Показ українського художнього історичного фільму “Чорний ворон”

Минулих вихідних в рамках Український кіноклуб в Естонії / Ukraina kinoklubi Eestis традиційно в кінотеатрі Sõprus відбувся показ українського художнього історичного фільму “Чорний ворон” за однойменним романом-бестселером відомого українського письменника Василя Шкляра.

Екранізація твору лауреата Шевченківської премії Василя Шкляра «Залишенець. Чорний ворон» розповідає про одну з найдраматичніших і маловідомих сторінок української історії — запеклу боротьбу українських повстанців проти окупаційної комуністичної влади в 1920-х роках, вже після окупації УНР в Холодному Ярі.

Холодний яр і сьогодні є символом боротьби і незламності… У нашому війську є 93-я окрема бригада, яка носить ім’я Холодний яр! І є людина в Естонії – Mart Reimann, який допомагає бійцям цієї бригади і завітав на показ фільму!

Перед показом до глядачів звернулася директорка з комунікацій Інна Гордієнко, яка розповіла про те, як естонець Март Рейманн надихнув показати фільм в рамках Українського кіноклубу в Естонії і, як вдалося домовитись про показ стрічки:

«З Мартом ми познайомились на туристичній виставці в Таллінні, коли представляли стенд Україна на Tourest 2024. Говорили про підтримку України, і про те, як багато роблять естонці для нашої перемоги. Я запросила його на наш Український кіноклуб в Естонії і Март запитався, чи не хочемо ми показати фільм про Холодний Яр. Я не одразу зрозуміла чому саме такий запит. Але потім Март повернувся до мене плечем і я побачила на його рукаві шеврон «Холодний яр»! Вже наступного дня я зателефонувала режисеру фільма «Чорний ворон» Тарасу Ткаченку та автору романа Василю Шкляру!

В 2019 році я була присутня на прем’єрі цього фільму в Києві в кінотеатрі Жовтень. На моє щастя, а особисто знайома з режисером фільму Тарасом Ткаченком, з яким ми вчилися на паралельному факультеті в Університеті Шевченка, а також з геніальним письменником - Василем Шкляром, з яким декілька років ми працювали в одному проєкті. Зокрема, завдяки пану Василю я мала змогу в 2018 році побувати в урочищі Холодний Яр в селі Мельники і побачити 1000-літній дуб Максима Залізняка».

Василь Шкляр записав відео-привітання до глядачів в Естонії і з особливим теплом у серці звернувся до «наших братів естонців», чиє надійне плече ми відчуваємо повсякденно, особливо в цей час драматичної боротьби з москалем:

«Ви знаєте, що Холодний яр - це символ української боротьби, це територія українського духу. Після того як вже армія УНР, нажаль, зазнала поразки, наші хлопці повстанці продовжили бій не на життя, а на смерть з московським окупантом і боролися впродовж двадцятих років, коли вже був Радянський союз, вже червоні побороли своїх біляків, розбили Врангеля, Денікіна, Махна зрештою… а Холодному яру не могли дати ради. Чекісти казали, що Холодний яр - це киплячий казан жовто-блакитного вогню».

Для тих, хто лишився там боротися до кінця відступу не було…Напис був воля України або смерть. І оскільки вони не здобули волі, вони стояли до кінця будучи впевненими, що на їхніх могилах, на їхній крові проросте мета, проросте ідея, яку підхоплять наступні покоління».

Перед гостями показу виступив і великий друг України Mart Reimann, який провів понад 250 днів протягом останніх двох років в Україні, допомагаючи розвивати українську систему університетської освіти поруч із передовою. Він відправив 12 вантажівок на український фронт і побував на всіх прифронтових напрямках від Херсона до Куп'янська і Сум. Март вийшов на сцену з прапором «Холодний яр», який був розписаний словами українських бійців 93-ї бригади!

«Я дуже довго чекав можливості подивитися цей фільм, тому я дуже радий бути тут. Оскільки я не бачив стрічку, то не можу сказати, що на нас чекає. Але я працював у Холодному Яру і був на фронті з 93-ю бригадою, що вони підтвердили своїм підписом, на прапорі, який я тримаю в своїх руках. Це означає, що я добре знаю цю історію про «Холодноярську республіку» і такі історії дуже потрібні українцям, щоб розуміти, хто ти, яка твоя ідентичність. Естонські історії опору росіянам почали знімати в Естонії ще 30 років тому. Тому тільки радянська пропаганда називала росіян в Естонії великим братом, а ми ніколи не сприймали «руський мир». Через те, шлях Естонії до Європи був швидшим і коротшим, ніж шлях України. Шлях України до Європи довгий і складний, але головне, щоб напрямок був правильний. Але ви не самотні на цьому шляху - естонці, в їх числі і я, допоможемо вам на цьому шляху, поділившись своїм досвідом».

Дякуємо всім хто завітав на показ та задонатив! Завдяки вам ми зібрали 305 євро, які відправляться на допомогу бійцям 93-ї бригади «Холодного яру»!

Дякуємо Denis Priimagi, який зробив переклад на естонську субтитрів до фільму!

Дякуємо за чудові фото Sukhodolska Lilia та Volodymyr Slobodian!

Дякуємо нашій майстрині Oleksandra Phonovska за неймовірні прикраси ручної роботи, які ви можете придбати тепер на всіх наших показах!

Запрошуємо вже в цю Суботу на 13:00 в Kino Sõprus на показ мультфільму «Мавка», який буде продемонстровано українською мовою з естонськими субтитрами! Дякуємо кінотеатру за постійну співпрацю та гостинність.