…Любiть Україну, як сонце любiть,Як вiтер, i трави, i води.В годину щасливу, i в радостi мить –Любiть у годину незгоди……В. Сосюра

Цi слова , мабуть, назавжди закарбувались в нашiй пам’ятi ще з шкiльної парти. Однак, ми не завжди розумiємо, який глибокий смисл вони в собi несуть. На даний час для  українцiв актуальним питанням стала емiграцiя.I що ж все-таки змушує людей покидати рiдну землю, зраджуючи Шевченкiвськi погляди , i шукати щастя на чужинi ? Дехто з полiтичних, чи економiчних мiркувань, а дехто просто прагне прожити своє життя легшою цiною. Я нiколи не повiрю жодному українцю, який буде мене запевняти, що « десь » краще, нiж на Батькiвщинi. Як би солодко не жилось в чужiй країнi, та серце щемить кожного разу, коли згадуєш, звiдки ти, i хто ти насправдi.Ми – українцi! Ми повиннi гордитись своїм походженням, нашими родючими землями, чудовими краєвидами, мужнiми i хоробрими предками, якi кров проливали , життя вiддали за нашу незалежнiсть… Має значення не той факт, де ти живеш, а хто ти є. Чужина змiнює нас, нашi життєвi погляди, але вона нiколи не зможе зламати наш дух.Моє життя мене заставило теж покинути рiдну землю , але з моєї душi завжди виривається соло – я Українка, з великої букви, i я цим горджусь! Та життя так швидко пролетіло!
От і смерть назустріч поспіша.У чужій землі спочине тіло –В Україну вернеться душаШтанграт Наталія

Недільна школа “Надія”