У Талліннському музеї просто неба відзначили День вишиванки – символ стійкості та самобутності

«Вишиванка об’єднує» — і це не просто назва фестивалю, а справжня суть того, що ми всі разом створили 18 травня в Таллінні.

У неділю українці та естонці зібралися в серці міста, щоб святкувати День вишиванки — день, у якому переплелися наші традиції, пісні, танці, родинне тепло, дитячий сміх, запах українських страв і незламний дух, вишитий у кожному з нас. Раді поділитися чудовим репортажем телеканалу ETV+, який не просто передає атмосферу свята, а й показує, наскільки нам важливо бути разом, підтримувати одне одного, зберігати і плекати свою культуру — навіть далеко від дому.

Свято вишиванки відзначали з розмахом, і похмура погода не завадила гостям. Український національний колорит відчувався всюди: від костюмів учасників до наметів з їжею та музикою. "Настрій — просто чудовий. А що до погоди — ну, Балтика ж. Але наші костюми створюють затишок, радість і несуть світло", — каже гостя фестивалю Світлана. "Ми довго чекали цього свята. Вже втретє поспіль приїжджаємо сюди з Нарви і дуже раді, що тут збирається стільки земляків", — зазначила гостя фестивалю Ірина.

Вишиванка — це не просто елемент одягу, це символ національної ідентичності українців. Орнаменти на ній можуть розповісти цілу історію: хто ця людина, звідки вона і що хоче сказати оточуючим. "Це певний код, за допомогою якого вони спілкуються зі світом — культурний код. Це можливість впізнати людину на вулиці. Не всі ж ходять з прапорами. А от якщо хтось у вишиванці — українці підходять: 'О, ви з України?' — Вітаємо!", — каже гість фестивалю Денис Приймяґі. Вишиванка в тренді не лише на свята. Українські модниці давно включили її до повсякденного гардероба."У мене є знайомі, які перешивають і дають нове життя бабусиним вишиванкам. Вони їх залишають собі, перешивають, створюють нові образи — вшивають, наприклад, у сукні", — розповіла гостя фестивалю Ольга Макарченко.

Де вишиванка — там обов’язково і борщ з варениками. "Ми нашим гостям пропонуємо український борщ. Це — наша гордість. Наше національне блюдо. Здається, в кожному домі, кожен українець їсть борщ щодня. Сьогодні ми його варили вночі", — розповіла Тетяна Чайковська, співвласниця Multi Cook. До борщу обов’язково додається сало."Сало — це дуже корисний продукт. Особливо для жінок. Якщо щодня з’їдати маленький шматочок сала ввечері та вдень — шкіра буде чудова, гладенька і без зморшок", — пояснила гостя фестивалю Наталя.

У куточку народної творчості, наприклад, вплітають стрічки у косу. В давнину кожен колір стрічки мав символічне значення."Білий колір клали останнім. Скільки б не було стрічок, на ньому була золота вишивка. Це — колір роду, звідки ми всі з вами: бабусі, дідусі, прабабусі, прадідусі. Ми всі маємо рід, і ця стрічка була останньою", — пояснила майстриня Юлія Шевченко.

Лялька-мотанка — один з найдавніших українських оберегів. Люди вірили, що вона захищає від лихого ока і негараздів. Її робили з клаптів тканини. Традиційно обличчя мотанці не малювали. "У мотанки немає рис обличчя. Вона — це лялечка без імені, щоб не притягувати до неї щось знане. Вона у нас як чистий аркуш", — каже майстриня Інна Юрченко.

Часи змінюються, а люди й досі вірять у добрі прикмети. Лялька несе надію на краще. "Для наших воїнів я вшивала папірець з написом лише на оберіг — ангела-охоронця, щоб захищав від лиха. Ляльку можна запрограмувати лише на добро. На світло, любов і радість", — додала Інна Юрченко.

Редактор: Надія Берсенєва
Джерело: "Горизонт"

Дякуємо всім, хто був із нами!
Сила — в єдності.