
14 жовтня 2026 року
Під час поїздки до Нарви на відкриття Почесного консульства України голова правління Асоціації українських організацій в Естонії Володимир Паламар завітав у гості до українського земляцтва «Родина». Це була тепла зустріч — із щирою розмовою, українською піснею та відчуттям, ніби на кілька годин опинився вдома.
У світлиці жінки саме займалися рукоділлям — виготовляли обереги для дому. У їхніх роботах українські традиції поєднуються з естонськими мотивами. У цих невеликих речах — історії людей, їхніх родин і двох культур, які стали близькими.
Багато з цих жінок приїхали до Естонії десятки років тому. У багатьох чоловіки — естонці. Тут їхні родини, тут минула значна частина життя. Вони стали частиною естонського суспільства й водночас зберегли українське коріння, мову, пісню та звичаї.
Інтегрувалися, але не асимілювалися. Це добрий приклад того, як можна бути відданими країні, у якій живеш, поважати її мову й культуру та водночас берегти своє. Ці речі не суперечать одна одній.
Нарва — давнє прикордонне місто, в історії якого переплелися різні культури. Життя біля кордону має свої особливості, а для української громади тут є свої виклики. Тому особливо важливо підтримувати зв’язок, чути потреби одне одного й не залишати громади сам на сам із проблемами.
Під час зустрічі говорили про сьогодення, труднощі та можливості співпраці. Про обмін інформацією, єдність українців і погляди різних поколінь. Життєвий досвід може відрізнятися, але це не повинно заважати розмовляти, чути одне одного й робити спільну справу.
Як радник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Естонії Володимир Паламар також розповів про роботу українського Омбудсмана. Важливо, щоб українці, незалежно від того, у якому місті вони живуть, знали про можливості захисту своїх прав і не залишалися наодинці зі своїми питаннями.
Сторони домовилися підтримувати контакт, обмінюватися новинами та шукати можливості для співпраці. Громаду запросили долучатися до великих українських заходів у Таллінні — потрібно частіше зустрічатися не лише для обговорення проблем, а й для спільних добрих справ.
А ще разом заспівали українську пісню. Естонський друг Володимира Паламара Калев Наур, який був разом із ним, був приємно здивований українською гостинністю. І справді, таку атмосферу не створиш за протоколом — вона народжується там, де гостям щиро раді.
Окрема подяка Світлані Слюзовій, Світлані Вороні та Тамарі Гусаровій, які були присутні також на урочистому відкритті консульства, а також Галині Тесленко, Світлані Бенч, Валентині Шкуро та Людмилі Лякуновій, з якими зустрілися в земляцтві.
Дорогі пані, дякуємо вам за гостинність, відверту розмову й тепло української світлиці. За те, що зберігаєте наші традиції не лише у спогадах, а й у щоденному житті — у рукоділлі, пісні, спілкуванні та турботі про громаду.
Дякуємо всьому земляцтву «Родина» за цю зустріч. Бережімо своє, поважаймо Естонію, яка стала домом, і тримаймося разом. До нових зустрічей!








