Музичне вітання з берега любові

Музичне вітання з берега любові

Кожного  разу, приступаючи  до  короткого  опису тої чи  іншої  культурної  події, що  тільки но відбулась  в нашій  українській  діаспорі, відчуваю, як  мій  мозок   німіє, бо всі  емоції  і необхідні  в  таких  випадках думки  залишились там, в  залі, споглядаючи  подію, що  відбувалась.

Як  кажуть, нема  слів. Проте, ні, все-таки  потрібно  в собі  знайти  сили, залишки  енергії  і, користуючись  емоційною  пам’яттю, згадати  і описати   хоча б коротко  фестивальний  концерт, що віднині  залишиться  в  історії  української громади Естонії.

Тож відсьогодні  пішов до  історії  ювілейний  фестиваль  дитячої  та юнацької  творчості, що  20  літ  тому  з доброї  руки  пані  Оксани  Мамутової  отримав  красиву  назву «Квіти України».

Тепер – це  вже  справжній  бренд  Асоціації українських  організацій  Естонії, його  гордість. Саме  фестиваль творчості  юних  сердець  дає  наснагу  нам, хто  взяв  на  себе обов’язок підтримувати  і  розвивати  свою  національну  культуру  за  межами  України. 

Ми  маємо  право  бути  гордими  з того, що  в  досить  невеликій  за  розміром  європейській  державі, як  Естонія  –  українське  слово  і  українська  пісня  звучать  повноголосно,  притому  – першу  скрипку  в тому  оркестрі  грають  саме  діти, молодь. 

Фестивалем «Квіти України – 2020» Асоціація  українських  організацій  Естонії  як би  підсумовує  свій  20-літній  шлях з того року, як  частина  українських Товариств  Естонії  об’єднались під  її  крилом.

Як і в  багатьох   сферах  життя  пандемія  коронавірусу  внесла  корективи, нам, українському  об’єднанню  АУОЕ  довелось  відмінити  грандіозне  святкування   свого  ювілею  весною  цього  року,  але  думка  про неодмінне  відзначення  дати  хоча б  в  меншому  об’ємі  не  полишала її керівництво.

01 листопада 2020  на щастя, коронавірус  не  завадив  глядачеві, щирим  друзям  і  прихильникам  нашого  фестивалю  зібрати  повну  залу  Культурного  центру  Ліндаківі  і  від  того  в  його  учасників  виростали  крила.   В цей день   кожний, хто  прийшов  до  залу, споглядаючи  виступи  маленьких  артистів  відчував   свою  приналежність  до  глибокої  народної  культури, до  історії  народу, країни, що  з  кожним  часом   набирає  сил  і  стає  в  ряд  розвинутих  європейських  держав.

 В цьому  їй  величезну  допомогу  і  підтримку  надає  держава  Естонія. Про  це  сьогодні  з  теплотою  багато  говорили  під час  урочистого  відкриття  фестивалю. Президент  Асоціації  українських  організацій Естонії  Володимир  Паламар, перед  тим, як  урочисто  відкрити  фестиваль  запросив  на  сцену  щирих  друзів  українців – державних  діячів Естонії  – зокрема  Голову   парламентської  групи   зв’язків  з Україною  Йоханеса  Керта, одного з керівників  естонського Кайцеліту   Калева Наура – які  говорили  про  особливості   відносин  двох  держав,  про  щиру  і  сердечну  підтримку  як  в  естонському  середовищі, так  і на  державному  рівні  України, як  держави, так і  її громадян, досить  велика  група  яких  мешкає  тут  в  Естонії.

Учасників  фестивалю  щиро  привітав  від  імені  Посла України в Естонії  Мар’яни Беци – перший  секретар  Посольства  Леонід Третяк.

Зі  словами вітання  до  українських  діаспорян  Естонії   і  учасників  фестивалю  звернувся  колишній  член правління  українського Товариства Нової Зеландії,  а  нині  викладач міжнародного  права   Талліннського  університету   пан  Влад – Алекс  Вернигора.  Вірш  Ліни  Костенко  у  виконанні  гостя   нагадав  кожному  з сидячих у  залі, що  «Людина нібито не літає…А крила має. А крила має!»

Від  імені  українських  Товариств  Естонії  фестиваль  привітала  одна  з  зачинателів    сучасного  українського   руху в Естонії особливо  в  її  східній  частині, що  носить  офіційно  назву  Ida – Virumaa  –  керівник  українського  земляцтва  «Водограй» м. Силламяє  пані  Лариса  Житник.

Володимир  Паламар, щиро  подякувавши  всіх  гостей  – надав  слово  юним  артистам.

Українці  Естонії  можуть  гордитись  високим  рівнем  творчих  колективів, заснованих  ще  на  початку   21 століття, серед  них, звичайно, першу  скрипку  грає  хореографічний  ансамбль  «Колор». Художній  керівник  ансамблю Ніна  Гец є, крім  усього,  режисером  постановником   усіх  грандіозних  концертів  діаспори, в  яких  «Колор»  демонструє  повсякчас   високу  майстерність, різнобарвність, різноплановість.  Висловити  словами  той  емоційний  накал, який  ми  відчуваємо, споглядаючи  оригінальні, театралізовано –   хореографічні    постановки  від  Ніни Гец  досить  складно, як  складно  висловити   феєрію  барв з  полотна  художника.

Звичайно, сьогодні  – саме  наш «Колор»  забарвив  кольорами  усіх  почуттів  нашу  свідомість, в програмі  фестивалю  саме   цей  колектив був провідним.

Інший  наш  не  менш  талановитий  дитячий колектив, що з  кожним  роком  завойовує  культурний  діаспоральний  простір  і  викликає  щире  захоплення  глядача –  це  ансамбль бандуристів   та  учнів   української недільної школи «Надія»  під  керівництвом Людмили Грамяк.  Це  справжній   феномен  на  естонському   культурному  просторі, адже  і  в  самій  Україні  не так  просто  знайти  шкільний  колектив  – де  був  би  свій  справжній  ансамбль  бандуристів?  А тут – звичайна  зарубіжна українська  громада, недільна  школа, де всього  раз  на  тиждень  відбуваються  заняття   для  дітей   різного  віку, різного знання, володіння  мовою  і т.інше.

Справді –  феномен.  Кожного  разу  виступи  маленьких  артистів   викликає  бурю  емоцій  і   похвали, а  ще  почуття  уклінної  подяки  педагогам  школи  за  їх  старання, за  таку  відданість  роботі  з  дітьми. Це  – завуч  школи, бандуристка, майстриня, педагог  Алла Інно- Якименко, вчителька  української  мови Тетяна  Клименко –  мама трьох  талановитих, співочих  хлопчиків  – що  є  гордістю  школи, це професійний  музикант, бандуристка  Людмила  Грам’як, людина  наділення  неабиякою  енергією, оптимізмом, майстерний  педагог, хто вміє  заряджати  своєю  енергією  дітей.  Саме  з таких  педагогів  і  формуються  справжні  школи  життя  і  творчості, такою  ми  по-праву  і  з гордістю  називаємо  нашу  школу «Надія», родоначальником   якої  у  свій  час  була  берегиня  української  діаспори  Оксана  Володимирівна  Мамутова. Сьогодні  про роль  цієї  жінки  в  становленні  як  школи, так  і  самої  громади  нагадали  нам  як В.Паламар, так  і пані  Л.Житник, що  на  знак  поваги  до  пані Оксани  вручила  їй  особисто  квіти.

Один  з  провідних  творчих   дитячо – юнацьких  колективів,  що  входить  вже  понад 10 років  до  АУОЕ  є  молодіжний  оркестр  «Мелодія»  під  керівництвом  справжнього  ентузіаста, терплячого  і  люблячого  дітей   музиканта  Івана  Щоголєва, що  продовжив  справу   своєї  дружини, Олени  Щоголєвої,  скрипальки  і  педагога  недільної  школи.

Останні  роки  фестивальну  програму, а  ще  виступи  юних  українських талантів  в  різноманітних  тематичних  програмах  міста  Таллінна  неодмінно  доповнюють талановиті  співаки – учасники  вокальної  студії  UN  CANTO   під  керівництвом   Марії Кондратьєвої, що  базується  в Культурному  осередку  АУОЕ.

Останнім  часом   вокальна  студія  UN CANTO    успішно  співпрацює з  молодіжним  інструментальним  ансамблем «Мелодія», створюючи  спільні  музичні  проекти. Сьогодні  у  фестивальній  програмі  прозвучали  уривки  зі  знаменитого  мюзиклу  «Звуки  музики» Річарда  Роджерса, в якому   кожний виконав успішно  свою  роль.

Кожного разу  фестивальну програму «Квітів України»  доповнюють  виступи  щирих  друзів  українців   з різних  культурних товариств  і  об’єднань.

Цього року  в  концерті  залюбки  взяли  участь  азербайджанка  Лейла Рагімова, голова  білоруського  культурного  товариства  «Палёсток» Діана  Верман  щиро привітавши  учасників  фестивалю  віршем  про Україну, пісня  «Сокіл»  прозвучала у виконанні співачки  зі  сценічним  іменем  L`era  – солістки  студії  De Ligt, від  імені  вокальної  студії Prima  з піснею «Тримай»  виступила  Юлія Шиян.

Кожен  з  учасників  фестивалю отримав  від  імені  організаторів  квіти  і  подарунки. Завершальним  номером   концерту  став  український  танок  «Полечка  Поліська» зібравши  разом  всю  хореографічну  групу   разом. Глядачі  довго  гаряче  аплодували  артистам, дякуючи  їм  за  майстерність, щирість, душевне  тепло, яке  кожен  з  маленьких  артистів  дарує, виходячи  на  сцену.

Організатори  фестивалю, керівники  АУОЕ  висловлюють  ще  раз  щиросердечну  подяку  всім  його учасникам, гостям,  керівництву   Культурного  центру  Lindakavi, його  технічним  службам, хто  доклав  всіх  зусиль, аби  концертна  програма  і загальний  настрій  події залишив  по  собі  добру, теплу  пам’ять. 

А  ми  говоримо собі  і  вам, друзі – до  зустрічі, до  наступного  фестивалю 2021!

Від  імені організаторів  фестивалю, Любов Лаур.

2 листопада 2020