8 березня … Символічно, що перше весняне свято присвячене турботливим мамам, люблячим дружинам, ніжним сестрам, обожнюваним дочкам і онукам… одним словом, Жінкам.В день 8 березня ми поспішаємо сказати ті самі, такі потрібні слова, про які не завжди встигаємо згадати в суєті своїх повсякденних справ. Дорогі наші жінки!Ви – втілення турботи, справедливості та милосердя, тепла і ніжності, джерело натхнення. Завдяки жінкам вирішуються найскладніші конфлікти,  відбуваються подвиги, триває життя на землі.Ми захоплюємося вашою красою, талантами, професійними успіхами, умінням створювати неповторну атмосферу затишку, доброти і розуміння. Прийміть щиру вдячність за ваше нескінченне терпіння і незмінну підтримку.Зі святом вас! Сподіваємося, що нова весна принесе вам радість і здійснення всіх ваших мрій. Бажаємо вам міцного здоров’я, миру і благополуччя. Будьте завжди щасливими, люблячими і коханими! 

9 березня о 17:00 годині  на вулиці Мере пст. відбудеться традиційне покладання квітів до Шевченківського дубу. Захід, ініційований  Посольством України в Естонській Республіці та підтриманий членами Асоціації українських організацій в Естонії українськими та естонськими патріотами присвячений святкуванню 201-ї річниці дня народження видатного українського поета, письменника та художника Тараса Шевченка.Гордий син України, Тарас Григорович Шевченко в свій час став знаковою фігурою у формуванні національної самосвідомості українців. Його вплив на національну культуру залишається значним і сьогодні. В усіх шевченківських творах чути неповторний колорит і переживання за долю «неньки» -України, в бунтарських віршах – глибока і щира любов до Батьківщини.У ці тривожні дні, слово Великого Кобзаря, який все життя був палким борцем за свободу, має велике значення для підтримки морального духу українського народу, віри в силу правди, совісті, духовності, надії на торжество розуму. В урочистій церемонії вшанування пам’яті Тараса Шевченка візьмуть участь почесні гості та урядовці.Будемо раді бачити всіх бажаючих приєднатися до знаменної події в житті української громади в Естонії!

22 грудня змішаний хор “Україна” культурного товариства “Просвіта” в Талліннській церкві Святого Духу завершив 2014 творчий рык різдвяним концертом церковної та української народної пісні під керівництвом диригента Станіслава Шеляховського. Прозвучали пісня Д. Бортнянського, М. Леонтовича, І. Майтсіна тощо.

В концерті взяв участь камерний хор “Spero!”, який виконав духовні пісні та музику Кедрова, Строкіна, іванова-Іпполітова, російські пісні на класичну музику Шебаліна, Танєєва, сучасні пісні на музику Протасова тощо. Диригенти: Олена Кім, Ганна та Катерина Ломакіни.

З великим натхненням хори виконали й спільні пісні. При виконанні “Молитви за Україну” у деяких слухачів на очах виступили сльози. Опісля концерту в приміщенні Асоціації українських організацій в Естонії виконавці підбили підсумки творчого року, поділилися враженнями та планами на новий рік. Виявилося, що серед 27 заходів, проведених АУОЕ – хор “Україна” взяв участь у 15 з них.

За традицією, в цей день батьки вночі кладуть дітям подарунки під подушки, зберігаючи у таємниці свою причетність до подарунків, для того, щоб діти вірили у чудо, звершуване святим Миколаєм і вчилися милосердя в святого.Сьогодні образ святого Миколая і традиції дарувати подарунки відроджуються. У школах напередодні свята проводяться уроки, на яких дітей вчать писати листа святому Миколаю.У цей день багато молодіжних та юнацьких організацій проводять багато благодійних акцій. До свята приурочуються й інші події.Так,традиційно саме 19 грудня, на Миколая, відкривають різдвяну ялинку. Особливі українські традиції святкування свята Святого Миколая. Причому, щоб написати листа Миколаю, не потрібно неодмінно бути дитиною. Дорослі теж можуть дозволити собі пограти в диво.В Україні здавна були спеціальні традиції на Миколая. Починалося свято молебнем у церкві, після якого громада ставила Святому велику свічку, щоб він охороняв всіх від бід і встановив мир і справедливість.Існувала також традиція святкувати триденні святки на Миколая, на які варили пісну кутю і узвар, щоб у наступаючому році був багатий урожай зерна і плодів.Ще одна красива і мудра традиція була у наших предків — ввечері збирати сусідів на трапезу, частування для якої готувалося вскладчину. Братчини були ритуалом примирення ворогів і прощення всіх образ. Так як в цей час вже йшов Різдвяний (він же Пилипів) піст, основними стравами на столі були пісна кутя, узвар, пироги та вареники з грибами і капустою та інші пісні смакоту. У Західній Україні існувала традиція до цього свята піч спеціальні пісні коржики — миколайчики.У святого Миколая вірили не лише українці — його шанують всі християнські народи, але в кожній країні наш Чудотворець називається по-своєму: Миклаш, Йолупукі, Сент Ніколаус, Санта Клаус, Пер Ноель, Синтер Клаас та ін. І не важливо, як до нього звертатися, Святий завжди почує молитву про мир і справедливість і прохання про подарунок і щастя. З днем Святого Миколая!Хай здійсняться найзаповітніші дитячі мрії, принесуть у кожну родину щиру втіху і любов.

24 листопада ц.р. о 18.00 в церкві Святого Сімеона та пророчиці Анни (вул AHTRI 7/ PAADI 2 TALLINN)
відбудеться МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ, ЗА МИР І СПОКІЙ.

Вхід – вільний.

1 листопада Валгаська українська суботня школа «Калина» відзначила 5-річчя заснування школи. Цей невеликий ювілей ми відсвяткували вже в нехай невеликому, але в своєму приміщенні. Тепер у нас є постійне місце проживання, де можна проводити уроки, репетиції, влаштовувати свята для дітей.На ювілей і урочисте відкриття приміщення української суботньої школи і товариства в місті Валга були запрошені представники міські влади, директор Російської гімназії Кротова М.А., директор студії «Joy” Єрьоміна М.І., представники Товариства пенсіонерів, батьки.З історією виникнення української суботньої школи в м.Валга виступила засновник і керівник школи «Калина» Руслана Довга. Потім гостям було запропоновано невеличкий концерт, в якому взяли участь учні нашої школи.Свято закінчилося чаюванням в майже сімейній обстановці!Олена Машніч

22 жовтня 2014 року в Талліннському концертному залі НОРДЕА відбувся благодійний концерт для збору пожертв на закупівлю медикаментів постраждалим від воєнних дій на території України. В концерті взяли участь відомі естонські виконавці: Іво Лінна, Біргіт Ийгемеель, Тиніс Мягі, Фолк-рок українсько естонська група “Свята Ватра” український гурт “Гайдамаки” та інші, які щиро висловлювали свою братерську підтримку та співчуття до українського народу.

Від Асоціації українських організацій в Естонії та товариства “Просвіта” в концерті взяв участь змішаний хор “Україна”, що виконав дві пісні естонською та українською мовами. Пісні були присвячені любові до рідної землі та вірі в щонайшвидше вирішення всіх конфліктів. 

Організаторами концерту виступили засновники громадської організації “Вільна Україні” (MTÜ Vaba Ukraina). Сума зібраних коштів сягнула 200 000 євро.

Дякуємо за підтримку!

Володимир Яценко

18 жовтня 2014 року з дружім візитом до козаків Українського реєстрового козацтва в Таллінні завітали латвійські реєстровці в складі 6 чоловік. Очолив делегацію отаман міста Елгави Богдан Тимків.

В православній кафедральній церкві св. Сімеона та Анни відбулася посвята в козаки та берегині чотирьох латвійських новобранців. У церемонії посвяти взяли участь отець Афрат, Голова Адміністрації УРК в Балтії Володимир Паламар, його заступник Михайло Кот, отаман Валерій Гринько, берегиня Оксана Мамутова та багато інших. 

Після урочистої частини посвяти відбулася традиційна вечорниця на честь нових козаків та берегинь, де звучали українські пісні та привітання.

Володимир Яценко

14 жовтня 2014 року Спілкою російських благодійних та освітніх товариств в Естонії в партнерстві з Центром російської культури м. Таллінна, Асоціацією українських організацій в Естонії, культурним товариством “Просвіта”, Талліннською художньою гімназією та Російським філармонійним товариством розпочалися творчі вечори за культурно-освітньою програмою “Три жінки, три поетичні душі”.

Перед глядачами були представлені три великі поетеси, доньки народів Естонії, України та Росії: Лідія Койдула (Лідія Яансен, 1843-1886), Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка, 1971-1913) та Анна Андріївна Ахматова (1889-1966). В музично-поетичному дійстві, яке супроводжувалося відеосюжетами з життя поетес, вірші Лідії Койдули читала Катерина Кордас, Лесі Українки – Аріна Паламар, Анни Ахматової – Наталя Муріна, ведучий Едуард Томан. Авторка ідеї та проекту – Тетяна Баканіна.

Поетичні рядки трьома мовами розповідали про любов поетес до рідного краю, згадували відомих синів трьох народів: Ф.-Р. Крейцвальд, І. Франко, М. Гумільов. 

У вечорі взялм участь представники Асоціації українських організацій в Естонії, Українського реєстрового козацтва та товариства “Просвіта”.

Володимир Яценко

14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Свято Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем”. В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні. Свято Покрови посідає почесне місце серед пошанованих свят на Україні. Що цікаво – шанується воно одночасно і християнами і рідновірами України, тільки зміст свята, навіть за однакової назви, зовсім різний.Покрова – свято не тільки народне і релігійне, а й національне.Покрова – це також старовинне народне свято, пов’язане з культом поминання Предків та творення нових родин. Цікаво, що в народі зберіглося повір’я , що у Пресвятої Діви є опікун Покров, якого просили: “Батеньку Покров, накрий нашу хату теплом, а господаря – добром”. Свято Покрови було введено у християнство в 10 столітті і має під собою чи то легенду, чи то подію, яка відбулася в Царгороді (Константинополі). Місто було оточене чужинцями (за різними джерелами – то могли бути як давні руси (скити) на чолі з князем Аскольдом, так і агаряни (магометани – араби або турки), і Божа Мати начебто покрила своїм омофором городян, які молилися на всенічній службі у Влахерській церкві. Це побачив святий Андрій: пiд церковним склепiнням з’явилася Пресвята Богородица в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила своїм омофором православних християн. Це було провістям перемоги. Так і сталося: невдовзі надійшли воїни-захисники і звільнили населення від нападників. Тобто християнське свято Покрова святої Богородиці запроваджене у Візантії на згадку про чудесне визволення Константинополя від нападників. Причому за церковним календарем це звичайне собі невеличке святце, присвячене, практично, незначній події. Візантійський патріарх проголосив (канонізував) “Свято Похвали Богородиці”, яка “допомогла візантійцям затопити скитів у Босфорі” (ще одне розходження – вже саме скитів). У п’яту суботу великого посту (а це, як відомо, навесні) греки з акафистом хвалять “Покрову” за таке ”покровительство”. Зі святом шановні земляки !