Міжнародна конференція в Софії

26.02.2010 року в Болгарії в містах Софія та відомому гірсько-лижному  курорті Бансько розпочалася Зустріч української молоді Европи “Болгарія 2010”, організатором якого є Конференція українських молодіжних організацій Світового Конґресу Українців та Молодіжне відділення при Фундації “Мати Україна“ з Болгаії.

Зустріч розпочалася  з відвідування  посольства України в Болгарії, де надзвичайний та повноважний посол Віктор Кальник привітав гостей, які приїхали для участі в конференції з 10 країн Європи, та побажав всім учасникам успіхів у роботі та навчанні, а також плідного робочого настрою. Естонію на цій Зустрічі представляли 2 молодіжні організації: Спілка Української Молоді в Естонії, яку представляли Володимир Паламар та Аліна Житнік і ПЛАСТ, який представляв Ростислав Чикальський.  Робочу конференцію відкрив аташе з культурних та гуманітарних питань посольства України в Болгарії Віталій Пейчев, який розповів про діяльність та плани на майбутнє, а також показав учасникам українознавчий клас школи, що діє при посольстві.У рамках програми відбулося покладання квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку в центрі міста Софія, автором якого є відомий у світі скульптор Ігор Гречаник з міста Київ. Зі слів керівника  молодіжної організації в Болгарії, цей пам’ятник був збудований на кошти Української громади Болгарії.  Делегація учасників відвідала  також могилу знаменитого українського митця,  громадського діяча, письменника, публіциста, літературознавця, науковця, професора Софійського університету – Михайла Петровича  Драгоманова, де вшанувала його пам’ять квітами і віршами.

Для того, щоб учасники мали можливість побачити красу болгарських гір, зустріч перенеслась до відомого курортного містечка Бансько, де і пройшла основна робоча частина конференції.

Під час Зустрічі відбувся Круглий стіл з Ярославою Хортяні, президентом Європейського Конгресу Українців, який пройшов дуже цікаво, були обговорені гострі питання відносно української діаспори Європи, роботи з молодіжними організаціями, було чимало цікавих моментів, делегати задавали багато питань і активно включалися в дискусії.

Наступного дня в ході дискусій були обговорені наступні питання : збереження української ідентичності на теренах Європи, співпраця з організаціями України, які займаються питаннями і проблемами молоді. В ході конференції робота була поділена на обговорення питань у наступних секціях: культурно-освітній та інформативній. Висновки роботи саме цих 2-х груп були покладені в основу написання резолюцій до МЗС України та Міністерства у справах сім’ї молоді та спорту.

Делегати під час конференції мали можливість ознайомитись з містом Софія, його видатними пам’ятками, також учасники побували в старовинному  Рильському монастирі.

За переказами цей монастир був заснований преподобним Іваном Рильським, чиє ім’я він і носить починаючи з часу правління болгарського царя Петра I (927-968 рр..). Святий Іоанн жив у печері недалеко від нинішнього монастиря, тоді як сам монастир був побудований його учнями, які прийшли в гори для того, щоб продовжити навчання.Зустріч закінчилася традиційним українським блюдом, коли всі учасники приняли участь у виготовлені вареників та гарній приємній вечері. Хочимо висловити подяку організаторам.Аліна ЖитникСпілка Української молоді в Естонії

Діалог молодих лідерів з Америкою (YLDA)

В лютому 2010 року Департамент Іноземних Справ США спільно з Бюро Європейських і Євразійських Справ і Інститутом Інтернаціональної Освіти провели програму Діалог молодих лідерів з Америкою, куди запросили представників з 12 країн центральної Європи і Балтики.  Діалог мав три теми, що проходили в різних містах Сполучених Штатів, крім спільних вступної і заключної сесій, що відбулися в Вашингтоні.

Діалог «Нові виклики в трансатлантичній безпеці» зібрав учасників у Нью-Йорку, де Естонію представляв Ерккі Торі, працівник міністерства оборони Естонії. Анет Аллік, стедунтка Архусовського університету,  і Карлі Кютт, менеджер по проектах в програмі GLOBE,  відвідали Денвер – один з найпрогресивніший «зелених» міст у країні, оскільки темою їх діалогу була  «Зміна клімату і проблеми навколишнього середовища». В останньому діалозі програми «Толерантність і різноманіття», що пройшов у Сан Франциско, штат Каліфорнія, від Естонії приймала участь Лідія Житник, представник Асоціації Українських Організацій Естонії, Спілки Української Молоді в Естонії і Українського Земляцтва Сілламяе «Водограй».
Сан Франциско  – одне з найліберальніших міст США. Різноманіття Сан Франциско очевидно у великій Китайській, Японській, Італійській, Іспаномовній і Афроамериканській діаспорі. Кількість іммігрантів в місті становить 30%, що передбачає сильну мультикультурність населення, а також  велику кількість недержавних установ, що займаються проблемами толерантності.
На протязі програми ми мали зустріч з Інститутом RockRose, які допомагають не насильственному вирішенню конфліктів через освіту, спілкування і юстицію; Міжрелігійною Радою, які будують порозуміння і співпрацю між особами різних релігій і конфесій; з Інститутом Підтриманого Діалогу, де працівники організації допомагають людям з усього світу перевести конфліктні і деструктивні стосунки у співпрацю і плідний діалог. Цікавими стали бесіди з керівниками Комісії по Можливостях Рівної Зайнятості, які борються з дискримінацією при прийомі на роботу, а також LGBT центру, де захищають права людей з нетрадиційною орієнтацією і створюють політичне, соціальне і культурне середовище в суспільстві для їх існування і презентація від центру Каліфорнійської Імміграційної Політики про сучасний стан імміграції у штаті і в країні в цілому.
Корисним досвідом для всіх учасників стало волонтерство у церкві Глайд Меморіал, де ми роздавали обід для бездомних людей, яких, нажаль,  в Сан Франциско багато. Але всі ці люди виявились дуже щирими і доброзичливими. Крім того ми мали можливість відвідати Університет Беркелі і ознайомитись  з місцевим студентським життям, побували на Молодіжному Радіо, яке будучи непрофесійною організацією впроваджує робочі місця для молодих людей і вчить їх працювати у радіо індустрії.

Особливо приємним відкриттям стала Академія Громадських Прав Харві Мілк, альтернативна початкова школа, де діти навчаються в атмосфері любові, миру і поваги. Разом з основними предметами вчаться толерантності  і повазі до інших людей.

Академія Життєвого Навчання, куди ми також мали щастя потрапити, є однією з альтернативних шкіл  для 9-12 класів, де навчаються проблемні діти. Ця школа допомогла налагодити життя і дала майбутнє багатьом юнакам і юначкам. Окрім звичайних дисциплін в академії вивчають фотографування, садівництво і кухарство, велику увагу надають дігітальним технологіям і поєднанню їх з іншими предметами.

Хоча учасники  діалогу «Толерантність і різноманіття» представляли дуже різні організації, починаючи від медіа, національних меншин і LGBT  до волонтерських і молодіжних організації, діалог став плідним для всіх. Ми отримали огляд соціальної сфери життя не тільки США, але і інших країн центральної і східної Європи, спілкувались з цікавими особистостями і завели нових друзів.

Звичайно невід’ємною частиною програми були  екскурсії по Сан Франциско, в національний парк «Мієрвудс» і на острів Алькаратаз, а також відвідування вистави «Рівалрі» у театрі «Фордс» і  гостина у звичайній американській родині. Все це познайомило нас ближче з американською культурою.

На заключній сесії у Департаменті Іноземних Справ США, ми зустрілись з нашими співвітчизниками з інших груп. Група кожного діалогу презентувала свою тему і досвід, отриманий під час поїздки.  Дискусія залишила багато гострих і відкритих питань, які учасникам програми Діалог Молодих Лідерів з Америкою ще мають вирішити у майбутньому.


Дякую всім хто допомогав взяти участь в програмі YLDA

Лідія Житник
Спілка Української молоді в Естонії

Про державну підтримку Української Спільноти за кордоном

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону України “Про державну підтримку Української Спільноти за кордоном”

Народний депутат України Оксана Білозір внесла на розгляд Верховної Ради проект Закону України “Про державну підтримку Української Спільноти за кордоном” (реєстр. №6047).

Проект Закону визначає правові, організаційні, фінансові, культурно-етнічні відносини у сфері державної підтримки громадян інших держав або осіб без громадянства, які мають українське етнічне походження або походять з України та ідентифікують себе з українським етносом, а також українських громадян, які постійно проживають в інших державах.

Законом передбачається спрямувати зусилля держави на збереження та поширення української мови, культури, традицій, звичаїв за межами України, запровадження ефективних механізмів взаємодії України з представниками Української Спільноти за кордоном, розширення економічних та політичних прав Української Спільноти за кордоном, а також залучення Української Спільноти за кордоном до процесу прийняття політичних рішень в Україні, зокрема до процесу підготовки та підписання міжнародних договорів України з іншими державами та міжнародними організаціями.

З метою духовного єднання українців усього світу, визначення стратегії розвитку України, формування державної політики щодо Української Спільноти за кордоном, Законом запроваджується проведення щорічного Форуму Української Спільноти, який проходитиме 1 грудня, в день річниці проведення Всеукраїнського референдуму за Незалежність.

Крім того, законом надається ряд додаткових прав особам, які мають посвідчення закордонного українця, зокрема:- право на безвізовий в’їзд в Україну;- право на придбання землі сільськогосподарського призначення;- право навчатися в навчальних закладах України і лікуватися в медичних установах України, на умовах, визначених для громадян України;- право брати участь у виборах до місцевих органів влади, у разі проживання  на відповідній території не менше двох років;

Проект Закону також передбачає створення мережі Українських домів за кордоном, визначає їх правовий статус та основні завдання.

За словами Оксани Білозір, вона планує провести широке обговорення законопроекту, з тим щоб напрацювати і прийняти Закон, який покладе початок духовному єднанню Української Нації по обидва боки державного кордону, дозволить кожному українцю відчути особисту відповідальність за націю.

Прес-служба Оксани Білозір
e-mail: Bilozir.Oksana@rada.gov.ua
11 лютого 2010 р.

Заява СВІТОВОГО КОНҐРЕСУ УКРАЇНЦІВ

1 лютого 2010 р.

СВІТОВИЙ КОНҐРЕС УКРАЇНЦІВ ЗАКЛИКАЄ ВСІХ ГРОМАДЯН УКРАЇНИ ВЗЯТИ АКТИВНУ УЧАСТЬ У ВИБОРІ СВОГО ПРЕЗИДЕНТА І МАЙБУТНЬОГО КУРСУ СВОЄЇ ДЕРЖАВИ7 лютого 2010 р. відбудеться другий тур президентських виборів, результати яких стануть вирішальними у виборі Президента – гаранта Конституції Української незалежної держави.

Ці вибори також стануть вирішальними у визначенні стратегічного напрямку Української держави: чи Україна й далі буде зміцнювати свій суверенітет і незалежність, розбудовувати демократичне суспільство, здійснювати європейський курс, відновлювати історичну пам’ять свого народу та відроджувати його багатовікові цінності, а зокрема українську мову та культуру.

Зважаючи на важливість широкого волевиявлення українських громадян у справі загальнодержавного масштабу, Світовий Конґрес Українців висловлює своє схвилювання значним зниженням рівня їхньої участі в першому турі виборів. За даними Центральної виборчої комісії України, 17 січня 2010 р. у голосуванні взяло участь 24 мільйони 588 тисяч громадян України, у порівнянні з 29 мільйонами 69 тисячами під час останнього туру виборів президента 26 грудня 2004 р. Подана статистика засвідчила тривожний факт: за п’ять років загальна кількість виборців знизилася майже на 4,5 мільйони. Це говорить про те, що значна частина українців не скористалась одним із невід’ємних надбань демократичного суспільства – правом голосу, який дає унікальну можливість кожному виявити свою власну волю у вирішенні важливої загальнонародної справи.

21 листопада 2004 р., під час другого туру попередніх президентських виборів, результати волевиявлення українського народу були сфальсифіковані, і лише завдяки рішенню Верховного Суду України було встановлено справедливість та призначено повторне голосування на 26 грудня 2004 р. Сьогодні ж на тлі непростої політико-економічної ситуації ведеться широка пропаганда по дискредитації сучасного стану в Україні та кандидатів на пост Президента, спрямована на те, щоб посіяти таку зневіру, яка б спонукала виборців самим відмовитись від обрання свого Президента, не взявши участі у виборах, проголосувавши проти обох кандидатів або зіпсувавши бюлетень.

Світовий Конґрес Українців закликає всіх українських виборців, що проживають на батьківській землі та за її межами, відчути особисту відповідальність та взяти активну участь у другому турі президентських виборів,  віддавши свої голоси за кандидата, який служитиме інтересам України і українського народу, зміцнюватиме незалежність України, сприятиме утвердженню статусу української як єдиної державної мови та обере курс подальшої демократизації, українізації та інтеграції в європейське суспільство.

Світовий Конґрес Українців

Евген Чолій

Президент

Основні події життя українського земляцтва “Водограй”

7 січня весь православний світ святкує Різдво Христове. Приходить це свято і в Україну. Тому кожного року діти недільної школи та дорослі українського земляцтва “Водограй” м. Сілламяе колядують в організаціях, фірмах та в українських родинах. Так було і цього року.

Колядування – давній звичай зимових (переважно різдвяних) обходів із виконанням величально-поздоровних пісень (колядок) і речитативних формул (віншівок). Група чоловіків, неодруженої молоді, дітей заходила на подвір’я кожної хати, славила господарів, бажала їм здоров’я, щастя, щедрого врожаю, достатку, за що отримувала певну винагороду. В основі цих обходів лежала магічна ідея “першого дня”, згідно з якою побажання, висловлені на новорічні святки, мали стати реальністю.

Група дітей нашої недільної школи, які колядували, складалась з 12 учнів від 7 до 12 років. Цього разу, як і в попередньому, були діти, які вперше прийняли участь у колядуванні. Це були діти самої маленької вікової групи від 4 до 8 років.

Під час колядування діти дружним гуртом йшли по вулиці, дзвонили у дзвін, несли радісну звістку про те, що народився Ісус. Людям, які зустрічались на вулиці та які зустрічали дітей вдома, казали “Христос родився”, а у відповідь чули “Славимо його”. В цьому гурті були і коза, і ангел, і пастирі, які під час вистави вигнали чорта з території України та Естонії, щоб оселились тут мир та злагода. Попереду йшли звіздар та дзвонар. А під час виступу міхоноша отримував у мішок подарунки. Діти співали, розповідали вірші, колядки. Вони бажали миру, здоров’я, просили у Господа добра.Я бажаю щастя, долі,
Добра в хаті та на полі…
Господарю й господині,
Щоб сповна було у скрині,
Щоб було, що їсти й пити,
Й мирно до ста літ дожити.
Наш Ісусику маленький,
Що у яслах народився.
Учини, щоби вже скоро
Край наш рідний звеселився.
Учини, щоб краща доля
В нашу хату завітала.
І щоб ціла Україна
Бога в щасті прославляла.
Щоб ваша хата (до господарів – С.С.)
Килимами слалась,
А м’ясо і сало
У печі шкварчало!
Здоров’я доброго Вам
На весь вік,
Щоб жилось краще всім,
Аніж той рік.

Колядувати почали в 11 годині, а закінчили о 17 годині вечора. З Різдвом діти поздоровили працівників AS Balti Kaubad ja Teenused, керівником якої є В.Мельников, завітали наші колядники до Центру пенсіонерів, редакції газети “Сілламяеський вісник”, в міську бібліотеку. Зраділи різдвяним вітанням в Управлінні міста, мер О. Коршунова власноручно вручила подарунки дітям. Центр дитячої творчості “Вулій” також відкрив свої двері колядникам. Комерційна фірма В. Яснюка та центр “Милосердя” кожного року запрошують колядників, тож і тепер ласкаво їх приймали. Особливо приємна зустріч відбулась у молодіжному центрі “Домашній Уют”, де теж розуміють і підтримують дітей різного віку.

Зустрічали дітей і у родинах. В українсько-естонській родині Пукків, крім вистави, діти розфарбовували піпаркоокі – улюблені різдвяні ласощі в Естонії. У родині Житник діти покоштували справжню кутю, узвар. Тут пані Лариса влаштувала майже змагання “хто більше знає колядок”, за що кожний отримував солодощі чи п’ятак. А у найстаршого члена земляцтва пані Ліди Гетьманенко кожна дитина отримала сувенір. Не зважаючи на мороз та на втому, діти були задоволені та отримали крім подарунків багато позитивних емоцій. Всі діти домовилися наступного року знову колядувати. А це і є самою позитивною оцінкою проведеного заходу.

Дорослі члени нашого земляцтва, незважаючи на втомленість на роботі, також прийняли активну участь в різдвяних колядках. Вони відвідали земляків в Кохтла-Ярве, завітали до родин “Водограю”. А також все частіше запрошують родини наших земляків, які вже давно проживають за межами України, але люблять і скучають за рідною мовою та звичаями.

Члени ансамблю всі подарунки, отримані під час колядок принесли до Земляцтва, а 9-го січня змогли відсвяткувати Різдво у своїй Хаті, в приміщенні “Водограю”. На свято запросили Сіламяеське Естонське товариство, яке працює в Естонській школі нашого міста під керівництвом Наталії Кочергіної. Святковий вечір пройшов в теплій домашній атмосфері. Зрівнювали різдвяні звичаї українського та естонського народу, виявилось багато спільного в цих обрядах, що порадувало всіх. Лунали святкові пісні, колядки, поздоровлення з святами. Як гості, так і наше товариство, отримали багато позитивних емоцій. Ми надіємось, що цей чудовий настрій буде супроводжувати нас та наші родини на протязі всього року.

Ми вдячні всім, хто нас приймав. Бажаємо здоров’я, щастя, злагоди.

Христос родився!

інфо-прес
Світлана Сташкевич
Тамара Паскаренко

ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ „Закордонне українство: сучасний стан та перспективи співпраці”

Житнік Аліна Володимирівна, вчитель недільної школи Українського земляцтва, міста Сілламає..

ЖИТНІК А.В.: Доброго дня всім присутнім! Я представляю тут Асоціацію українських організацій Естонії та Спілку української молоді в Естонії також.

На прикладі нашої недільної школи я хочу розповісти вам про становище розвитку і підтримку українських організацій, які входять до асоціації. Наша недільна школа „Водограй” існує протягом десяти років. За цей час діти здобули знання з української мови, літератури, історії України народного прикладного мистецтва, фольклору та показали себе на міжнародному рівні, приймаючи участь на різних міжнародних конференціях, фестивалях, форумах, конкурсах завдяки ініціативі вчителів недільної школи, членів Українського земляцтва „Водограй” та фінансової підтримки батьків учнів. Протягом цього часу найбільшу підтримку у проведенні різноманітних заходів ми отримували від державних установ Естонії. За час існування земляцтва „Водограй” було проведено п’ять міжнародних семінарів за участю і підтримкою Інтеграційного фонду Естонії, Міністерства освіти і науки Естонії, Центру українознавства Університету ім. Тараса Григоровича Шевченко, Інституту української філології Національного педагогічного університету ім. Драгоманова, товариства „Україна-Світ”, Міністерства закордонних справ України. Саме ці події сприяли налагодженню зв’язків та підписанню спільних угод, що надало можливість отримати методологічні матеріали, сприяли розробці спеціальних програм для дітей українського зарубіжжя з вивчанням української мови та народознавства, дало можливість вчителям недільних шкіл за кордоном приймати участь у мовних курсах та курсах підвищення кваліфікації на рідній землі. На сьогоднішній день за підготовку педагогічних кадрів вчителів недільних шкіл в Естонії відповідають державні установи, а саме Міністерство освіти та науки Естонії та Інтеграційний фонд Естонії. На жаль, питання фахової підготовки вчителів недільних шкіл зарубіжжя саме тут, на Україні, залишається не вирішеним. З цього року в Естонії почали роботу нові українські недільні школи, які зіткнулися з проблемою мотивації української молоді у вивченні рідної мови та культури. З нестачею учителів-фахівців в освітній галузі. Це є перешкодою у подальшій роботі не тільки недільних шкіл, але і українських молодіжних організацій. Тому ми просимо і пропонуємо по прийнятті закону підтримки української спільноти за кордоном, особливу увагу приділити питанню забезпечення на державному рівні українських недільних шкіл за кордоном ……….. освітньої галузі. Також просимо приділити увагу необхідності розробки спеціальних навчальних програм для недільних шкіл за кордоном, які б надали можливість випускникам таких шкіл вступати у вищі навчальні заклади України на особливих умовах. Нещодавно була підписана угода про співпрацю нашої недільної школи „Водограй” з гімназією імені Степана Олійника (місто Бровари), який, на жаль, на практиці на даний момент не діє. Тому що відсутня фінансова підтримка на місцевому рівні, але і тому, що не врегульовані законодавчі підстави роботи вчителя за кордоном. Отже, пропонуємо скласти на законодавчих підставах положення про перебування і роботу вчителя з української мови та культури за кордоном. Саме ця пропозиція, на наш погляд, напряму пов’язана з одним із напрямків державної політики у сфері підтримки української спільноти за кордоном. Також з досвіду роботи української недільної школи „Водограй” можемо зазначити, що велике значення для української молоді за кордоном у піднятті мотивації вивчення рідної культури та мови відіграє відвідування україномовних таборів та таборів відпочинку саме на території етнічної батьківщини. Але, на жаль, з 2008 року припинилася фінансова та інформаційна підтримка у цьому напрямку на державному рівні. Декілька років керівники наших організацій, асоціацій, українських організацій Естонії та Спілки української молоді в Естонії шукали можливість проведення спільних літніх мовних таборів для етнічних українців різних регіонів Естонії. Але, на жаль, безуспішно. Це можливо тільки з підтримки та прийняття Закону про закордонне українство, який передбачає забезпечення проведення культурних заходів етнічних українців закордону. Що в свою чергу дозволяє мотивувати українську молодь за кордоном та відшукати на майбутнє педагогічні кадри для роботи з дітьми та молоддю. Як показав досвід недільної школи „Водограй” у проведенні мовних таборів під час канікул, це допомогло не тільки підняти мотивацію вивчення української мови та культури, але і змінило авторитет української держави та українських громадських організацій за кордоном. Хочеться подякувати всім партнерам по співпраці. Я вітаю всіх із святом покрови. Слава Україні! Дякую за увагу. (Оплески)

Вісті з посольства

17 вересня ц.р. відбулася зустріч Посла України в Естонії П.Кір`якова з віце-мером міста Таллінн Тааві Аасом. У зустрічі взяли участь дипломат Посольства С. Гончаревська та голова Асоціації українських організацій в Естонії В.Паламар.

Ключовим питанням зустрічі стало обговорення ініціативи Посольства і українців, які проживають в Естонії щодо спорудження пам’ятного знаку (монументу) на спомин про жертв Голодомору та політичних репресій.

Як відзначив у ході зустрічі П.Кір`яков, в історії України та Естонії на рівні із значними успіхами і світлими сторінками життя народів були й події, які не можна ані забути, ані пробачити. Це і репресії, які були застосовані по відношенню до естонського та українського народів, Голодомор в Україні 1932-1933 років, депортації.

Найбільш впливові міжнародні організації, такі як ООН, ОБСЄ, Парламентська Асамблея Ради Європи, засудили дії тоталітарних режимів і визнали їх актами здійсненими проти людства, а Естонська Республіка першою серед міжнародної спільноти визнала Голодомор в Україні 1932-1933 років актом геноциду українського народу, підкреслив Посол.

Беручи до уваги той факт, що народи Естонії і України пройшли через страшні муки тоталітаризму, на спомин про безневинних жертв, Посольство спільно з українською громадою Естонії вийшло з пропозицією про створення пам’ятного знаку жертвам Голодомору та політичних репресій.

Ідею, висунуту Посольством за підтримки закордонного українства було високо оцінено і позитивно сприйнято. Крім того, участь у спорудженні пам’ятного знаку має об’єднати українців, які проживають в Естонії, сприяти більш глибокій їх інтеграції в естонське суспільство, сприяти зміцненню дружби та порозуміння між народами України і Естонії.

Днями в Естонії розпочнеться конкурс на найкращу пропозицію щодо монументу.

СУМ в Естонії веде громадський діалог

Ми вже повідомляли на сторінках СУМнету про заснування та діяльність Спілки Української Молоді в Естонії. Ось ще одне повідомлення про діяльність наших друзів з цієї балтійської країни.

15 вересня 2004 року в приміщенні Асоціації Українських Організацій в Естонії відбулася зустріч представників Спілки Української Молоді в Естонії із заступником Голови Партії Реформ, Міністром Закордонних справ Естонії, Кристиною Оюланд.

На зустрічі обговорювались питання інтеграції української молоді, як некорінного населення в Естонське суспільство, а також стосунки між Естонією та Європейським Союзом.

Високі гості звернули увагу Голови Спілки Української Молоді в Естонії, пана Володимира Паламаря, на важливість участі в політичному житті країни членів Спілки Української Молоді, та обговорювали можливі напрямки та плани співпраці.

На майбутнє сторони планують проводити спільні культурні та політичні заходи.

Наш коментар

Українська громада в Естонії є досить чисельною (близько 35 тисяч) і впливовою. Серед етнічних меншин в Естонії за кількістю українці стоять на другому місці після росіян.

Українці втішаються приязним ставленням до себе з боку естонців та їхньої держави, оскільки є лояльними громадянами, що поважають господарів цієї землі та їх прагнення розбудовувати свою державу.

Багато українців мають громадянство Естонії, частина є громадянами України та особами без громадянства, що мають право постійного проживання в країні.

Тому політичні організації й державні органи з одного боку стараються залучити українців до загального суспільного життя, а з другого боку шукають у них підтримки на виборах і співпраці в політичних процесах.

09 березня відбулась церемонія покладення квітів до Шевченківського дубу у місті Таллінн

09 березня ц.р. Посол України в Естонській Республіці П.Кір`яков, дипломати Посольства, керівники та члени Конгресу українців Естонії й Асоціації українських організацій в Естонії, прихильники творчості Т.Шевченка поклали квіти до Шевченківського дубу в Таллінні. Церемонія відбулася з нагоди святкування 195-ої річниці від дня народження Великого Кобзаря, поета, художника, філософа та провидця української нації – Тараса Григоровича Шевченка.

У вітальному слові Посол України в Естонській Республіці Павло Кір`яков відмітив, що сьогодні українці в усьому світі вклоняються пам’яті Великого Сина Українського народу, все життя якого, писемні твори, громадська діяльність стали взірцем незламної сили духу, потягу до волі й любові до України. Тарас Шевченко став провидцем української нації, прагнучи звільнення народу від соціального та національного ярма.

Посол також висловив сподівання на те, що саме сьогодні перед українцями постає задача об’єднатися у напрямку подальшої відбудови демократичної незалежної соборної України, спрямувати зусилля на шляху європейської і євроатлантичної інтеграції, бути гідними Великого Кобзаря.

В ході заходу прихильники творчості Тараса Шевченка декламували його вірші, а також твори, створені на його честь. Присутніми було виконано твір Т.Шевченка „Реве та й стогне Дніпр широкий”. Церемонія покладення квитів висвітлювалася естонськими телеканалами.

Українська освiта в Естонiї

Естонська держава стабільно фінансує проекти розвитку освіти національних громад. А українці, яких в країні не більше 60 тисяч, змогли ефективно скористатися коштами офіційного Таллінна. Черговий освітній форум для української діяспори Естонії відбувся на базі Тартуського університету. Були солідні гості з Києва. Про це у матеріялі Любові Лаур.

Проблеми розвитку освіти рідною мовою представників українськоі спiльноти – цьому був присвячений мiжнародний науково-практичний семінар «Українська освiта в Естонiї», що відбувся у Тарту. Організатор – українське земляцтво «Водограй» м.Сілламяе (кер.Л.Житнiк). Пiдтримка – Мiнiстерства освiти i науки та народонаселення, Посольства і МЗС України, Асоцiацiї українських органiзацiй.

Такий семінар проводиться вчетверте з 2002 року. Теперішній – друга частина наради «Українська освiта в Естонiї», яка проходила 12-15 квітня цьогоріч у Сілламяе та Усть-Нарві.

Протягом двох днів – 16-17 листопада – мала конференц-заля наукової бiбліотеки Тартуського університету гостинно приймала гостей: представники державних і громадських організацій, наукові об`єднання Тартуського, Талліннського та Київських університетів. Звичайно студенти – з Таллінна, Тарту, Києва, української недільної школи м. Сілламяе – базової для національної освіти українців в Естонії.

Високий рівень семінару підтвердив його склад: радник Міністра народонаселення Кен Коорт, радник Міністерства освіти і науки Естонії Геллі Ару – вони вітали учасників зборів. Були керівник проектів Інтеграційного фонду Естонії Евелін Мюріпеал, експерт відділу освіти Міністерства освіти і науки Естонії Татьна Кійло, експерт відділу національної освіти Міністерства освіти і науки Ольга Альп, заввідділом культури та освіти міської ради Сілламяе Тійна Касема.

Українську сторону представляли: Консул посольства України Віталій Максименко, аташе Тетяна Горупович, Президент Асоціації українських організацій в Естонії Володимир Паламар.

Наукова сторона – Людмила Дуліченко, викладач українського факультативу Тартуського університету, Мерьє Сонге, Тійна Мяе – представники міжнародного відділу Талліннського університету, Людмила Божук і Тетяна Шептицька – наукові співробітники національного університету ім.Т.Шевченка, директор інституту філології НПУ ім.Драгоманова (Київ) Анатолій Висоцький з групою своїх колег.

У вітальному слові Посол України в Естонії Павло Кір´яков висловив надію на подальшу підтримку української освіти естонською державою. Серйозність справи української освіти в Естонії зазначені у темах доповідей:- право національно-культурних меншин на освіту рідною мовою;- співробітництво університетів України з державними закладами і громадськими організаціями Естонії;- досвід європейських країн у питанні національної освіти;- Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні і Європі;- практичний досвід роботи відповідно Болонського процесу в Україні.

Із особливою теплотою учасники семінару сприймали виступ наймолодших учениць української недільної школи м.Сілламае – Iнги Войткус та Лідії Житник.

Українською та естонською мовами дівчата презентували слайдфільм про свою школу, про те, чим живе товариство Сілламяе, як цікаво організовано життя молоді в їхньому рідному місті, як українська молодь, що входить до естонської Всесвітньої молодіжної спілки (СУМ) відвідує табори, працює.

А коли дівчата влаштували колективний тренінг, поважні обличчя учасників такого солідного форуму зовсім пом’якшали і дорослі люди стали схожими на школярів.

Досвідом організації української освіти в Латвії поділився учасник семінару гість з Юрмали, викладач, професор Павленко.

Латвійський досвід української освіти безперечно важливий і цікавий для Естонії, оскільки близькість кордонів і суспільно-політичних відносин у наших країнах, дозволяють впроваджувати позитивний досвід наших сусідів.

Керівники українських товариств Таллінна, Тарту, Пярну, Сілламае, Тапа, що брали участь у семінарі, отримали імпульс для подальшої активної роботи.

Учасники семінару вирішили:- взяти участь у розробці міжурядової програми підтримки української освіти в Естонії;- сприяти підписанню Угод між відповідними відомствами естонської і української вищої школи про паралельну освіту студентів обох країн на їх базі;- надавати методичну і практичну допомогу українським недільним школам Естонії.

На заключення учасники семінару висловили подяку головним організаторам: голові українського земляцтва «Водограй» м. Сілламае Ларисі Житник, директору інституту філології НПУ ім.Драгоманова (Київ) Анатолію Висоцькому – він уже третій рік поспіль очолює методичну допомогу головній базі української освіти в Естонії – недільній школі м.Сілламае. Там же проходять педпрактику студенти цього університету. Вклонилися також голові українського культурного товариства «Промінь» м.Тарту Миколі Стасюку, директору наукової бібліотеки Тартуського університету.

Член Правління АУОЕ, Любов Лаур