"До нашого двору дивний птах залетів, сів на гілку яблуневу та й співати захотів", – не знаю, чи існує в народі подібна пісня, але мені б хотілось змалювати історію нашого знайомства з молодим чоловіком, на ім'я В'ячеслав Вінчура саме поетично забарвленими словами. По-іншому не виходить…
Я рідко в своєму житті зустрічала людей з такою несамовитою любов’ю до народної пісні, притому давньої, аутентичної, яка нині вже рідко звучить. Так вийшло, що учасник знаменитого народного ансамблю “Оксамит” з міста Запоріжжя, побувавши з виступами тут в Естонії на запрошення відомої нашої Берегині традицій і культури пані Тетяни Івушкіної, залишився зі своєю колегою в Естонії на деякий час, влаштувавшись на роботу в Таллінні. Ми, українська громада про це взнали абсолютно випадково, та як кажуть всі випадковості мають свою закономірність. В'ячеслав через свою місцеву колегу по роботі, “вийшов” на зустріч з нашою вже нині добре відомою музикантом Альоною Думініка, що так само як і В'ячеслав захоплено відноситься до аутентичного народного співу і цієї культури взагалі. Отож, відбулась перша зустріч музикантів в нашому культурному осередку АУОЕ, а затим – був намічений план про створення гурту, який би відтворював у своїх піснях нашу народну культуру. За домовленістю зі співаками ми вирішили, що гурт цей має взяти до свого репертуару не тільки аутентичні пісні, а й духовні, народні, а коли виникне необхідність і класичні, головне, що виконавці здатні цю музику передати людям.
Разом з Вячеславом до нас прийшла і його рідна ненька, теж професійний музикант з освітою інституту культури, співачка пані Зінаїда. Перша проба була досить вдалою, ми разом спробували заспівати різдвяні пісні, а ще народні мелодії, які більш відомі…
Талант Вячеслава, як співака вражає, він легко справляється з будь-якою партією в діапазоні – сопрано – баритон, тож самі розумієте, який це справжній скарб.
Найголовніше, що В'ячеслав буквально горить бажанням співати наші пісні, і, звертається до вас, дорогі любителі народного співу, приєднуйтесь до нашого гурту. Ми надіємось, що він таки складеться і що музикантам з України вдасться тут на естонській землі відтворити ту пісенну культуру, яку вони несли достойно в своєму запорізькому краї.
Ми щиросердечно вітаємо наших дорогих земляків і дякуємо за їх небайдужість і бажання зробити щось для громади тут, а головне – СПІВАТИ! (послухайте уривочок з пробної репетиції).