Про особливо співочу душу українців написано і сказано вже дуже багато…
26 червня 2022 року ми мали ще одне підтвердження цьому, коли у привітному, затишному приміщенні Культурного осередку АУОЕ на Nafta 6 – 2 зібрались гуртом , аби згадати наші співочі перлини , які , зазвичай отримали назву народного романсу.
Навіть душна атмосфера незвичних для Балтії жарких літніх днів не завадила тому .
Романс – від іспанського — (romance від лат. — букв, «по-романськи» ) — музично-поетичний твір, який виконується сольно у супроводі музичного інструмента.

Тематичний діапазон романсів дуже широкий. Найбільшу групу становлять твори, присвячені темі кохання в усіх його проявах і відтінках почуттів: щасливе, нещасливе кохання, туга розлуки, мотиви зустрічі, прощання, ревнощів, зради і т
Клуб ” Крила” , що є ініціатором і творцем багатьох пізнавальних програм відносно культурного простору , задумав втілити ідею освітлення теми народного романсу вже років з три тому, але весь час заважали якісь обставини . Цього ж разу ми таки вирішили здійснити задумане, попри загальний настрій людей , виною тому є відомі усім нам події…

Війна загострила усі наші почуття , а пісня в цьому вимірі стала таким собі провідником сердечної нашої муки …. Як показала історія , саме душевний стан людини формує її почуття , розвиваючи її і дає привід для створення талановитих зразків поезії, музики, пісні , живопису … Останні вісім років нашої української історії є яскравим доказом тому. Серед талановитих творів мистецтва , які породила війна – лірична пісня -є однією з найяскравіших сторінок . Програма народного романсу вмістила в себе два яскравих твори цього періоду , у виконанні наших талановитих українок Зінаїди Вінчура ( пісня О.Білаша “Журавлина “) та Інна Артеменко ( KOZAK SYSTEM ” Повертайся живим” ) …
Народний романс – послужив справжньою рушійною силою для створення справжніх шедеврів у цьому колі : згадайте лише ” Чорнії брові, карії очі” , ” Ой ти дівчино з горіха зерня” , “Дивлюсь я на небо” , ” Ніч яка місячна” , “Сміються , плачуть солов’ї” , ” Така її доля ” , “Чого ж вода каламутна”, “Місяць на небі ” – сотні назв найулюбленіших в нашому народі пісенних творів , які сміливо можна віднести до цього жанру.

Справжньою окрасою музичної програми стало виконання “Мелодії” Мирослава Скорика , твір, який свого часу відтворив душевний стан українців , їх почуття , їх незмінну волю до свободи в умовах комуністичного режиму , а сьогодні відтворює почуття українців в умовах боротьби з ворогом , твір , який прославив на віки його автора , а сьогодні виконується всіма найвідомішими світовими музичними колективами. Симолічно, що “Мелодія” М.Скорика прозвучала вчора у виконанні змушеної переселенки , якій двічі довелось залишати свій дім у звязку з війною : спочатку це був 2014 рік і переселення родини із рідного Донецька до міста Умані і 2022 рік, коли молодому музиканту Олені Ільницькій вдруге довелось рятувати родину від війни і цього разу це була Естонія.
Відкривав програму народного романсу твір , мелодія якого свого часу була вкрадена російським композитором Борисом Терентьєвим , аби створити “Ой кто -то с горочки спустился” , а насправді це давня українська мелодія “В саду осіннім айстри білі” . Виконав його новостворений колектив – тріо “Родовід” (Лариса Купчинська , Зінаїда Вінчура , Олена Думініка ) . Проникливий, наповнений особливими тембральними барвамии спів важко було слухати, аби сльози не наповнювали зір . Тут можна сміливо відзначити, що саме українці відрізняються від інших народнів особливим звучанням , де грудний резонатор при відтворенні звуку поєднується з голосовою окрасою . Це поєднання часно викликає у слухача стан : коли по тілу біжать мурахи.
Кожний зі співаків вкладав у свою пісню – свій голос і свою душу.
Ірина Соломатіна – просторий спів , Надія Стрелкова- природну окрасу і душевність, Лідія Лейбюк – надзвичайне бажання польоту , Олександр Дубровський – чоловічу мудрість і силу почуттів , Інна Артеменко – драматизм ,.
Своєрідне опитування про найбільшу виразність і вподобання прослуханого твору виявило переможницею Олену Думініку з її виконанням сучасного романсу “Не забудь ” Бориса Янівського на вірші Михайла Стельмаха. Справді тонке відчуття музичної основи твору і вміння відтворити найтончіші відтінки його – характерні для виконавської майстерності Олени. Вона добре володіє усіма вокальними прийомами , і манерами ( народний, з ознаками етнічного звуку , академічний спів ) чим рідко можуть похвалитися інші виконавці.
Загальну перемогу серед усіх прослуханих творів слухачі віддали “Мелодії” М.Скорика .
Музична програма під назвою “Сміються, плачуть солов’ї” має бути виконана на більш широку аудиторію і має прозвучати в різних містах Естонії, де мешкають найбільші громади українців , а ще в тих місцях, де сьогодні найбільше потребують люди спорідненості зі своює культурою . Таку думку висловили учасники вечора , а організатори і керівники клубу “Крила” , який і є автором такого музичного заходу – пообіцяли виконати свого роду культурологічне завдання.
( Нажаль , відеозаписи не відтворюють справжньої атмосфери і якості звуку , деякі з них технічно недосконалі, але, тим не менше, поділимось деякими з них )
Від імені керівництва клубу “Крила” висловлюю щиру подяку усім учасникам програми народного романсу : професійним музикантам і самодіяльним виконавцям і бажання подальшої творчої роботи , аби наша українська культура звучала на фоні світової – яскраво і достойно !
Наступним заходом клубу планується музична постановка народної опери М.Лисенка за твор
ом І.Котляревського “Наталка- Полтавка ” .

27.06.2022 Любов Лаур.

2 Comments


Add a Comment

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.