Дійсно: “Козацькому роду нема переводу!” Бо не лякають нас ні Корона, ні карантин, ні ізоляція! І в такий час ми не розгубилися і прийняли запрошення Hanna Oliynych долучитися до конкурсу малюнків #Козак_Арт_фестиваль_Афіни#Cossack_Art_festival_Athensорганізатори якого є Ukrainian Women in Greece / Українки в Греції та спонсори Athensforyou.com; EGOcharter, Jonika Airlines
Здавна , готуючись до них , господині виготовляли спочатку голодну кутю , аж на Святвечір – багату з 12 стравами до неї .. Найважливіше в народі родинне свято залишається з нами незважаючи на засилля технічних усіляких досягнень , бо жодний гаджет з його музичними начинками не зможе сперечатись з українською колядкою чи щедрівкою, а жодний надсучасний смаколик не конкурент українському варенику. Сьогодні це добре розуміють як молоді батьки так і педагоги шкіл, гімназій , бо саме завдяки їх виховній роботі – в народі зберігаються давні традиції . Не проминають про це подбати і в наших українських громадах . Мало того , наші естонські Товариства намагаються поділитись українськими традиціями з місцевим народом , навчити дітей та молодь країни проживання зі своїми народними традиціямию кухнею. Вже декілька років поспіль , членкині українського товариства ” Червона рута” волості Тапа ( Естонія) під керуванням Тетяни Чувпило навчає місцеву естонську молодь мистецтву виготовлення українських вареників : з капустою, картоплею, сиром … Ось і сьогодні у приміщенні Tapa Kultuurikoda відбувся черговий майстер – клас. Педагог з предмету рукоділля місцевої естонської гімназії Piret Võlli вчергове влаштувала для своїх учнів такий урок – освоєння цікавої української традиції . Пірет намагається показати таким чином , наскільки народна культура має велике значення в нашому житті , як часто традиції різних народів можуть перетинатись, доповнюючи одна одну … Пройдуть роки, а діти, хто одного разу навчились готувати вареники, вже ніколи не забудуть цього мистецтва і при нагоді, розкажуть і покажуть це своїм дітям . Щира подяка усім, хто не жаліє свого сумління і часу, аби поділитись досвідом , майстерністю, а головне , зробити добру справу – навчити дітей !
Людмила Грам’як. Українська народна пісня “Іванку, Іванку!” прозвучала сьогодні в її виконанні в Естонському історичному музеї . Мабуть було символічно слухати український особливий колорит в голосі співачки , який заповнив до країв просторну залу естонського музею … У кожного народу є своя особлива тембральна окраса , саме завдяки їй ми можемо відрізнити наприклад іспанську пісню від фінської , болгарську від японської і т.ін. Українські пісні , зазвичай ніжно -протяжні , відрізняються щемливою красою, від якої у нас мивоволі на очі навертаються сльози …Сьогодні в голосі співачки Людмили Грам’як по-особливому тонко звучали ці нотки.. Бандуристи – то особлива каста виконавців , бо цей інструмент потребує від співака відповідності звучання : звучності і м’якості водночас, тонкості і глибини відчуття музики. Саме тому творчість бандуристів були і залишаються і понині в Україні найбільш улюбленими в народі. Те що, ніжний голос бандури особливо проникливо зазвучав нині в Естонії велика заслуга випускниці Львівської консерваторії , Тернополянки Людмили Грам’як , що останні два -три роки постійно мешкає в м.Таллінні , доєднавшись до своєї родини : чоловіка і сина .. Керівництво недільної школи “Надія” , користуючись нагодою, запросило пані Людмилу взяти на себе уроки музичного виховання у стінах школи , аби підтримувати і розвивати в дітях українського походження поважне відношення до своєї національної культури , традицій, пісні… Людмила Грам’як взяла на себе цю відповідальність і за два роки створила спільно з колегою Аллою Інно – Якименко та учнями школи своєрідний ансамбль бандуристів , який успішно виступає щоразу на багатьох концертних майданчиках , чим безкінечно радує і навіть дивує глядача ! Саме так було і сьогодні , коли вихованці недільної школи під керівництвом педагога Людмили Грам’як виступили з концертною програмою ” Різдвяний музичний вечір”… На завершення програми співачка заспівала народну пісню ” Іванку, Іванку”, яку зазвичай із задоволенням виконують у супроводі бандури.Людмила Грам’як постійно працює над досконаленням свого знання естонської культури, зокрема вже змогла скласти екзамена на знання естонської мови і з повним правом працює в естономовному дитячому садочку.По завершенні концерту , глядачі , що з особливим піднесенням зустріли виступ Людмили висловили бажання, аби в недалекому майбутньому вона виступила перед нами з сольною програмою, коли ми почуємо чудовий, проникливий голос співачки у супроводі бандури. Вам, друзі, ми обов’язково повідомимо про час і місце такого концерту. Новий рік , рік тигра тільки но стартував , тож давайте разом побажаємо нашому телановитому музиканту і педагогу Людмилі Грам’як творчого натхнення, доров’я і сил справитись з усіма справами, аби скоро порадувати нас своїм мистецтвом !
Сьогодні, 15 січня 2022 року святкова зала Естонського історичного музею наповнилась переливом українських щедрівок , які майстерно, тепло і щедро-душевно виконували учні недільної школи “Надія” разом зі своїми педагогами .Привітати щедрувальників прийшли перший секретар Посольства України в Естонії пан Леонід Третяк та Голова Правління АУОЕ Володимир Паламар , а ще рідні , друзі маленьких артистів . Об’ємному, просторовому звучанню різдвяних колядок та щедрівок сприяла неймовірно чудова акустика залу , тож кожний голос наших виконавців був дзвінкоголосим. По завершенню концерту діти отримали чудові солодкі подарунки від імені Посольства України в Естонії .. Музичний керівник дитячого колективу Людмила Грам’як подарувала гостям ліричну пісню у супроводі бандури … Кожне таке свято – незмінно приностить з собою масу позитиву , який щоразу відтворюється в серцях маленьких виконавців та їх родин . Ми щиро вдячні керівництву школи : завучу Аллі Інно – Якименко , вчительці музики, співів Людмилі Грам’як, вчительці мови , літератури Тетяні Клименко – за проведену велику , глибоку роботу з дітьми , за вміння організувати дитячий колектив і повести за собою , за наше незмінне почуття , спостерігаючи таку роботу : український дух , українське серце живе і квітне !З Різдвом Христовим нас і Новим роком ! До нових зустрічей в доброму, дружньому колі !
Зимова подорож української недільної школи “Надія” АУОЕ наприкінці 2021 року до Естонського Різдвяного Діда, що стала чудовим Новорічним подарунком,надовго запам‘ятається учням, вчителям та батькам.Діти побували на ялинковій фермі, пограли разом з Гномом в захоплюючи гру «чарівний ліс», зазирнули до Академії гномів, полюбувалися домашніми тваринами в міні-зоопарку. Та головне, з яким завзяттям діти розповідали вірші та співали різдвяних пісень і колядок українською мовою, щоб порадувати Діда та отримати подарунки.Діти поверталися додому радісні, щасливі, переповнені емоціями та з бажанням швидше розповісти про цю чудову подорож своїм рідним. Алла Інно- Якименко , завуч недільної школи “Надія”
75 років від часу заснування Спілки Української Молоді.
На початку 20-х років, коли збройна боротьба з силами більшовизму завершилася поразкою, українська інтеліґенція усвідомлюючи необхідність подальшої боротьби, почала готуватися до нових спроб відновлення незалежності України. Так утворилася Спілка Визволення України (СВУ). Членами СВУ були люди різного віку, які походили з усіх земель України. Велика увага приділялася організуванню студентства та молодих хлопців і дівчат, які готові були стати до боротьби за свободу України. З молодіжного крила СВУ і зародилася СУМ, Спілка Української Молоді. Створена Миколою Павлушковим, Борисом Матушевським та іншими як таємна організація, СУМ поділялася на невеликі групи з 5 осіб. Така будова організації на випадок арешту одного члена залишала недосяжними для ворога інші підпільні клітини. Основною метою СУМ було звільнення української нації від завойовників і поневолювачів та творення незалежної демократичної держави.
1947 році відбувся Перший Конґрес Спілки Української Молоді, який затвердив Статут та Програму СУМ, проект прапора і емблеми, затвердив керівні принципи для подальшого розвитку організації. З цього часу почали швидко формуватися місцеві осередки і культурницькі групи. Робота СУМ скоро дістала визнання в українських і неукраїнських громадах, з плином часу роль СУМ ставала все більш важливою в суспільстві.
Частини СУМ поширилися на багатьох континентах світу: в Європі, Південній та Північній Америці, Австралії, а згодом повернулися і до свого місця заснування в Україну. Сьогодні СУМ – це багатотисячне членство, яке діє не лише в Україні, але й в українській діаспорі Австралії, Аргентини, Бельгії, Великої Британії, Канади, Франції, Німеччини і США. З 2000 року створена СУМ Естонії , яку і понині очолює Володимир Паламар.
75 років від часу заснування та 50 років після відновлення СУМ в діаспорі, організація працює для того, щоб молоді українці з різних країн могли спілкуватися між собою, допомагати одне одному в духовній, розумовій, соціальній, культурній, освітній і фізичній сферах, а також виростали в дусі патріотичного гасла Павлушкова та його однодумців – Бог і Україна”.
Однією з акцій, присвячених відзначенню цьогорічної річниці, буде естафета Ювілейного Прапора СУМ.
Акція стане видимим символом нашого єднання навколо сумівської ідеї служіння Богові й Україні.
Спеціально виготовлений стяг, з вишитою на ньому емблемою 75-ліття СУМ в Діаспорі, почне свою подорож 25 квітня з Німеччини, де, нагадаємо, в 1946 році відбулися перші організаційні збори відновленої Спілки.
Далі Ювілейний Прапор СУМ прийматимуться такі терени:
29 грудня , напередодні 2022 року таку акцію провели в Культурному осередку АУОЕ за адресою Tallinn, Nafta 6,2 за участю учнів, педагогів недільної школи «Надія» та керівництва організації СУМ Естонії.
Керівникам закордонних дипломатичних установ України
копія ДПД, УІ
Про присудження премії імені Максима Рильського
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.12.2020 №1193 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» (копія додається),
серед іншого, визначено, що премія Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського присуджується громадянам України,
іноземцям та особам без громадянства.
Громадяни іноземних держав отримали можливість взяти участь у конкурсі на здобуття зазначеної премії,
а закордонна читацька аудиторія отримала додаткові можливості ознайомитися з кращими надбаннями української літератури у перекладах іноземними мовами.
У зв’язку з викладеним, просимо доручити поширити зазначену інформацію, у тому числі серед громадських організацій закордонних українців,
з метою забезпечення участі у конкурсі місцевих представників творчих кіл, перекладачів художньої літератури,
літературних критиків і літературознавців, та відповідно повідомити УЗУГС.
Додаток: згадане.
Начальник УЗУГС Лариса ДІР
Вик. С.Гончаревська, 238-18-03 svitl ДОКУМЕНТ СЕД МЗС АСКОД Міністерство закордонних справ України Підписувач Дір Лариса Володимирівна Н4В$zВВl,n9zpО
Сертифікат 58E2D9E7F900307B0400000058D92900CCCE8D00
Дійсний з 05.01.2021 0:00:00 по 05.01.2023 0:00:00 203/20-840-134113-ВН від 16.12.2021
постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 р. № 179
ПОЛОЖЕННЯ
про Премію Кабінету Міністрів України імені Максима Рильського
{Пункт 2 із зміястій внесеними згідно з Постановою КМ№ 202 від 21.03.2018; в редакції Постанови КМ№ 413 від 22.05.2019}
{Абзац перший пункту 3 в редакції Постанови КМ№ 1193 від 02.12.2020і Звання лауреата Премії присвоюється у таких номінаціях:
за переклад українською мовою творів видатних зарубіжних авторів; за переклад творів українських класиків та сучасних авторів мовами
народів світу.
Одна особа не може стати лауреатом Премії двічі. Премія не присуджується посмертно.
{Пункт 3 в редакції Постанови КМ№ 413 від 22.05.2019}
Держкомтелерадіо і Національної спілки письменників.
клопотання про присудження премії з короткою характеристикою твору та його автора у паперовій та електронній формі ,
три примірника твору у друкованому вигляді ,
розширена анотація на твір у паперовій та електронній формі ,
копії відгуків у засобах масової інформації , рецензії (за наявності) ,
копії паспорта та реєстраційного номена облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків , крім фізичних осіб , які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідоміли про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті.
З глибоким сумом сповіщаємо, що на 60-тому році життя відійшов у вічність Віктор Крижанівський – дипломат, який з жовтня 2010 по червень 2017 року виконував функції Надзвичайного і Повноважного посла України в Естонській Республіці.
Віктор Крижанівський фахово виконував обов”язки Посла і відстоював інтереси України. Він завжди цікавився життям української громади Естонії, підтримував постійний зв”язок з Товариствами , відвідував їх заходи.
Асоціація українських організацій Естонії висловлює глибокі співчуття близьким покійного.
Світла пам”ять дипломату і прекрасній людині – Віктору Крижанівському…
