У перший день Різдва відбувся естонсько-український концерт після богослужіння в церкві св. Яна в Таллінні, корінням якого був літній мовний табір нашої парафії та української молоді на Сааремаа.
PIIA AASMÄE пише:
«У перший день Різдва відразу після богослужіння відбувся невеликий різдвяний концерт спільного естонсько-українського хору. Концерт став чудовим продовженням естонсько-українського мовного табору, який відбувся влітку, після якого відбувся невеликий виступ на церковній службі для школярів у церкві св. Яна в Таллінні. Відтоді і естонцям, і українцям було важко змиритися з тим, що час, проведений разом, добігає кінця і пора виходити на роботу.
Українка Тетяна Клименко, яка брала участь у таборі, запропонувала організувати спільний різдвяний концерт: молоді парафії св. Іоанна в Таллінні та дітей та молоді української недільної школи «Надія». Сірлі Карро, керівниця дитячого музичного гуртка парафії Св. Іоанна, з радістю прийняла пропозицію і почала діяти.
Було підготовлено репертуар, знайдено місце для занять і вільний час, викликано співаків. Далі була двомісячна практика: один раз у музичній залі парафіяльної дитячої церкви св. Іоанна, один раз в українській недільній школі.
У самому кінці виявилося, що на нашому концерті виступатиме родина Трочинських. Викладач Анні Німе швидко підготувала анонси концертів, які рознесли по помешканнях українців і розвісили по місту.
Вчитель Яан Таммсалу запропонував закінчити концерт, поївши разом торт. Для цього була створена тортова команда, яка ні в чому не відмовлялася. На столі не повинно бути пластикового посуду або чогось випадкового. Маленькі ельфи виготовили 50 упаковок із воскових свічок-пряників, щоб подякувати та згадати кожного причетного.
І ось сталося маленьке різдвяне диво, а саме шість пуансетій постукали у двері, сподіваючись оселитися в нашій церкві. Ми мріяли про шість різдвяних зірок. І вони приїхали, знайшли собі місце в оселях тих добрих людей, які проводили цей заключний концерт.
Коли я виходив з церкви, я думав, що це ще не все. Ймовірно, незабаром ми почуємо, як громада може взяти участь у наступному заході».
Piia Aasmäe.