Показ документального циклу «Голодомор. Літописці»

В неділю в кінотеатрі “Sõprus” до 90-х роковин трагедії Голодомору в рамах Українського кіноклубу в Естонії відбувся показ нового документального циклу «Голодомор. Літописці», виробленого FRESH PRODUCTION GROUP на замовлення Суспільне Мовлення України.
Показ було організовано Асоціацією українських організацій в Естонії за сприяння Посольства України в Естонії Embassy of Ukraine in the Republic of Estonia.
Серіал «Голодомор. Літописці» це перша документальна спроба розказати про найжахливішу подію в історії України — голод, який був штучно створений комуністичним режимом СРСР задля знищення українського народу. Глядачі в Естонії мали змогу побачити 2 частини фільму: «Столиця відчаю» та «Ура Сталіну»
Прем’єра першої частини циклу відбулася в Україні 22 листопада, і її особисто відвідали представники Асоціації.

Відкриваючи показ у Таллінні, директорка з комунікацій Інна Гордієнко повідомила, що на презентацію фільму в Києві завітало безліч відомих громадських й культурних діячів, журналістів, політичних експертів, представників посольств європейських держав, українських дипломатів, народних депутатів України різних фракцій та два президенти України — Віктор Ющенко та Петро Порошенко!
«По завершенню показу всі вони говорили фактично в один голос про те, як життєво необхідно добре засвоїти уроки Голодомору, бо він має нерозривний зв’язок із сучасністю.. Цей фільм відповідає на питання, на яке вже століття ми шукаємо відповідь: чому росіяни тоді хотіли нас вбити, коли вчиняли геноцид голодом і чому вбивають нас зараз, коли скидають бомби на театр, біля якого написано ДІТИ!
Бо вони століттями сприймають сам факт нашого існування як загрозу їхній імперії»

Голова Асоціації українських оргнаізацій Volodymyr Palamar розказав історію власної родини, яка пережила голодомор.
«Моя бабуся розказувала про реальні факти штучно створеного голоду і вони настільки жахливі, що уявити та адекватно сприймати їх вкрай важко. Людей напівживих збирали по домівках та вулицях, силоміць закидали на підводи, а потім закопували в спільні могили. Дідусь розказував такий випадок про свого дядька. Одного дня, коли їх сімʼя пішла шукати їжу, дядько залишився вдома, бо був дуже слабий і не міг встати з ліжка. В цей час НКВД збирали померлих людей по селу, зайшли в домівку дідуся та бабусі і погрузили дядька на підводу. Але це побачили сусіди, і не дали його забрати. Таким чином він вижив. Загалом на українських територіях від голоду загинуло щонайменше 16 млн. наших співвітчизників». На його думку, безкарність геноциду, який тоді влаштувала радянська влада призвів до геноциду, який чинить зараз путінська росія.

Перед глядачами стрічки в Таллінні виступив Радник Посольства України в Естонії Олександр Кушнір.
«Ця стрічка дуже важлива, бо вона засвідчує злочини сталінського режиму. Довгий час і факт Голодомору, і його масштаби замовчувалися, про це не говорили відкрито, розповіді про жахіття не виходили за сімейне коло. Зараз у вільній Україні вшановують пам'ять жертв Голодомору, і зовсім нещодавно були оприлюднені архівні матеріали, які проливають світло на приголомшливі факти штучно створеного голоду - випадки трупоїдства і канібалізму. Лише перемога над путінським режимом гарантуватиме неповторення цього злочину у майбутньому».

Також на показ завітав Andrus Rumm, засновник організації MTÜ Vaba Ukraina, яка з самого початку війни з 2014 року допомагає Україні.
«Естонія перша з країн світу, яка визнала Голодомор – геноцидом проти українців. Ми розуміємо, наскільки жахливим є цей період в історії українського народу. Ця біда знайома і естонцям. Я розкажу особисту історію своєї родини. Під час другої світової війни до лав радянської армії забирали тисячі естонців, куди потрапив і мій дідусь. Радянська влада не довіряла естонцям - тому їх відсилали далеко за Урал і вбивали голодом. Мій дідусь розказував татові, що з 5 тисяч людей, яких привезли до табору до весни вижили лише 3 тисячі. Також після другої світової війни дуже багато людей були вислані до Сибіру з Естонії і моя бабуся розповідала, як вона долала багато кілометрів щоб побачити своїх дітей: у неї не було що їсти, і вона засовувала палець в сіль і смоктала його…
Ця стрічка про те, як батьки бачили смерть своїх дітей. Це дуже боляче і особисто. І жахливо те, що це зло нікуди не зникло, воно досі існує. І пишаюся українським народом – вони вижили тоді під час голодомору і зараз показують всьому світові, що вони сильний та непереможний народ»

Дякуємо продюсерам фільму Олег Щербина та Юлії Чернявській, а також Olga Chervakova з Суспільного мовлення за можливість показати стрічку в Естонії!
Також безмежно вдячні волонтерам команди Асоціації – Yevheniia Ohu та Veronika Kukurudza за виготовлення англійських субтитрів для фільму та Denis Priimagi за підтримку в проведенні показу і звичайно кінотеатру Kino Sõprus за гостинність.