Керівникам організацій  української діаспори Естонії

ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНИВ ЕСТОНСЬКІЙРЕСПУБЛІЦІ 15170 м. Таллінн вул.Лахе,6

тел. (372) 6015815, факс:(372) 6015816e-mail: embassyofukraine@gmail.comwww.mfa.gov.ua/estonia

UKRAINA SAATKONDEESTIVABARIIGIS 15170 Tallinn, Lahe 6

“ 21  ” 01.2011 р.

Керівникам організацій

української діаспори Естонії

Щодо матеріалів до відзначення

Дня соборності України

Шановні пані та панове,

Надсилаємо вітання Міністра закордонних справ України К.І.Грищенка  закордонному українству з нагоди Дня соборності України.

З метою проведення тематичних заходів у ваших громадах, уроків в українських недільних школах тощо, приурочених до відзначення Дня соборності України (92-ї річниці проголошення Акта злуки), у додатку надсилаємо відповідний інформаційний матеріал.

Додаток: згадане, на 4 арк.

З повагою,

Посол (підпис)

В.Крижанівський

Інформаційний матеріал з нагоди 92-ї річниці проголошення Акту злуки Української Народної Республіки і Західно – Української Народної Республіки

Серед епохальних історичних подій, які і в наші дні мають особливе історичне значення для незалежної України, є день ухвали 22 січня 1919 року Акту Злуки Української Народної Республіки і Західно – Української Народної Республіки, що вписаний в історію України величним національним святом – Днем Соборності.

Саме того зимового дня в золотоверхому Києві під перегук дзвонів Святої Софії було ухвалено рішення про об’єднання двох, розділених історичною прірвою, гілок українського народу. В Універсалі Директорії УНР наголошувалося: “Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”.

Так, спираючись на заповітні мрії і широке волевиявлення обох частин українства, враховуючи об’єктивні історичні, політичні, духовні, правові аспекти цього тривалого й болісного процесу, постала єдина соборна Українська держава.

Оцінюючи тоді цю важливу подію, відомий український політичний діяч і публіцист Сергій Єфремов писав: “Того дня оформлено і затверджено акт поєднання двох досі порізнених частин України. Розпанахане, од віків переполовинене тіло національне зробило останній акт, щоб зростись не тільки духом, бо це давно вже зроблено, а й у політичних формах”.

Проте, як відомо, тоді українському народу не вдалося реалізувати свій історичний шанс. У тих складних внутрішніх та зовнішньополітичних умовах об’єднання завершити не вдалося. Україна залишалася бездержавною, роз’єднаною етнічно, роздертою територіально, поневоленою національно. Втрата державності знову перетворила соборність українських земель на ідеал, невтілену мрію, одвічне бажання. На щастя, ті часи для України вже минули. Твердо віримо, що назавжди.

Акт Злуки був глибоко детермінований історично і спирався на споконвічну мрію українського народу про незалежну, соборну національну державу. Він став могутнім виявом волі українців до етнічної й територіальної консолідації, свідченням їх динамічної самоідентифікації, становлення політичної нації.

Ідея соборності українських земель набула державного статусу, в наступні десятиліття залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним неконтроверсійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.

Акт Соборності надав завершеної форми самостійній українській державі, сприяв подоланню рудиментів федералізму в ментальності національної політичної еліти.

Об’єднання мало і практично-політичний аспект, адже обидві держави потребували концентрації збройних сил та взаємної допомоги для захисту своїх територій від іноземного військового втручання, яке на той час набуло форми агресії.

Об’єднання УНР і ЗУНР стало моделлю цивілізованого демократичного, неекспансіоністського збирання територій в єдиній суверенній державі. Етнонаціональна консолідація базувалася на таких засадницьких принципах, як історичне самоусвідомлення спільності, ідеали свободи і незалежності, добровільне волевиявлення, опора на власні політичні і матеріальні ресурси. Разом з ухваленням Універсалу про злуку УНР і ЗУНР Трудовий конгрес задекларував, що об’єднана УНР “не має й думки забрати під свою владу чужі землі”.

Важливим є й факт легітимності завершального соборницького процесу, який передував Акту Злуки. Ініціатори об’єднавчого руху – Українська Національна Рада та Директорія УНР – ще 1 грудня 1918 року уклали Передвступний договір про наміри об’єднати населення і території обох утворень в одній державі.

У січні 1919 року Українська Національна Рада у Станіславі прийняла ухвалу про злуку і надала повноваження своїй делегації завершити оформлення об’єднання двох держав. Президент Ради Євген Петрушевич наголошував: “По лінії з’єднання не було між нами двох думок”. І нарешті завершеного оформлення Акт Злуки дістав після ухвали Трудовим конгресом. Об’єднавча акція 1919 року залишила глибинний слід в історичній пам’яті українського народу.

Якщо події кінця Першої світової війни спричинили крах об’єднавчих зусиль українського народу, то Друга світова війна стала каталізатором збирання роз’єднаних частин України. Вони потрапили в орбіту геополітичних інтересів двох антагоністичних тоталітарних режимів – радянського і фашистського.

У результаті нового перерозподілу Європи у 1939 році західноукраїнські землі були включені до складу СРСР, що, у свою чергу, також сприяло  соціальному піднесенню, промисловій модернізації, підвищенню освітнього рівня людей тощо.

Однією з головних рис української соборності є інтеграція етнічних земель, консолідація духовного і культурного життя, нівелювання регіональних бар’єрів. Акт Злуки насамперед був спробою ліквідації вікової роз’єднувальної межі між Заходом і Сходом України.

Унітарність нашої держави закріплена в Конституції України, а цілісність території виступає ключовим фактором її суверенітету.

Консолідуючим фактором соборності в незалежній Україні виступають міжнаціональна злагода і мир, толерантне відношення усіх верств населення України. Зберегти одне з найголовніших надбань новітньої суверенної України – міжнаціональну злагоду – є не тільки велінням часу, але й запорукою соборного існування суверенної держави.

Незалежна Україна в кінці ХХ століття стрімко ввійшла у світове співтовариство, отримала широке міжнародне визнання, створила дипломатичну службу. Подальша її інтеграція, насамперед до європейської спільноти, потребує виваженої державної політики у міжнародній сфері, гармонізації зовнішньополітичних орієнтацій різних груп населення, знаходження балансу між динамічними геополітичними реаліями і пріоритетами національних інтересів, забезпечення високого міжнародного іміджу України.

Президент України Віктор Янукович з великою увагою поставився до організації відзначення Дня Соборності України. Це свято, на його переконання, є святом споконвічної мрії українського народу про незалежну, соборну національну державу.

Акт Злуки став могутнім виявом волі українців до консолідації, свідченням їх самоідентифікації, становлення політичної нації. Це був реальний крок до об’єднання українських земель, який й сьогодні істотно впливає на національно-політичні процеси в Україні.

День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності українських земель.{jcomments on}

Відзначення великого державного свята Дня Соборності України та 92-ї річниці проголошення Акта Злуки УНР та ЗУНР сприяє єдності українського суспільства, громадян різних національностей, поглядів, регіонів проживання навколо ідеї зміцнення державності, а також забезпечення стабільної внутрішньополітичної ситуації в Україні.

Січень 2011 року

У столиці Естонії Талліні відкритий клас факультативного вивчення української мови в Муствеській гімназії.

“Відкриття класу стало можливим завдяки ініціативі та зусиллям Асоціації українських організацій в Естонії, активному сприянню Міністерства освіти і науки Естонії, дирекції Муствеськой гімназії міста Таллінн, Посольства України в Естонській Республіці”, – йдеться в повідомленні.

У своєму привітанні Надзвичайний і Повноважний Посол України Віктор Крижанівський зазначив, що відкриття українського класу в талліннської гімназії свідчить про органічну інтеграцію українського суспільства в естонське держава з належним забезпеченням його освітніх і культурних потреб.

Він також висловив надію, що робота з учнями в українському класі буде сприяти підвищенню національної свідомості українців, які проживають в Естонії, вихованню у підростаючого покоління почуття патріотизму. Співробітники Посольства подарували дітям українські книжки, навчально-методичну та художню літературу.

У столиці Естонії Талліні відкритий клас факультативного вивчення української мови в Муствеській гімназії.

“Відкриття класу стало можливим завдяки ініціативі та зусиллям Асоціації українських організацій в Естонії, активному сприянню Міністерства освіти і науки Естонії, дирекції Муствеськой гімназії міста Таллінн, Посольства України в Естонській Республіці”, – йдеться в повідомленні.

У своєму привітанні Надзвичайний і Повноважний Посол України Віктор Крижанівський зазначив, що відкриття українського класу в талліннської гімназії свідчить про органічну інтеграцію українського суспільства в естонське держава з належним забезпеченням його освітніх і культурних потреб.

Він також висловив надію, що робота з учнями в українському класі буде сприяти підвищенню національної свідомості українців, які проживають в Естонії, вихованню у підростаючого покоління почуття патріотизму. Співробітники Посольства подарували дітям українські книжки, навчально-методичну та художню літературу.

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ ПОСОЛЬСТВА УКРАЇНИ В ЕСТОНІЇ

Прес-реліз

з нагоди відзначення Дня пам’яті жертв голодоморів

Серед найбільш трагічних сторінок історії українського народу особливе місце займає Голодомор 1932 – 1933 років. Внаслідок зумисних дій комуністичної влади впродовж декількох років Україна втратила близько 10 мільйонів життів.

З огляду на масштаби, жорстокість і цинізм здійснення Голодомору, історія сучасної Європи не має аналогів подібних злочинів. У мирний час і за сприятливих природно-кліматичних умов від голоду помирали мільйони людей.

Тотальне винищення мільйонів українських хліборобів штучним голодом стало свідомою терористичною акцією політичної системи сталінізму. Було поруйновано соціальні основи української нації, її вікові традиції, підірвано духовну культуру і унікальну етнічну самобутність.

Трагедія голодомору 1932-1933 років в Україні впродовж багатьох десятиліть не просто замовчувалася, а й офіційно заперечувалася правлячою верхівкою СРСР. Її причини, характер, механізм організації і масштаби ретельно приховувалися не тільки від міжнародного співтовариства, а й від кількох поколінь наших співвітчизників.

Лише з здобуттям Україною незалежності правда повернулася до народу, стає його болем, реквіємом і, одночасно, символом незнищенності.

Щороку у четверту суботу листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв голодоморів.

Значним кроком до належного вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 років є спорудження в Києві Меморіального комплексу пам’яті жертв голодоморів в Україні.

ЮНЕСКО, Парламентська Асамблея ОБСЄ, Європейський Парламент ухвалили документи про вшанування пам‘яті жертв Голодомору. Святий Престол, а також законодавчі органи 14 інших країн визнали Голодомор геноцидом українського народу, а парламенти ще 6 країн прийняли документи про вшанування пам’яті жертв Голодомору. На регіональному та муніципальному рівнях у 9 державах світу ухвалено 32 рішення про визнання Голодомору геноцидом.

28 квітня 2010 року Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Щодо вшанування пам‘яті жертв Великого Голоду (Голодомору) в колишньому СРСР», якою визнала Голодомор злочином проти людяності, закликала держави відкрити архіви, а істориків – здійснювати незалежні дослідження проблеми з метою встановлення повної, об‘єктивної, не заполітизованої правди про цю трагедію.

Відзначаючи сьогодні 77-у річницю української трагедії, ми також віддаємо данину пам’яті мільйонів росіян, казахів і представників інших національностей, що померли від голоду в Поволжі, на Північному Кавказі, в Казахстані та інших регіонах колишнього Радянського Союзу внаслідок примусової колективізації, що залишило глибокі незагойні рани у свідомості поколінь.

Ми переконані в тому, що викриття подібних злочинів проти людяності, збереження історичної пам’яті про жертви голодоморів, визнання та вшанування їхніх страждань сприятимуть запобіганню подібних катастроф в ім’я майбутніх поколінь.

26 листопада 2010 року

Шановні пані та панове,

Повідомляємо, що 31 жовтня ц.р. в Україні відбулися вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. З метою інформування представників українських громад в Естонії про проведення виборів в Україні повідомляємо таке:

– вибори пройшли у спокійній атмосфері у відповідності до законодавства України та міжнародних стандартів;
– на позитивну оцінку заслуговує робота Центральної виборчої комісії, судової системи та правоохоронних органів напередодні та в день виборів. Ці установи були деполітизовані, діяли професійно, неупереджено та не піддавалися на провокації;
– протягом останніх років однією з „класичних” проблем виборчого процесу в Україні була низька якість списків виборців. У цьому контексті показово, що реєстр виборців на цьогорічних місцевих виборах був підготовлений на якісно новому рівні, що гарантувало вільне волевиявлення громадян;
– поодинокі порушення, що були зафіксовані під час проведення виборів, мали технічний характер і загалом не вплинули на результати голосування. При цьому виявлені факти порушень вже розглядають компетентні органи. Після ретельного розслідування винні особи будуть притягнуті до відповідальності, що запобігатиме подібним порушенням у майбутньому;
– під час підготовки та проведення місцевих виборів Президент, Прем’єр-міністр та Голова Верховної Ради України продемонстрували безпрецедентний рівень відкритості до взаємодії з акредитованими в Україні дипломатичними представництвами та міжнародними спостерігачами. Ними були докладені усі зусилля для забезпечення належної організації та проведення відкритих і прозорих виборів, створення умов для вільного і свідомого волевиявлення громадян. Зокрема, Президент України у відповідь на заклики міжнародного співтовариства та з метою гарантування демократичності виборчого процесу ініціював зміни до вже схваленого закону про місцеві вибори, що дозволило виключити з нього найбільш суперечливі норми;
– МЗС у співробітництві з іншими органами державної влади створило усі необхідні умови для роботи міжнародних спостерігачів. Принципово важливо, що усі запрошення на адресу міжнародних організацій та іноземних держав здійснити спостереження за виборами були надіслані вчасно, а усі іноземці, які подали заявки до ЦВК, були зареєстровані нею як міжнародні спостерігачі;
– враховуючи відсутність міжнародного зобов’язання України, запрошення міжнародних спостерігачів на місцеві вибори без встановлення будь-яких обмежень щодо їх кількості підтверджує відкритість українських властей, їх готовність до конструктивного діалогу;
– місцеві вибори підтвердили, що штучно створений окремими політичними силами ажіотаж довкола їх проведення не приніс їм очікуваних дивідендів, їм не вдалося дискредитувати українську державу в очах громадян країни та міжнародного співтовариства. При цьому досить низький рівень явки громадян на цьогорічних виборах засвідчив втому українців від політичної турбулентності, їх прагнення до налагодження стабільного життя;
– українська влада готова до конструктивного діалогу та співробітництва з опозицією, зокрема у тих областях та населених пунктах України, де опозиційні партії здобули перемогу;
– Президент України рішуче налаштований на подальшу реформу виборчого законодавства на основі найвищих міжнародних стандартів, що включатиме удосконалення виборчої системи, оптимізацію строків проведення виборів, зміцнення прав учасників виборчого процесу, підвищення рівня підготовки членів виборчих комісій та покращення організаційно-технічних аспектів виборів;
– успішне проведення виборів стало переконливим підтвердженням ефективного поступу України на шляху до зміцнення демократії в країні, зміцнило віру громадян України в ефективність демократичної влади. Попри усі політичні спекуляції, вибори засвідчили міцну основу демократичних засад в Україні, що було свого часу визнано міжнародним співтовариством за результатами проведення виборів Президента України 2010 р.;
Україна зацікавлена в об’єктивних оцінках виборчого процесу і серйозно поставиться до усіх аргументованих зауважень та пропозицій з Вашого боку.

Посольство України в Естонській Республіці

2 жовтня, 2010 року офіційно розпочався новий навчальний рік в недільній школі “Надія”.  Зі святом учеників прийшли привітати їх батьки. Молоді вихованці показали батькам свою творчість – співали пісні, розказували вірші.

2 жовтня, 2010 року офіційно розпочався новий навчальний рік в недільній школі “Надія”.  Зі святом учеників прийшли привітати їх батьки. Молоді вихованці показали батькам свою творчість – співали пісні, розказували вірші.

В цьому році навчальний план трішки змінився, для дітей появилась нова навчальна дисципліна – основи християнської етики, ціль якої надати учням основну інформацію про світові релігії. Це не проповідування однієї конкретної релігії, це пізнання поняття “релігія”,  як невід’ємної частини повсякденного життя.

Учні із задоволенням, з щирими усмішками прийшли в школу після канікул. Навчальний рік обіцяє бути цікавим і захоплюючим. Для діток одне побажання – терпіння, наснаги і творчих злетів!

Зареєструватися в школу можна по телефону + 372 6006768.

11 вересня в місті Маарду на Сорочинській ярмарці ми зустріли колишнього міністра народонаселення Урве Пало.

Дивно, звідки в такій тендітній жінці стільки сили і ентузіазму? Впевнена леді, дбайлива мама, хороший політик.

Зараз Урве успішно представляє інтереси партії Соціал –демократів, адже вважає, що саме соціал – демократичною повинна бути Естонія. В політику Урве Пало прийшла після народження доньки.

В цей життєвий період було достатньо часу, щоб задуматись про майбутнє своєї сім’ї і країни. « …держава повинна зробити все можливе, щоб людина себе почувала комфортно …» , – каже Урве. На її думку, Естонія потребує кардинальних змін в економіці , щоб справи пішли вгору, щоб зменшився процент безробіття.

Нам довелось з Урве трішки поспілкуватись і ми дізнались, з якою метою вона прийшла на українське свято – Сорочинську ярмарку. Так як Урве Пало з 2007-2009 роки працювала міністром народонаселення, з національними меншинами Естонії знайома. З Ассоціацією Українських Організацій в Естонії неодноразово зустрічалась, побувала в офісі . Урве вважає, що українці були, є і будуть в Естонії, це третя нація в цій країні і

надзвичайно приємно, що у них така активна діяльність на чужині. «…естонський уряд відноситься до українців добре і до України також.  У нас чудові відносини і я підтримую їх теж…», – каже Урве Пало.

Ми побажали Урве творчих злетів і попрощались до наступних зустрічей. Українцям приємно мати справу з такими цікавими людьми, які вважають їх сильною, вольовою нацією з багатою культурою.

Прес-служба АУОЕ
Штанграт Наталiя

…Любiть Україну, як сонце любiть,Як вiтер, i трави, i води.В годину щасливу, i в радостi мить –Любiть у годину незгоди……В. Сосюра

Цi слова , мабуть, назавжди закарбувались в нашiй пам’ятi ще з шкiльної парти. Однак, ми не завжди розумiємо, який глибокий смисл вони в собi несуть. На даний час для  українцiв актуальним питанням стала емiграцiя.I що ж все-таки змушує людей покидати рiдну землю, зраджуючи Шевченкiвськi погляди , i шукати щастя на чужинi ? Дехто з полiтичних, чи економiчних мiркувань, а дехто просто прагне прожити своє життя легшою цiною. Я нiколи не повiрю жодному українцю, який буде мене запевняти, що « десь » краще, нiж на Батькiвщинi. Як би солодко не жилось в чужiй країнi, та серце щемить кожного разу, коли згадуєш, звiдки ти, i хто ти насправдi.Ми – українцi! Ми повиннi гордитись своїм походженням, нашими родючими землями, чудовими краєвидами, мужнiми i хоробрими предками, якi кров проливали , життя вiддали за нашу незалежнiсть… Має значення не той факт, де ти живеш, а хто ти є. Чужина змiнює нас, нашi життєвi погляди, але вона нiколи не зможе зламати наш дух.Моє життя мене заставило теж покинути рiдну землю , але з моєї душi завжди виривається соло – я Українка, з великої букви, i я цим горджусь! Та життя так швидко пролетіло!
От і смерть назустріч поспіша.У чужій землі спочине тіло –В Україну вернеться душаШтанграт Наталія

Недільна школа “Надія”

Свій 83-й  день  народження  місто Тапа відзначило цього  року 7  –   серпня.

Як і в минулі  роки – це було  досить  масове  свято з великим  ярмарком, спортивними і культурними  заходами. Свій  внесок у відзначення  річниці  міста неодмінно внесла і  українська  громада  міста .Українських  артистів  дуже люблять  в Тапа, поважають і чекають їх яскравих, емоційних виступів.

Незважаючи  на  нестерпну  спеку і досить невдалий  час  для  виступу, люди  терпляче  чекали  українську  програму.

Цього  року , ми  намагались  представити  тапаським   слухачам   украінську  музичну  культуру  декількох регіонів  України, зокрема сходу і заходу, оскільки музика  їх досить  відмінна за  мелодикою, ритмікою, характером.

Ірина Соломатіна  родом з Прикарпаття, вона  прекрасно  володіє західноукраінським  пісенним  мелосом, вправно виконунуючи  такі  мелодіі як  “На камені” , “Коломийки” та ін.  Декілька запальних  інструментальних  мелодій  Закарпаття  виконав дует “Світло і тіні”  Асоуіації українських  організацій ,  під керівництвом Миколи Рибченка ,  по праву  заслуживши “браво!” від  слухачів.

Східну  Україну  представили  у своіх  виступах Лауреат міжнародних  конкурсів

Вячеслав Резніченко  та  Любов  Лаур.

Цього  року ми  намагались  залучити  до участі в концерті  самих  глядачів, адже  серед  них було  багато не тільки  українців, а й тих, хто  поважає українські мелодіі – естонці, росіяни, білоруси.  Тому  коли  зазвучали “Розпрягайте  хлопці  коней” , “Ти ж мене  підманула”, “Червона  рута” та ін., цілий  хор голосів дружно  підхоплював за артистами.

Було  досить  жарко  не тільки  від 35 градусноі  спеки, а й від теплоти  людських  сердець які щиро  приймали  виступ  украінськоі  громади на  честь дня народження міста.

Ще  про один  захід украінськоі  громади  Тапа  цього  дня  хотілось  би  згадати.

У нашому  місті  є “Будинок  похилих  людей” , мешканців  якого  час  від  часу  від часу  відвідує і наша  громада. Зокрема, відбулись концерти  до Різдвяних  свят , а цього разу ми  знову  прийшли  невеличкою  бригадою  до людей , кому  так  потрібна  увага .   Вірші Наталі Бацанової  люди  слухали зі сльозами  на  очах, а пісні “Цвіте терен” , “Місяць на  небі” деяким  з них  нагадав  далеку  батьківщину, адже  серед слухачів були і українці. А коли Наталя Бацанова, згадавши репертуар хору “Україна” виконала   естонську  мелодію їх рідною  мовою, люди довго  вдячно  аплодували. На згадку  про себе, ми  подарували мешканцям Дому квітучий  вазон та  пообіцяли, що прийдемо з концертами так часто, як  цього  забажають  люди.

Нещодавно, у меріі міста  відбувся  круглий  стіл, де велась  розмова  про те, чи  влаштовують  нашу  громаду  приміщення , умови фінансування та інше. Керівництво  міста і волості  всіляко  підтримує  розвиток  українськоі  громади і це особливо  приємно, залишається  тільки  активно працювати.

Керівник т-ва “Орфей”

Любов Лаур.