошення місцевого Товариства Товариства Слов’янських  культур.             

Ще  одна  витримка  з  газети «Молодежь  Эстонии»  за 2  червня  2001  року  присвячена   візиту  до Естонії  Президента  Парламентської  Асамблеї Ради  Європи  пана  Рассела  Джонстона. На  запрошення  Союзу  національних культурних  товариств Естонії, яке  очолювала  в  той   час  Лідія  Килварт,  поважний  гість  зустрівся  з  керівниками  національних  меншин Естонії.  Багато  часу  у  спілкуванні  з  паном Расселом   відводилось  якраз  питанням  України, зокрема  Президент  АУОЕ  пані  Оксана  Мамутова  та  її замісник  В.Резніченко  задали    досить   важливі  питання  гостю з  приводу  підтримки  ПАСЕ  української  держави  і  прийняття  її у  склад  ПАСЕ, а  ще  виступили  з  пропозицією  прийняти до  складу  ПАСЕ  представників  діаспори  в  якості  незалежних експертів.               

3. Газетні вирізки 2002 року, що  збереглись  в  архівах,  вцілому  присвячені  важливим  подіям, що  народились  під  проводом АУОЕ, а  саме: Перша з  публікацій журналіста  Любові  Семенової – в газеті  «Молодежь Єстонии» за  25 лютого  2002 року  в рубриці  «Ракурс» вийшла під назвою «Фестиваль  цветов»  і  присвячена  вона   великому   концерту  Першого  Все – естонського  фестивалю  мистецтв «Квіти України», що  відбувся  в  залі  Центру  культури  «LINDAKIVI»  Наступна публікація, яку  зберегли  місцеві   українці, належить Спілці  українців  Латвії, вийшла  під  назвою «Северная  звезда  восходит  над Прибалтикой» і  опублікована  в  газеті  під  назвою «Панорама  Латвии» за  15.10.2002, де  описуються  події  Першого  фестивалю  культури  і  мистецтва «Північна  зірка». Автор  статті  Володимир Строй.

Володимир  описав досить  докладно  учасників  фестивалю  і емоції, які  викликав  фестиваль. Зокрема, крім  місцевої  діаспори  та  українців  з  Латвії з міст Риги і  Венспілса, до  участі  у  фестивалі  долучився   грандіозний   колектив  з 45 людей  з  республіки  Комі  міста Сиктивкар,  під  керівництвом  Наталі  Моршанової.                         

Столичне  російськомовне  видання  під  назвою «Таллинн»  в  газеті  від 10 жовтня 2002  також   помістило  невелику  публікацію,  присвячену  фестивалю «Північна  зірка» і  невеличке інтерв’ю з його організатором  Оксаною  Мамутовою.

4. Цікаво, що дві  газетні  публікації  за  2003  рік, що  збереглись  в  архівах АУОЕ об’єднало ім’я  нині  добре  відомого  співака, вокаліста , лауреата   багатьох  міжнародних  конкурсів,  фестивалів  Вячеслава  Резніченка.

Періодичне  видання  Партії  реформ  під  назвою  Ліберал – Форум  помістило  невеличке, але  приємне  повідомлення  відносно  чергової  перемоги  молодого  вокаліста В’ячеслава Резніченка на  6-му всеросійському  відкритому конкурсі «Романсіада 2002». Повідомлення з цього  приводу  опубліковано  в  першому  номері  газети за 2003 рік.

Наступна ж  публікація  журналіста Марини Свєтлової  в газеті «Эстония»  вийшла  під  назвою «Памяти  маэстро» і  присвячена  концерту  на  честь  великого  українського  співака  Івана  Козловського. Організатор  концерту – товариство «Койт», а  ведучий  і  виконавець  програми –  вже  відомий  нам  В’ячеслав  Резніченко.

5. 2004  рік  для  Товариств, що  входять  до  АУОЕ став  свого  роду  переломним  в  тому  плані, що  Асоціація, як  солідне  монокультурне  об’єднання  українців  Естонії  отримала  нарешті  в  м.Таллінні  своє  приміщення,  вірніше  це  приміщення  за  адресою  Tallinn, Nafta 6/2  за  згодою  Талліннської  мерії, було  надано  Асоціації  в  довгострокову  аренду.

Так би  мовити, урочисте   відкриття Культурного  осередку АУОЕ   відбулось 19 лютого 2004  року.  Цю  радісну   подію  досить  детально  описує   автор  статті  в  газеті  «Молодежь  Эстонии»  від 21  лютого  2004  року  Віталій  Андреєв.

В  урочистому  новосіллі  брали   участь  повноважний  Посол  України  в Естонії  Микола  Макаревич,  тодішній  міністр  народонаселення  Естонії, відомий  письменник  Еерік  Руммо, делегації  товариств, гості…             

З тієї  пори  минуло 16  років, за  цей  час   активістами  вдалося  зробити  реконструкцію  приміщень, тут було створену  бібліотеку,  клас  для  навчання  учнів  недільної  школи, кімната  для  індивідуальної роботи  з  дітьми,  кухня , зал  для  невеликих  урочистостей, засідань  клубу «Крила». Сьогодні  культурний  осередок  АУОЕ  –  це  справжня  українська  хата –  тепла, привітна, де  відбуваються заняття  гуртків  і  індивідуальна  робота, де  проходять  заняття  недільної школи «Надія», засідання  клубу «Крила», збори  Правління, тощо…

Серед  перших  учасниць  хору «Україна», а  згодом  квартету «Сусідки»  є  одна  з  талановитих  землячок  нашої діаспори,  в  кого  коріння  російське ,а  душа  українська. Вона  народилась в Росії, а  виросла  в Україні. Тепер,  проживаючи  в  Естонії  вже  більше  30 років  Наталія  Бацанова  –  добре  відома  серед  діаспорян  не  тільки  як  успішна  співачка, а й   як  талановита   поетеса,  чиї  вірші  як  російською, так  і  українською  публікують  в  пресі  і  широко  відомі  в  інтернет  виданнях.

Якось, перебуваючи  в  себе  на  батьківщині  в  м.Коростишів, вона  поділилась з місцевим  журналістом  розповіддю про своє  життя – буття   в  Естонії,  про свою  українську  громаду, хор, творчість. Ця  публікація   опинилась  в  одному  з номерів  від 10 липня 2004  року в «Коростишівській  газеті».

Починаючи  з 2002  року, кожний  парний  рік   відзначається   черговим  фестивалем   мистецтв  «Північна  зірка». Декілька  публікацій  з  цього  приводу  розміщені   на  сторінках  газет,  що   збереглись  в  архіві.  Зокрема, другий  фестиваль  відзначився  тим, що  його  концерти  пройшли  в  двох  містах  Естонії,  зокрема  15 жовтня  2004 року   перший  концерт  відбувся  в  м.Нарва  в  центрі  культур «Женева», а  вже  другого  дня – такий  же  грандіозний  концерт   відзвенів  в  м.Таллінні.

Серед Товариств, що  з  перших  років   увійшли  до  складу  АУОЕ – СУМ (спілка  української молоді) яку в Естонії очолив з самого  початку  Володимир Паламар.

Одна з публікацій  відносно зустрічі  керівництва  СУМ  та  АУОЕ  з Міністром  закордонних  справ  Естонії та  заступником   голови   партії  реформ  Крістіною  Оюланд  вийшла  під  назвою «СУМ в Естонії веде  громадський  діалог».

Ще  одна  невеличка  вирізка  з  газети «Вести»  так  само  присвячена   молодіжному  руху  в  Естонії  та  її українському  крилу, на  запитання  журналіста  Олександра  Шегедіна  відповідає   Голова  СУМ   Володимир  Паламар.

Періодичне  видання  Партії реформ  російською  мовою  під  назвою «Либерал – Форум»  за  грудень  місяць  2004  року   помістило  статтю  Олега  Нестеренка  – депутата  Тартуського  міського  зібрання, члена  Партії  реформ  і Голови Товариства  слов’янських  культур   розповідає  про  цікавий  культурний  захід  за  участю  національних  меншин  Естонії,  присвячений  св’яту  Різдва. Почесними  гостями св’ята, за  свідоцтвом  О.Нестеренка  стали  представники Посольства  України в Естонії, Голови  правлінь АУОЕ  та Конгресу  українців. Окрасою його  стали  виступи  творчого  колективу  товариства «Орфей»  з м.Тапа,  лауреата  міжнародних  конкурсів  В.Резніченка та  багато  інших  талановитих гостей. Пан Олег  Нестеренко  в  статті  коротенько  розповідає  про  історію  української  громади  м.Тарту, початком якої  стало об’єднання  студентів  українців  в 1898  році, згадав  про  перебування  в Тарту  поетеси  Лесі  Українки…

6. Публікації  2005  року  знову   описують  грандіозні  дійства  українців. Перше  з них: 4 – й  міжнародний  фестиваль  дитячої  і  юнацької  творчості  «Квіти Ураїни», про заключний  концерт фестивалю, його  учасників, загальну  атмосферу  свята досить детально  і тепло  розповідає  журналіст газети  «Молодежь Эстонии»  Віталій  Андрєєв.

Учасниками  фестивалю  цього  року  стали  колективи  і  солісти  з  міст  Таллінна, Маарду, Тарту, Тапа, Пярну, Нарви, а  ще  гості  з  України  – колектив  спортивного  бального  танцю  з м.Умань.                   

Зі  словами  вітання до учасників  фестивалю  звернулись  лідер  Союзу  української  молоді Естонії  Володимир  Паламар  та  міністр  народонаселення  Естонії  П.- Е.Руммо .

Завершальним  номером   стала  композиція  «Музика  добра»  за  участю  всіх  учасників  фестивалю.

Дякуючи  публікаціям в  естонській «молодіжці», ми  свого  часу, а  тим  більше, сьогодні   можемо  поринути  в середину  важливих,  цікавих   культурних  подій, організованих  Товариствами  АУОЕ.

Зокрема,  Естонська  Спілка  молоді  України, очолювана  Володимиром  Паламерем   організувала  грандіозний  концерт  на  честь  Дня  незалежності  України  і  5 –й  річниці  Асоціації українських  організацій  Естонії.  Цю  подію  яскраво  описує  в  газеті  «Молодежь Эстонии»  від  13 вересня 2005 року  журналіст В.Максимов.  

«Такого  концерту  в  Таллінні  ще  не  було  –  ділиться  захоплено  журналіст.  Майстри  мистецтв  з  міст  Полтава  і Києва  показали  справді   феєричне  видовище» (бажаючим  заглибиться  до  змісту  статті, раджу  звенутись до  першоджерала…)

7. Серед  збережених  публікацій  2006  року – періодичне  видання  Тапаської  волості    газета  естонською Sõnumed   від  11 травня  2006  де  на  першій  сторінці  розміщена  стаття  “Ljubov Laur – 10  aastat  Eestis”  і  присвячена   вона   підведенню  підсумків   10-літньої   історії  роботи Товариства  «Орфей», яке  Любов  Лаур  має  честь  очолювати  з  2000  року і  яке  по-суті  є  змістом  життя  українки в Естонії, творчої  особистості, що  знайшла  своє   призначення   і  визнання  людей тут  на  естонській  землі. В  концертній  програмі   в  що  відбувся  7 квітня 2006 року  в  Tapa  Kultuurikoda   взяли  участь  музиканти  і  музичні  колективи, з  якими  Любов  Лаур  активно  співпрацює  а  головне – її  маленькі  вихованці, українські  діти, хто  має  в  майбутньому  за свідченням  ювіляра,  продовжити  її  справу  в Тапа і в Естонії. Автор  статті  журналіст  Хейкі  Вунтус.

Наступна   стаття, вірніше  її  копія, опублікована  в  газеті  МЕза 30.08.2006  написана  вже   беспосередньо  Любов  Лаур  і  розповідає  вона  про  справді   незабутню  подію  в  історії  культурних  відносин Естонії  і України. Вперше  в  Концертному  залі  Естонія  з  програмою  класичних  творів   виступив    видатний  український  творчий   колектив,  ансамбль  «Київські  солісти» під  керівництвом  професора  Київської  консерваторії Богдана  Которовича.  Крім  столиці  Естонії «Київські  солісти» виступили  в  містах  Пярну, Нарві  і  Тарту, де, крім  того  відбулись  зустрічі   колективу  оркестру  з  місцевими  українськими  громадами. Організатором  грандіозного  туру по  Естонії  виступило  цього  разу  Посольство  України  в Естонії, очолюване  паном П.Кір’яковим  за  підтримки  АУОЕ  та  його  товариств на  місцях.

8. Невеличка вирізка зі  статті за  2007  рік   в  газеті (назва  газети  невідома) привабила звучною  назвою  «Как  дома»  і  фото  артистичного  вокального  ансамблю  в  українських  костюмах… Стаття  розповідає про  те, як товариство «Вітчизна»  м.Пярну   приймало  гостей. А  приводом  став  літературно- музичний   концерт  за  творами   поетес  Лесі  Українки  і  Лідії  Койдули. Свято  відвідали  представники  рідного  Посольства, головним   виконавцем  програми  став  творчий  колектив  місцевого  українського  товариства «Вітчизна», яке  очолювала  на  той  час пані  Ніна  Сушко. Саме  тут, у  своєму  слові  вітанні  пані  Ніна  Сушко  наголосила  на  складності   на  даний  час з приміщенням  і  на  необхідності  нарешті  надати  таке приміщення  для  роботи, занять колективу.  

Паралельно  зі  статтею  про  цікавий  захід  в  Пярнуському  Товаристві , архівні  документи  містять  вирізку  з  Пярнуської  газети  за  13  квітня  2007  року  під  назвою «Систему  надо  пересматривать». Про проблеми  в  системі  фінансування  роботи   товариств  національних  меншин  говориять  їх  керівники  в  тому  числі і Ніна  Сушко  – керівник  пярнуського  українського  Товариства. Як  зазначає  пані  Сушко – в  системі  фінансування  товариств  існує  багато  формальностей. Потрібно   надавати  допомогу  у  відповідності  до  об’єму  і  змісту  роботи, а не  огульно  суму. Тим  більше, деякі  статті  витрат  просто  неможливо  врахувати  в  поданому  Проекті, хоча  саме ці статті: подарунки, технічні  засоби  для  звукозапису і т інше  найбільше  потребують  затрат.

№ 7  газети  Тапаської  волості Sõnumed   від 31 березня  2007 року   відкривається   маштабним   фото  урочисто  вдягнених людей  в  національних  костюмах  Естонії  і України, а в підніжжі  дорослих  артистів   примостились  юні  усміхнені  обличчя,  посередині, серед  дітей – пані  Любов  Лаур, організатор  того  маштабного  концерту – фестивалю «Весна іде!», що  об’єднав  разом   хорові  колективи  з Таллінна, Сілламяє, Лехтсе  і Тапа.  Мета концерту – єднання  різних  культур  і народів   через  їх  культуру. Естонці  і  українці  мають  свої  хорові  традиції  і   свою  музичну  культуру. Під  час  концерту  відбувся  обмін  своїм  баченням  хорового  мистецтва, своїм  особливим   голосом,  своїм темпераментом. Концерту  програму  хорових  колективів  доповнили  юні  вокалісти,  учасники   вокального  гуртка під  керівництвом Л.Лаур.

Найбільш  відомим  і  популярним   періодичним  виданням  естонської  світської  хроніки  є  журнал  Kroonika.  Гортаючи  один  з них  за  11 грудня 2007  року  ми  виявили   яскраве  фото  наших  українських  жінок, учасниць  вокального  квартету  «Сусідки» у  спільноті  з  сімейною  парою.  Невеличкий  коментар  до  фото  розповідає  нам  про  те , що  в районі  Mustamääe  відкрито   український   трактир   під  назвою «Богдан», його господар – Тоомас  Карп  з дружиною  на  ім’я  Кармен, що відома , як   переможниця  конкурсу  Miss  Tallinn  2006.  Господарі  закладу  дуже  раді  привітати  український  колектив, що  дарує  гостям  трактиру  український   колорит  і  українську  музику.

(Трактир  Богдан, як  відомо  досить, успішно  функціонував    протягом  10  років, а  згодом , в  2019  році  господаркою  його  стала   інша  жінка, проте  заклад  залишив   за  собою  український  стиль: кухня, дизайн, музика  і т.п  і  він тепер  має   назву  «Хуторок»)

9. Про  черговий  7 –й  фестиваль « Квіти України»  розповідає  нам невеликий  фоторепортаж  Максима  Тооме   в  публікації  на  сторінці   газети «Молодежь Єстонии»  за  червень  2008  року   під  рубрикою «Тусовка»…

Тут же  розміщено  фоторепортаж  про  веселу  вечірку  в  українському  дусі  в  клубі  Krabibouling  за  участю  нашого  відомого  фольклорного  ансамблю «Журба».

10. Публікації  2009  року, що збереглись  в  архіві  АУОЕ  здебільшого  присвячені  темі  козацтва.  Зокрема  в № 7 – 8 квітень – травень  2009 року  помістив  декілька  публікацій  і  фото  ,  пов’язаних з  історією  відновлення   в Естонії  українських  козацьких  традицій.  Першим  заголовком   газети  є « Україна – Естонія : козацькі  мости  дружби «  і  присвячена   вона  так  званій  народній  дипломатії  що  несе  в  собі  громадська  організація «Українське  реєстрове  козацтво»  представники  якої  відвідали  з  дружнім  візитом   багато  країн  світу, в  тому  числі  і Естонію , де  їх радо  зустрічали  як  дружина  українського  реєстрового  козацтва  Естонії  так  і   представники  воєнних  і  державних  структур Естонії.

Ще  один  матеріал  газети  розповідає  про  відвідини  Естонії  з  дружним  візитом Гетьмана  українського  реєстрового  козацтва  Анатолія  Шевченка , який  відкрив   шевченківські  дні  в Естонії , а  ще  освятив  у  реєстрові  козаки   місцевих  українців ,  побував  з  дружнім  візитом  в м.Силламяє  та  зустрівся  з  активом   місцевого  українського  земляцтва «Водограй».

Яскравий   фоторепортаж   в  газеті  Молодежь Эстонии  21 – 27 жовтня 2009  засвідчив  цікаву подію , організовану  місцевим  козацтвом  –  Свято  Покрови, або  День  українського  козацтва в  Ратуші.

Одна  з  публікацій  в  газеті  Postimees від 20 лютого 2009 року  ( російськомовна  версія)   містить   невеличку  статтю  пані  Ольги  Горянської ,  присвячену  творчому  портрету   вже  відомої  нам  поетеси  Наталії  Бацанової.  Мова  йде  про  творчий  вечір  Наталії  , що  відбувся  15  лютого 2009 р.  малому  залі  РКЦ.

Серед  публікацій  , що  збереглись  в  архіві  КО  знайшлась  і  газета  естонського  містечка  SAUE  з  я ким  підтримувала  довгий  час   і розвивала  культурні  стосунки  українська  громада  Естонії,  зокрема  АУОЕ  та  місцеве   козацтво.  Про  це  свідчить  наступна  публікація  в  №25 газети  за 12 лютого 2010  року.   Керівник  Центру по – інтересах   Сауе  – Сір’є Луберг   ділитьс я з  читачами   своїми  емоціями   відносно  вечора  української  культури  і  кухні, яку  влаштували  творчі  колективи  АУОЕ…

11. Ще одна публікація   в  російськомовному  варіанті  газети  Postimees від 10 вересня 2010  розповідає  читачам  про  прийом в  Посольстві  України в Естонії  за участю  багатьох  поважних  гостей  та  провідних   представників   української діаспори,  яку  в  т.числі  супроводжував  виступ  квартету  «Сусідки» на  чолі  з Миколою Рибченком.

Всеукраїнська  спілка «Просвіта»  радо  привітала  своїх  однодумців   в Естонії  під  час  чергового  фестивалю  культури «Північна  зірка» в м.Таллінні. Про це  йдеться  в  статті  Марини  Чорної, розміщеної  в  №48  газети «Слово Просвіти»  за 2010 рік.

Пярнуська  російськомовна  газета  «Панорама»  від 29 жотвня 2010 року   розповідає  нам  про  свято  Покрови, що  відбулось  в  м.Пярну , організатором  якого  є  місцеве  українське  товариство «Вітчизна», а  ще  про нагороду  керівника  Товариства  Ніну  Сушко  медаллю « За  активну  роботу  на  благо  діаспори» від  імені  реєстрового  козацтва Естонії.

В  рубриці  газети «Столица «  під  назвою  «Так  живем!»  розміщена  полемічна  стаття  Наталії Ауг, де  керівники  великих  національно- культурних  об’єднань  висловлюють  своє  обурення  з  приводу  неправомірності   фінансування  деяких проектів  в  цільовою  установою  інтеграції  і міграції  під  назвою «Наші  люди».  Як  висловлюється з  цього  приводу  Лідія  Килварт: «Незрозуміло, з  яких  причин  фінансуються нікому  невідомі  об’єднання  в  той  час, як   відомі  і  заслужені  Товариства   залишаються  непоміченими  фондом інтеграції».

Цікаво, що  полемічну  статтю  чомусь  прикрашає  яскраве  фото  за  участю  керівництва  АУОЕ  з караваєм  в  руках  і  радісними  посмішками  на вустах…

Починаючи  з 2011 року  і  до  2018  в  архівах  газетні  публікації  з  якихось  причин  відсутні,  мабуть життєопис АУОЕ   відбувається  більше  тепер  на  інтертентсайті  та  сторінках  у  ФБ.

12. Тим не менше, у  2018  році   солідні  українські   республіканські   періодичні   видання, зокрема  журнал «Наука  і  суспільство» № ¾ 2018 рік  а  ще   республіканська  газета «Голос  України» № 38  від  24 лютого 2018  року  розмістила    оширний  матеріал   журналіста  Сергія  Красюка  про  те  «Як  живеться нашим  співвітчизникам?»  основаних  на  аналізі   заочної  співбесіди   журналіста   з  пані  Любов’ю Лаур.

13. Завершальним матеріалом за 2019 рік  в  пресогляді життя  АУОЕ  є  стаття під  назвою «Осінній  вальс»  присвячена  ювілею  однії  з  провідних  творчих  особистостей  серед  української  діаспори:  співачці,  самодіяльному  поету  і  керівнику  хору «Журавлина»  в м.Тапа  Ірині  Соломатіній.

Стаття розміщена  у  вернсневому випуску газети «Тапаские вести», або  Sõnumed за  вересень 2019 року.

Звичайно, описаний  перелік   матеріалів   про  життя  громад і  вцілому  об’єднання  під  назвою АУОЕ  не  є вичерпним, оскільки  до  цього  переліку  увійшли  лише  публікації, що  були  свого  часу  турботливо  збережені   людьми , принесені  до  Культурного  осередку  і т.ін.

Ми  дуже  вдячні  тим  активним, свідомим  і небайдужим людям, хто у свій  час зберіг всі  ці  матеріали, зробив невеличкі вирізки  і т., в любому випадку, сьогодні ця  інформація для об’єднання  є  визначальною, оскільки  описує  події  в  їх  реальному вимірі…

Закликаємо  усіх  вас, хто  має у  своїх  зібраннях  такі   матеріали,  надати їх нам, або  зробити  копії, аби  зберегти  їх  для  майбутніх  поколінь!