Написано перес.служба АУОЕ

За межами України живуть більше 15 млн. етнічних українців. Це практично третина від усього українського населення Землі. Українські діаспори дуже  дбайливо ставляться до вікових традицій українського народу, зберігають їх і  передають наступним поколінням. Українці за кордоном не втрачають своє  коріння, люблять Україну і з задоволенням спілкуються рідною мовою.

Міжнародні фестивалі дитячої творчості – це ідеальний майданчик для розвитку культурних контактів, знайомства з світовими досягненнями культури, зміцнення дружби і взаєморозуміння між українськими дітьми з різних країн.

Завдяки таким заходам, у творчій атмосфері вирішуються масштабні завдання :

• популяризації української творчості;
• зміцнення міжнародних зв’язків і співробітництва, збереження і розвитку
• української національної культури за кордоном;
• встановлення творчих контактів між колективами та керівниками різних країн в галузі мистецтва;
• створення середовища та умов для творчого спілкування української молоді,  що живе в різних країнах світу;

В Естонії українська діаспора за чисельністю посідає друге місце серед інших  національних меншин, зареєстрованих у цій країні.

Міжнародний фестиваль дитячої та юнацької творчості ” Квіти України “

(Естонія) проводиться Асоціацією українських організацій в Естонії та Спілкою  української молоді в Естонії з 2001 року.

Кожна дитина, що займається творчістю, гідна самої вищої оцінки своїх

здібностей, зусиль і прагнення до самовираження і розвитку своєї особистості за допомогою мистецтва, переконані організатори фестивалю «Квіти України». На  сцені, де юні артисти демонструють своє мистецтво, немає кращих чи гірших – є унікальні, обдаровані діти та їхні талановиті педагоги, тому переможцями з фестивалю повернуться всі його учасники! Завдання фестивалю – внести в життя дітей радість, щастя, національну гордість, і дати відчути себе справжніми  артистами!

   Із задоволенням  повідомляємо, що незважаючи  на  перепони  пов’язані  з пандемією , черговий  21  фестиваль  дитячої  та  юнацької  творчості «Квіти України – 2021»  все-таки  відбудеться   !

Гала-концерт  фестивалю пройде в Tallinna Kultuurikeskus  Lindakivi 19 червня  2021року , початок  о 15.00 

 Цього  разу  своє  мистецтво  подарують  глядачеві  танцюристи  хореогафічного  ансамблю «Колор», під  керівництвом  Ніни Гец , ансамбль  бандуристів  та  учнів  недільної  школи «Надія» АУОЕ ,керований Людмилою Грам’як, солісти , що  представляють  вокальну  школу  UN CANTO , під  керуванням  Марії Кондратьєвої  та  студії KARAMEL , керованої Яною Балакіною , просто  талановиті  діти , що  представляють українську  громаду Естонії ,  гості  з м.Силламяє та Марду.

    Всі  учасники фестивалю  налаштовані   передати  тобі, дорогий  глядачу  свою  позитивну  енергію, поділиться  майстерністю  і  душевним  запалом, тож залиши  справи  на  деякий  час  і  приходь  суботнього  дня  19 червня  2021  до  концертної  зали LINDAKIVI  за  адресою  Jaan Koorti,22, вхід  вільний !!!

Написано Прес служба

( Роздуми, спогади з нагоди 25- ліття  хореографічного  ансамблю «Колор»)

 Ми – люди, самі творимо свою історію, і це щоденна, щохвилинна праця. Мені, людині з достатнім життєвим досвідом, хотілося б поділитися з вами, друзі, своєю історією, можливо комусь вона стане прикладом.

Почну, мабуть, з самого початку.

Народилася я в Естонії, в Таллінні в далекому 1974 році .

Життєві обставини склалися так, що з семи років я виховувалася у бабусі з дідусем. Це було  чудове приморське місто Скадовськ на Херсонщині в Україні.

Мій дідусь зробив багато для того, щоб познайомити мене з історією нашої сім’ї, міста, краю.  Наші предки пережили дуже складні часи: дві світові війни, голодомор, розкуркулення, але все це не вбило в них людяність, готовність до дружби, любові, адже пережили вони біди, завдяки своїм старанням, сумлінню, навичкам , а ще підтримці один одного.

Як виявилося, моя історія почалася ще до мого народження, коли прабабуся, в очікуванні моєї появи на світ, вишила спеціальну іменну подушку, заклавши в неї дух нашого роду.

Навчалася я в м. Скадовськ, там же закінчила школу. Перші танцювальні навички я отримала ще будучи в Талліннському дитячому садку, а ось переселившись  до України, з семирічного віку  пов’язала себе нерозривними вузами з мистецтвом танцю – завдяки хореографічному  гуртку спочатку в школі, а згодом  в місцевому будинку культури. По – справжньому  доленосним для мене був приїзд до нашого міста Скадовськ двох молодих хореографів – педагогів  Баглаєвих – Лариси Семенівни і Бориса Петровича.

Це були  неймовірні  люди. Саме вони заклали в мене прихильність, любов до хореографії, до історії  танцю … Борис Петрович передував кожну постановку танцю докладною характеристикою часу, особливостей, традицій в якому жили люди того часу.

 У Скадовську жили і живуть люди багатьох національностей, оскільки це портове місто. На різноманітті культури нашого краю я пізнавала яскравість його традицій і культури.

Перебуваючи в атмосфері свого рідного міста, краю мимоволі вбираєш мудрість землі, людей, з якими ти стикаєшся. . Для мене не так  важливо , якої національності людина, який її статус, важлива суть особистості, важливий досвід, можливість взаємозбагачення.

 Моє життя  проходило у всіляких заняттях. Дідусь з бабусею робили все, щоб я якомога глибше пізнавала світ, мені дозволялося бути тим, ким я сама хочу.

У підсумку вийшло так, що я жодного дня не працювала, в загальноприйнятому сенсі цього слова, я жила, займаючись улюбленою справою.

Це різноманітне  життя нагадує мені мозаїку, що складається з барвистих  пазлів.

Важливим фактором моєї моральної стійкості і фізичної витривалості стало загартування , яке я отримала завдяки щоденним ранковим  пробіжкам  уздовж берега моря з ранньої весни і до настання холодів.

Фундамент, закладений в дитинстві, залишається на все життя з тобою.

Я пробувала писати музику, вірші, але найуспішніше вдалося самовизначитись в хореографії.

Одного разу по телевізору я побачила танець «Подоляночка» в постановці геніального П. Вірського. Танець настільки вразив мене своєю виразністю, красою, незвичайною легкістю і глибиною! Виявляється, за допомогою руху рук, повороту голови, виразності погляду можна розповісти глибоку історію, передати драматургію почуттів …

Перший досвід хореографічної постановки я отримала, коли, в очікуванні приїзду моєї мами до нас в гості, готувала разом з друзями цілу музичну програму, що складалась  з пісень, віршів і, звичайно ж, танцю. Не маючи гідного музичного супроводу, нам вдавалося на імпровізованій сцені створити маленький спектакль.  Щоліта цей спектакль наповнювався новим, більш цікавим змістом, а я, таким чином. накопичувала досвід постановника.

Тут в нагоді мені стали  і дідусеві уроки малювання, адже до початку концерту весь простір оздоблювався  різноманітними кольоровими картинками.

Проте, час минав, наближався випускний клас. Необхідно було визначатися з вибором подальшого шляху. Бабуся бачила мене в майбутньому лікарем, але, не стала перешкоджати, коли я з подругою попрямували в місто Херсон, щоб вступити до культосвітнього   училища  на відділення хореографії .. Завдяки танцювальному  досвіду, ми легко пройшли перший тур і нам дозволено було здавати інші предмети, минаючи наступні тури. Так я ступила на першу сходинку професії під назвою хореограф – постановник.

Важливою  підмогою в моєму становленні як майбутнього фахівця було спілкування з моїми першими педагогами, з якими ми з подругою ділилися поглядами на танець і його складові ..

Один з висновків зроблених для себе був той, що танець  – це насамперед висловлення  і набуття емоцій. Саме емоції – є кінцевою метою будь-якої хореографічної  композиції. Танцюрист – є виразник закладеної в танці душі, думки, почуття.  Глядач, залишаючи зал, повинен бути наповнений духом танцю і відчувати свою причетність до його історії.

Після закінчення хореографічного училища я повернулася в Естонію, на свою історичну батьківщину.

Це був 1994 рік, час непростий, час становлення країни.

У цей період молодим фахівцям доводилося непросто. Змінювалися підвалини життя, форми і методи роботи і ще багато її складових. Від фахівця потрібно не тільки і не стільки наявність диплома, скільки здатність його проявити свою неординарність, творчу жилку і вміння мислити.

У пошуках роботи, за порадою мами я опинилася в кабінеті директора 45-ї Талліннської школа, яка нині носить назву 5 – я  Mustjõe гімназія. Привітна жінка, директор школи Наталія Олексіївна Полякова своєрідно підійшла до відповіді на питання: чи підходжу я на роль керівника хореографічного гуртка. Вона запросила до актової зали кілька учнів – старшокласників і запропонувала влаштувати коротку показову репетицію, в якій я б навчила  учнів  основам вальсу. «Мені не важливий ваш диплом, важливо на власні очі переконатися  у ваших можливостях«,   – сказала на закінчення показового уроку директор школи.

Одним словом, я пройшла перше випробування успішно, ставши на багато років хореографом – постановником  Mustjõe гімназії, з якої співпрацюю і понині. Важливим фактором була підтримка керівництва гімназії в рішенні багатьох організаційних питань: костюми, репетиційні приміщення, фінансування концертів і т.д, хоча доводилося самостійно писати і відповідні проекти.

Два роки знадобилося, щоб на базі гімназії  був створений хореографічний колектив, який ми назвали «KOLOR»

Звідки, запитаєте, саме така назва? Як відомо, в українській мові  kolor  – означає колір, а ще інша стародавня символіка kolo  – коло і ra – сонце, тобто – сонячне коло, в якому -колір є основа. Хореографія – це не просто набір танцювальних рухів, це закладена в виразності рухів, культура людей, їхні традиції, їх історія.

Саме сонце дає можливість розвиватися життю, народжувати квіти, плоди. Закладаючи зерна знання в душі дітей і дорослих – ми закладаємо в них майбутні успіхи в цьому житті, що є основою Статуту нашого колективу. Сонячна енергія є також основою слов’янської культури, частиною якої є ми, наша мова, наш костюм, наші пісні і танець, наша кухня.

Будучи вихідцем з української культури, я постаралася у своїй роботі відобразити якомога глибше саме цей напрямок.

Перше своє знайомство з українською громадою відбулося десь в 1998 році. Значну роль в цьому зіграло моє знайомство з О.В.Мамутовою, потім В.Резніченком. Тоді вже йшла розмова про створення великого об’єднання українців, яке незабаром одержало назву Асоціація українських організацій Естонії, частиною якого став наш колектив – хореографічний ансамбль «Колор»

 По – суті я і мій колектив, виявився біля витоків становлення сучасної української громади Естонії.

Уже в 2001 році нас запросили до міста Києва  для участі в урочистостях, присвячених 10-й  річниці незалежності України.

 Ми з колективом стали учасниками грандіозного фестивалю у Палаці Україна, а ще свідками прямої трансляції святкування на Михайлівській площі Києва.  Учні отримали величезний заряд, і згадують про цю подію і понині.

З 2000 року, часу створення АУОЕ колектив «Колор»  а успішно співпрацює з усіма товариствами, що входять до  Асоціації , є одним з головних учасників усіх урочистих концертів, фестивалів та інших подій, що проводяться в рамках об’єднання.

25 років творчого шляху був наповнений як успіхами так і подоланням труднощів, але – головним досягненням на цьому шляху є незмінна любов і повага  глядача, наших шанувальників, безперервне зростання колективу як в творчому так і в кількісному  сенсі. .

В останні роки «Колор» отримав   нову творчу базу –  культурний  центр TONDIRABA, де є всі умови для роботи.

Колектив нині складається з 8 вікових груп, в яких займається більше 100 учасників. Головною кузнею майбутніх справжніх майстрів є творча студія ансамблю «Колор».  Її навчальна програма включає народний, класичний, історико-побутовий і сучасний танець.

«KOLOR» – багаторазовий переможець міжнародних і республіканських конкурсів і фестивалів в Естонії, Україні, Білорусії, Латвії, Литві, Фінляндії, Польщі, а також володар Гран Прі міжнародного фестивалю “Balt prix 2019” і “SVETOX – 2019”.

Серед особливих творчих досягнень «Колор» а – постановки сучасних мюзиклів «Діти Сварога» (на основі слов’янської ведичної історії) і «В пошуках щастя» (за мотивами ірландський культури), а також багато інших глибоких, пізнавальних з точки зору національних культурних традицій, програм.

Особливе місце в творчості колективу належить українській  хореографічній культурі,  народному  та сучасному  українському  танцю.

 «KOLOR» є фундатором багатьох фестивалів української творчості за кордоном, таких як «Квіти України», «Північна зірка», «Сорочинський ярмарок», незліченної кількості урочистих концертних програм до Дня незалежності України і до святкування річниць Естонської держави.

 Продовжуючи  розповідь про свою історію, пов’язану  з  мистецтвом  хореографії , поділюся своїм баченням деяких напрямків в ній.

У 2000 році я вступила до Київського національного університету культури на відділення хореографії, який успішно закінчила.

 Так вийшло, що в одній групі зі мною виявилися молоді люди, які познайомили мене з таким напрямком, який можна визначити як слов’янська хореографічна культура

Мене завжди цікавила історія, культура, традиції різних народів, особливо слов’ян. Будучи не тільки теоретиком, скільки практиком танцювальної культури, я освоювала різні танцювальні практики. Одного разу, вивчаючи слов’янське ведичну культуру, я відкрила для себе існування жіночої слов’янської гімнастики, і відчула в ній щось особливо близьке і рідне для себе, для своєї душі і тіла.

Тепер я ділюся своїми знаннями з людьми.

Жіноча слов’янська гімнастика розрахована для тих, кому здоров’я необхідно, щоб насолоджуватися життям, відчувати його в повну силу.

Ця форма гімнастики дуже демократична і підходить жінці будь-якого віку. Гімнастичні рухи прості і виконуються в повільному темпі, не викликають втоми, зате дають можливість жінці відчути кожну клітину свого тіла.

Мало того, така гімнастика позитивно впливає на жіночу фізіологію. Під час занять розвиваються внутрішні м’язи і органи, покращується кровообіг, відбувається масаж внутрішніх і зовнішніх органів … Жіноча слов’янська гімнастика дуже давня, її секретами користувалися наші предки.

Безсумнівну гордість в мені викликають постановки сучасних мюзиклів «Діти Сварога» (на основі слов’янської ведичної історії) і «В пошуках щастя» (за мотивами ірландський культури), а також багато інших глибоких, пізнавальних з точки зору національних культурних традицій, програм.

 Особливе місце в творчості колективу належить українській  хореографічні  культурі, народному та сучасному українському  танцю.

7 квітня 2019 на сцені Талліннського Культурного центру “LINDAKIVI” “KOLOR» тріумфально виступив з оригінальною танцювальною програмою за двома тематичними напрямками:  історичному:

“Граф Монте -Крісто” і народному “Скарби землі естонської”, присвяченому 100 – річного ювілею держави в співдружності з ансамблем кавказького танцю «TEREK”, східного танцю «LuXoR», вокальної студією школи по – інтересам TONDIRABA і гімназії MUSTJÕE.

У 2014 році я почала вивчати психотерапію, таким чином освоївши напрям транснаціональна і гіпнотерапія, що дозволяє пізнати не тільки себе але своє оточення. . Методики, засновані на використанні знань психології, дуже допомагають в моїй роботі.

Я складаю навчальні програми, які дозволяють поглиблено вивчати хореографію, історію танцю і його глибинну емоційну сторону.

 Думка, фантазія, втілена в життя робить справжнє диво.

Таким чином, мій метод роботи сприяє більш глибокому розвитку моїх учнів.

 Я сама створюю костюми для наших постановок, останнім часом освоївши машинну вишивку. Як результат, останні моделі костюмів – мої авторські роботи. Це по – правді, творчий процес, що породжує незвичайні почуття.

Мені з колективом хочеться створювати все більш нові постановки, освоювати нові напрямки в роботі.

Ми усвідомлюємо що, використовуючи свій потенціал, неодмінно отримаємо чудовий результат для того, щоб приносити радість нашому глядачеві, якого я від щирого серця дякую за підтримку, за добре ставлення до нашого мистецтва і кожного члена колективу «Колор».

    Спасибі всім і до нових зустрічей в концертних залах !

      З ювілеем   Тебе   – хореографічниий  ансамбль «KOLOR» !

Написано перес.служба АУО

“Meie armas kodumaa ” ( Наша улюблена Батьківщина) Під такою назвою 25 вересня 2021 року в Талліннському Mustpeade Maja пройшов концерт -вітання з нагоди 30 – річниці відновлення Незалежності Української держави … Тут, в Естонії українці висловлювали свою особливу любов до рідної батьківщини , а ще дякували землі і народу який прийняв нас у свої обійми і підтримує , як може наші зусилля відчувати себе гідними громадянами своєї держави.,, Сьогодні в чудовому, акустичному залі Mustpeade Maja актив ветеранів діаспори спільно з молодим поколінням українців говорив про свої почуття до України в піснях, поезіії, танці. Описати атмосферу, що панувала протягом більш як півтори години неможливо словами , її треба відчути самому … Дякуючи підтримки Міністерства закордонних справ України і Посольства України в Естонії – ветерани і активісти української громади Естонії, об’єднані Асоціацією українських організацій отримали відповідні нагороди …

Попереду нові горизонти в житті як кожного з нас особисто , так і Товариств , до яких багато з нас входимо … Хотілось би, користуючись нагодою , звернутись до новоприбулих наших земляків… Долучайтесь до життя Товариств , Громад, Земляцтв , їх достатньо в Естонії , вносьте свої нові барви в нього , пропонуйте нові форми роботи , приводьте своїх дітей до недільних шкіл , аби вони не забували мову своїх батьків , це дуже важливо… Наостанок , хочу широсердечно подякувати кожному з учасників сьогоднішнього концерту – вітання . Ви створили неймовірну атмосферу , ви наповнили серця людей теплом, добром, красою !!! Нових звершень кожному з вас , творчої енергії і особистого щастя !!! Музиканти : Людмила Одес, Альона Думініка, Людмила Грамяк, Марія Кондратьєва , Кирило Адолін , Вячеслав Резніченко , хор ” Україна” , ( кер.В.Резніченко) ансамбль бандуристів та учнів недільної школи ” Надія” ( кер.Л.Грамяк) , хореографічний ансамбль ” Колор” ( кер.Ніна Гец) , Ганна Попович , Оксана Мамутова., Iрина Соломатіна.

Написано Прес служба

Історія  пишеться  нами  ,  залишаючи  пам’ять  по  собі   як  в  предметах   матеріальної   культури  так  і  в пам’ятках  духовної  спадщини : книгах, архітектурних  пам’ятках, піснях.   Пресу , тобто  публікації  в  газетах, журналах  ми  відносимо  здебільшого  до  актуального,  сьогоденного  опису  подій ,  проте , дякуючи  архівним  зібранням  з газетних  публікацій  минулих  років   – ми  можемо   точно  описати   подію  в  тому   часі , до  якого  відноситься  та  чи  інша  стаття  . 

  Історія  української  громади  Естонії  цікава , інколи  драматична  описана   неодноразово  журналістами  і  самими  учасниками  подій. Перше  велике  об’єднання  українців  Естонії отримало  назву  Українське  Земляцтво , яке  офіційно  було  зареєстроване  1988  року .

Наприкінці  90 –х  років  20 століття   українська  діаспора  Естонії  почала  активно  множитись  не  тільки   кількістю  проживаючих  тут  земляків  а й  утворенням  багаточисельних   Громад, Товариств, Земляцтв   по  всій  країні .  Зокрема ,   короткий  час  існувало  об’єднання  під  назвою Союз Українців  Естонії , яке  очолював  Олег  Мазуренко   Крім  організаторської  роботи , об’єднання  почало  випускати  періодичне  видання  – газету «Суспільство» під  редагуванням   В.Резніченко , яке   активно  висвітлювало   поточну  роботу  українських  Товариств  . 1.Зокрема , одна  з  перших  публікацій   за 21 – 28  лютого  2000  року  свідчить  про створення  осередку  СУЕ  в  місті  Маарду.   Про  це  натхненно  пише  його  лідер   Леонід  Чуприна.                                                                       

 Він  розповідає  про  те ,як  готувалась  ця  важлива  подія, хто  допоміг   в  організаційних  моментах,  як  відбулось  урочисте  відкриття  осередку  .   Наступна  публікація  газети  «Суспільство»   вірніше  фоторепортаж  розповідає  нам  про  те , як   відбувалось  урочисте  відкриття  Української  хати  за  адресою  Tallinn, Mere  pst.5  , що  стала  в  майбутньому   першим  Культурним  осередком  об’єднання  українців  , яке  з серпня  2000  року  отримало офіційну  назву  Асоціація  українських  організацій  Естонії  .  Саме  під  час  урочистого  відкриття  хати з  освячення  її священником  о.Олександром   відбулась  важлива  подія  – підписання  Протоколу  намірів  про  створення  об’єднання  українців  під  назвою  АУОЕ.                               

   Про  цю  подію  також  пише  кореспондент  газети  « Молодежь  Эстонии «  Дмитро  Клєнський  , вирізка   з  газети  збереглась  донині.     

 Деякі  Товариства, як  зазначає   журналіст Д.Клєнський  у  своїй  публікації :   Союз  українок  Естонії,  українське  земляцтво Естонії,  місцева  греко-католицька   церква  в   цьому  важливому  акті  залишились  поки в  стороні.          

  Під  час  урочистого  відкриття  і  освячення  хати , громаді  було   представлено   україно – естонський  та  естоно –  український   словник   ,  виданий    пані Людмилою  Цигановою.  

До  нас  дійшов  також  Інформаційний  листок АУОЕ « СУСПІЛЬСТВО»  номер 1 , де  українською  та  естонською  мовами розміщена  офіційна  інформація  щодо  подій, що відбулись   в  рамках  об’єднання протягом  2000  року. .

Ціла  низка  вирізок  з  газетних  публікацій  та   один  з  номерів  газети «Струни»  Українського  земляцтва   – присвячені   пам’ятному  заходу  в  історії  української  громади Естонії  –    урочистому  концерту  ,  присвяченому  9 – й  річниці  від  дня  незалежності  України.  Цей   захід , що  відбувся  в  Культурному  центрі  ЛІНДАКІВІ  24  серпня 2000  року відбувся  за  спільної  ініціативи  Конгресу  українців  та  АУОЕ  .                             

 Серед  газетних  видань, що  збереглись  серед  архівних  документів  в  Культурному  осередку  АУОЕ   – номер 5  газети  СТРУНИ   від  1 –го листопада  2000  року  присвячений  важливій  події  в  історії  української  діаспори . 14  жовтня 2000  року   відбулось  освячення Талліннської парохії Української греко – католицької церкви , яке  здійснив  Його  Преосвященство  архиєпископ  УГКЦ Любомир  Гузар.                                          

2.2001  рік  зберіг  в газетних  вирізках  описи  двох   важливих  подій.

Одна  з  них  –  присвячена  пам’яті  молодої,  талановитої  жінки  Харди  Алет ,  що , будучи  студенткою  Музичної  Академії  очолила   хор  товариства «Просвіта»  , що  нині  носить назву «Україна»    .  Про  любов  до  музики, до мистецтва  хорового  співу  , яку  прививала  самодіяльним  хористам  зовсім  юна   керівник  хору  , про  те, як  працювала  з  колективом  Харда , про  захист  диплому  хормейстера , в  якому  творчою  роботою хормейстера  став  хор «Україна»  пише  один  з  його  учасників Олександр  Дубровський  .Стаття  під  назвою « Истоия нашей  любви»  розміщена  в  газеті  «Молодежь Эстонии»  15 червня  2001 року.                           

Друга  витримка   від 23 квітня 2001 року  під  рубрикою «Наша  жизнь»,  взята   з місцевої Тартуської  газети  вийшла  під  назвою   «Последний  концерт «  і  присвячена   вона якраз   тому  самому  концерту , в  якому   молода  хормейстер Харда  Алет  останній  раз  диригувала  хором  «Україна», що виступав  в м.Тарту  на  запрошення місцевого  Товариства   Товариства   Слов’янських  культур .             

  Ще  одна  витримка  з  газети «Молодежь  Эстонии»  за 2  червня  2001  року  присвячена   візиту  до Естонії  Президента  Парламентської   Асамблеї Ради  Європи  пана  Рассела  Джонстона. На  запрошення  Союзу  національних культурних  товариств Естонії, яке  очолювала  в  той   час  Лідія  Килварт ,  поважний  гість  зустрівся  з  керівниками  національних  меншин Естонії.  Багато  часу  у  спілкуванні  з  паном Расселом   відводилось  якраз  питанням  України , зокрема  Президент  АУОЕ  пані  Оксана  Мамутова  та  її замісник  В.Резніченко  задали    досить   важливі  питання  гостю з  приводу  підтримки  ПАСЕ  української  держави  і  прийняття  її у  склад  ПАСЕ, а  ще  виступили  з  пропозицією  прийняти до  складу  ПАСЕ  представників  діаспори  в  якості  незалежних експертів.               

3. Газетні вирізки  2002  року  , що  збереглись  в  архівах ,  вцілому  присвячені   важливим  подіям , що  народились  під  проводом АУОЕ  , а  саме : Перша  з  публікацій журналіста  Любові  Семенової  –  в газеті  «Молодежь Єстонии « за  25 лютого  2002 року   в  рубриці  «Ракурс»   вийшла   під назвою «Фестиваль  цветов»  і  присвячена  вона   великому   концерту  Першого  Все – естонського  фестивалю  мистецтв  « Квіти України» , що  відбувся  в  залі  Центру  культури   « LINDAKIVI »                         

Наступна  публікація  , яку  зберегли  місцеві   українці,   належить   Спілці  українців  Латвії  , вийшла  під  назвою « Северная  звезда  восходит  над Прибалтикой «   і  опублікована  в  газеті   під  назвою  «Панорама  Латвии» за  15.10.2002 , де  описуються  події  Першого  фестивалю  культури  і  мистецтва   «Північна  зірка» . Автор  статті  Володимир  Строй .

Володимир  описав   досить  докладно  учасників   фестивалю  і емоції, які  викликав   фестиваль. Зокрема , крім  місцевої  діаспори  та  українців  з  Латвії   з міст Риги  і  Венспілса  , до  участі   у   фестивалі  долучився   грандіозний   колектив  з 45  людей  з  республіки  Комі   міста Сиктивкар  ,  під  керівництвом  Наталі  Моршанової.                         

  Столичне   російськомовне  видання  під  назвою « Таллинн»  в  газеті  від 10 жовтня 2002  також   помістило  невелику  публікацію,  присвячену  фестивалю «Північна  зірка» і  невеличке  інтерв’ю  з  його організатором     Оксаною  Мамутовою..

4. Цікаво, що дві  газетні  публікації  за  2003  рік, що  збереглись  в  архівах АУОЕ   об’єднало   ім’я  нині  добре  відомого  співака,  вокаліста , лауреата   багатьох  міжнародних  конкурсів,  фестивалів   Вячеслава  Резніченка.                                 

 Періодичне  видання  Партії  реформ   під  назвою  Ліберал – Форум   помістило  невеличке  , але  приємне  повідомлення  відносно  чергової  перемоги  молодого   вокаліста   В’ячеслава  Резніченка  на  6 –му всеросійському  відкритому конкурсі « Романсіада 2002»  .. повідомлення  з  цього  приводу  опубліковано  в  першому  номері  газети  за 2003  рік.                          

Наступна ж  публікація  журналіста Марини  Свєтлової  в  газеті « Эстония»  вийшла  під  назвою   «Памяти  маэстро»    і  присвячена  концерту  на  честь  великого  українського  співака  Івана  Козловського . Організатор  концерту –  товариство «Койт» , а  ведучий  і  виконавець  програми –  вже  відомий  нам  В’ячеслав  Резніченко. 

5. 2004  рік  для  Товариств, що  входять  до  АУОЕ   став  свого  роду  переломним  в  тому  плані , що  Асоціація  , як  солідне  монокультурне  об’єднання  українців  Естонії  отримала  нарешті  в  м.Таллінні  своє  приміщення ,  вірніше  це  приміщення  за  адресою  Tallinn, Nafta 6 / 2  за  згодою  Талліннської  мерії , було  надано  Асоціації  в  довгострокову  аренду.

 Так би  мовити, урочисте   відкриття Культурного  осередку АУОЕ   відбулось 19 лютого 2004  року  .  Цю  радісну   подію  досить  детально  описує   автор  статті  в  газеті  «Молодежь  Эстонии»  від 21  лютого  2004  року  Віталій  Андреєв.

 В  урочистому  новосіллі  брали   участь  повноважний  Посол  України  в Естонії  Микола  Макаревич,  тодішній  міністр  народонаселення  Естонії, відомий  письменник  Еерік  Руммо , делегації  товариств, гості…             

     . З тієї  пори  минуло  16  років, за  цей  час   активістами  вдалося  зробити  реконструкцію  приміщень, тут було створену  бібліотеку ,  клас  для  навчання   учнів  недільної  школи, кімната  для  індивідуальної роботи  з  дітьми,  кухня , зал  для  невеликих  урочистостей, засідань  клубу «Крила» . Сьогодні  культурний  осередок  АУОЕ  –  це  справжня  українська  хата –  тепла,  привітна  , де  відбуваються   заняття  гуртків  і  індивідуальна  робота, де  проходять  заняття  недільної школи «Надія» , засідання  клубу «Крила» ,збори  Правління , тощо…

  Серед  перших  учасниць  хору  «Україна» , а  згодом  квартету «Сусідки»   є  одна  з  талановитих   землячок  нашої діаспори,   в  кого   коріння  російське ,а  душа  українська. Вона  народилась в Росії , а  виросла  в Україні. Тепер,  проживаючи  в  Естонії  вже  більше  30 років  Наталія  Бацанова  –  добре  відома  серед  діаспорян  не  тільки  як  успішна  співачка ,а й   як  талановита   поетеса,  чиї  вірші  як  російською , так  і  українською  публікують  в  пресі  і  широко  відомі   в  інтернет  виданнях. 

  Якось  , перебуваючи  в  себе  на  батьківщині  в  м.Коростишів  , вона  поділилась з місцевим  журналістом  розповіддю    про  своє  життя – буття   в  Естонії,  про свою  українську  громаду, хор , творчість. Ця  публікація   опинилась  в  одному  з номерів   від 10 липня 2004  року  в «Коростишівській  газеті».                 

  Починаючи  з 2002  року , кожний  парний  рік   відзначається   черговим  фестивалем   мистецтв  «Північна  зірка « .. Декілька  публікацій  з  цього  приводу  розміщені   на  сторінках  газет,  що   збереглись  в  архіві.  Зокрема  , другий  фестиваль  відзначився  тим, що  його  концерти  пройшли  в  двох  містах  Естонії  ,  зокрема  15 жовтня  2004 року   перший  концерт  відбувся  в  м.Нарва  в  центрі  культур «Женева» , а  вже  другого  дня   – такий  же  грандіозний  концерт   відзвенів  в  м.Таллінні.                              

  Серед  Товариств , що  з  перших  років   увійшли  до  складу  АУОЕ  –   СУМ (  спілка  української  молоді)  яку  в  Естонії  очолив  з  самого  початку  Володимир  Паламар.   

 Одна  з  публікацій  відносно   зустрічі  керівництва  СУМ  та  АУОЕ  з Міністром  закордонних  справ  Естонії та  заступником   голови   партії  реформ  Крістіною  Оюланд  вийшла  під  назвою « СУМ в Естонії веде  громадський  діалог «  .                       

 Ще  одна  невеличка  вирізка  з  газети «Вести»  так  само  присвячена   молодіжному  руху  в  Естонії  та  її українському  крилу, на  запитання  журналіста  Олександра  Шегедіна  відповідає   Голова  СУМ   Володимир  Паламар. 

    Періодичне  видання  Партії реформ  російською  мовою  під  назвою «Либерал – Форум»  за  грудень  місяць  2004  року   помістило  статтю  Олега  Нестеренка  – депутата  Тартуського  міського  зібрання , члена  Партії  реформ  і Голови Товариства  слов’янських  культур   розповідає  про  цікавий  культурний  захід  за  участю  національних  меншин  Естонії ,  присвячений  св’яту  Різдва . Почесними  гостями св’ята, за  свідоцтвом  О.Нестеренка   стали  представники Посольства  України в Естонії  , Голови  правлінь АУОЕ  та Конгресу  українців . Окрасою його  стали  виступи  творчого  колективу  товариства «Орфей»  з м.Тапа,  лауреата  міжнародних  конкурсів  В.Резніченка та  багато  інших  талановитих гостей. Пан Олег  Нестеренко  в  статті  коротенько  розповідає  про  історію  української  громади  м.Тарту ,  початком якої  стало  об’єднання   студентів  українців  в 1898  році, згадав  про  перебування  в Тарту  поетеси  Лесі  Українки…

6. Публікації   2005  року   знову   описують  грандіозні  дійства  українців . Перше  з них   : 4 – й  міжнародний  фестиваль  дитячої  і  юнацької  творчості  «Квіти Ураїни» , про заключний  концерт   фестивалю  , його  учасників , загальну  атмосферу  свята   досить   детально  і  тепло  розповідає  журналіст  газети  «Молодежь Эстонии»  Віталій  Андрєєв.

 Учасниками  фестивалю  цього  року   стали   колективи  і  солісти  з  міст  Таллінна, Маарду, Тарту, Тапа, Пярну, Нарви , а  ще  гості  з  України  – колектив  спортивного  бального  танцю  з м.Умань.                   

Зі  словами  вітання  до  учасників   фестивалю  звернулись  лідер  Союзу  української  молоді Естонії  Володимир  Паламар  та  міністр  народонаселення  Естонії  П.- Е.Руммо .

Завершальним  номером   стала  композиція  «Музика  добра»  за  участю  всіх  учасників  фестивалю

   Дякуючи  публікаціям  в  естонській   «молодіжці» , ми  свого  часу , а  тим  більше, сьогодні   можемо  поринути  в середину   важливих,  цікавих   культурних  подій, організованих   Товариствами  АУОЕ.

Зокрема ,  Естонська  Спілка  молоді  України , очолювана  Володимиром  Паламерем   організувала   грандіозний  концерт  на  честь  Дня  незалежності  України  і  5 –й  річниці  Асоціації   українських  організацій  Естонії.  Цю  подію  яскраво  описує  в  газеті  «Молодежь Эстонии»  від  13 вересня  2005  року  журналіст В.Максимов.  

 « Такого  концерту  в  Таллінні  ще  не  було  –   ділиться  захоплено  журналіст.  Майстри  мистецтв  з  міст  Полтава  і Києва  показали  справді   феєричне  видовище «  ( бажаючим  заглибиться  до  змісту  статті  , раджу  звенутись до  першоджерала …               

7.Серед  збережених  публікацій  2006  року  –   періодичне  видання  Тапаської  волості    газета  естонською Sõnumed   від  11 травня  2006  де  на  першій  сторінці  розміщена   стаття  “ Ljubov Laur – 10  aastat  Eestis”   і  присвячена   вона   підведенню  підсумків   10 – літньої   історії  роботи   Товариства  «Орфей»  , яке  Любов  Лаур  має  честь  очолювати  з  2000  року   і  яке  по-суті  є  змістом  життя  українки в Естонії, творчої  особистості  , що  знайшла  своє   призначення   і  визнання  людей тут  на  естонській  землі  . В  концертній  програмі   в  що  відбувся  7 квітня2006 року  в  Tapa  Kultuurikoda   взяли  участь  музиканти  і  музичні  колективи, з  якими  Любов  Лаур  активно  співпрацює  а  головне –  її  маленькі  вихованці  , українські  діти , хто  має  в  майбутньому  за свідченням  ювіляра ,  продовжити  її  справу  в Тапа  і в Естонії.  Автор  статті  журналіст  Хейкі  Вунтус.                  

Наступна   стаття, вірніше  її  копія  , опублікована  в  газеті  МЕ  за 30.08.2006  написана  вже   беспосередньо  Любов  Лаур  і  розповідає  вона  про  справді   незабутню  подію  в  історії  культурних  відносин  Естонії  і України. Вперше  в  Концертному  залі  Естонія  з  програмою  класичних  творів   виступив    видатний  український  творчий   колектив  ,  ансамбль  « Київські  солісти» під  керівництвом  професора  Київської  консерваторії Богдана  Которовича.  Крім  столиці  Естонії «Київські  солісти» виступили  в  містах  Пярну, Нарві  і  Тарту , де  , крім  того  відбулись  зустрічі   колективу  оркестру  з  місцевими  українськими  громадами .   Організатором  грандіозного  туру   по  Естонії  виступило  цього  разу  Посольство  України  в Естонії , очолюване  паном П.Кір’яковим   за  підтримки  АУОЕ  та  його  товариств на  місцях.                      

8. Невеличка   вирізка   зі  статті за  2007  рік   в  газеті ( назва  газети  невідома )   привабила    звучною  назвою  « Как  дома»  і  фото  артистичного  вокального  ансамблю  в  українських  костюмах  … Стаття  розповідає про  те, як товариство «Вітчизна»  м.Пярну   приймало  гостей  . А  приводом  став  літературно- музичний   концерт  за  творами   поетес  Лесі  Українки  і  Лідії  Койдули . Свято  відвідали  представники  рідного  Посольства , головним   виконавцем  програми  став  творчий  колектив  місцевого  українського  товариства «Вітчизна», яке  очолювала  на  той  час   пані  Ніна  Сушко.   Саме  тут  , у  своєму  слові  вітанні  пані  Ніна  Сушко  наголосила  на  складності   на  даний  час   з приміщенням  і  на  необхідності  нарешті  надати  таке приміщення  для  роботи, занять колективу   .  

   Паралельно  зі  статтею  про  цікавий  захід  в   Пярнуському  Товаристві , архівні  документи  містять  вирізку  з  Пярнуської  газети  за  13  квітня  2007  року  під  назвою « Систему  надо  пересматривать « . Про проблеми  в  системі  фінансування  роботи   товариств  національних  меншин  говориять  їх  керівники  в  тому  числі   і  Ніна  Сушко  – керівник  пярнуського  українського  Товариства. Як  зазначає  пані  Сушко – в  системі  фінансування  товариств  існує  багато  формальностей. Потрібно   надавати  допомогу  у  відповідності  до  об’єму  і  змісту  роботи , а не  огульно   суму . Тим  більше , деякі  статті  витрат  просто  неможливо  врахувати  в  поданому  Проекті , хоча  саме   ці   статті  : подарунки , технічні  засоби  для  звукозапису   і т інше  найбільше  потребують  затрат.                                         

      №  7  газети  Тапаської  волості Sõnumed   від 31 березня  2007 року   відкривається   маштабним   фото  урочисто  вдягнених людей  в  національних  костюмах  Естонії  і України ,а  в  підніжжі  дорослих  артистів   примостились  юні   усміхнені   обличчя  ,  посередині  , серед  дітей  – пані  Любов  Лаур , організатор  того  маштабного  концерту  – фестивалю  « Весна  іде !»  , що  об’єднав  разом   хорові   колективи  з Таллінна, Сілламяє , Лехтсе  і Тапа .  Мета   концерту –  єднання  різних  культур   і  народів   через  їх  культуру . Естонці  і  українці   мають  свої  хорові  традиції  і   свою  музичну  культуру. Під  час  концерту  відбувся  обмін  своїм  баченням  хорового  мистецтва  ,  своїм  особливим   голосом,  своїм темпераментом.   Концерту  програму  хорових  колективів  доповнили  юні  вокалісти,  учасники   вокального  гуртка   під  керівництвом  Л.Лаур                    

  Найбільш  відомим  і  популярним   періодичним  виданням  естонської  світської  хроніки  є  журнал  Kroonika .  Гортаючи  один  з них  за  11 грудня 2007  року  ми  виявили   яскраве  фото  наших  українських  жінок , учасниць  вокального  квартету  «Сусідки « у  спільноті  з  сімейною  парою.  Невеличкий  коментар  до  фото  розповідає  нам  про  те , що  в районі  Mustamääe  відкрито   український   трактир   під  назвою « Богдан» , його господар   – Тоомас  Карп  з дружиною   на  ім’я  Кармен , що відома  , як   переможниця  конкурсу  Miss  Tallinn  2006 .  Господарі  закладу  дуже  раді  привітати  український  колектив , що  дарує  гостям  трактиру  український   колорит  і  українську  музику.

( Трактир  Богдан, як  відомо  досить  ,успішно  функціонував    протягом  10  років , а  згодом , в  2019  році  господаркою  його  стала   інша  жінка , проте  заклад  залишив   за  собою  український  стиль  : кухня, дизайн,  музика   і т.п  і  він тепер  має   назву  «Хуторок» )                 

9. Про  черговий  7 –й  фестиваль « Квіти України»  розповідає  нам   невеликий  фоторепортаж  Максима  Тооме   в  публікації  на  сторінці   газети «Молодежь  Єстонии»  за  червень  2008  року   під  рубрикою «Тусовка «  …

 Тут же   розміщено  фоторепортаж  про  веселу  вечірку  в  українському  дусі  в  клубі  Krabibouling  за  участю  нашого  відомого  фольклорного  ансамблю «Журба»     

10. 10. Публікації  2009  року, що збереглись  в  архіві  АУОЕ  здебільшого  присвячені  темі  козацтва.  Зокрема  в № 7 – 8 квітень – травень  2009 року  помістив  декілька  публікацій  і  фото  ,  пов’язаних з  історією  відновлення   в Естонії  українських  козацьких  традицій.  Першим  заголовком   газети  є « Україна – Естонія : козацькі  мости  дружби «  і  присвячена   вона  так  званій  народній  дипломатії  що  несе  в  собі  громадська  організація «Українське  реєстрове  козацтво»  представники  якої  відвідали  з  дружнім  візитом   багато  країн  світу, в  тому  числі  і Естонію , де  їх радо  зустрічали  як  дружина  українського  реєстрового  козацтва  Естонії  так  і   представники  воєнних  і  державних  структур Естонії.

  Ще  один  матеріал  газети  розповідає  про  відвідини  Естонії  з  дружним  візитом Гетьмана  українського  реєстрового  козацтва  Анатолія  Шевченка , який  відкрив   шевченківські  дні  в Естонії , а  ще  освятив  у  реєстрові  козаки   місцевих  українців ,  побував  з  дружнім  візитом  в м.Силламяє  та  зустрівся  з  активом   місцевого  українського  земляцтва «Водограй»                  

   Яскравий   фоторепортаж   в  газеті  Молодежь Эстонии   21 – 27 жовтня 2009  засвідчив   цікаву   подію , організовану  місцевим  козацтвом  –   Свято  Покрови  , або  День  українського  козацтва в  Ратуші.

 Одна  з  публікацій  в  газеті  Postimees від 20 лютого 2009 року  ( російськомовна  версія)   містить   невеличку  статтю  пані  Ольги  Горянської ,  присвячену  творчому  портрету   вже  відомої  нам  поетеси  Наталії  Бацанової.  Мова  йде  про  творчий  вечір  Наталії  , що  відбувся  15  лютого 2009 р.  малому  залі  РКЦ.                                                       

   Серед  публікацій  , що  збереглись  в  архіві  КО  знайшлась  і  газета  естонського  містечка  SAUE  з  я ким  підтримувала  довгий  час   і розвивала  культурні  стосунки  українська  громада  Естонії,  зокрема  АУОЕ  та  місцеве   козацтво.  Про  це  свідчить  наступна  публікація  в  №25 газети  за 12 лютого 2010  року.   Керівник  Центру по – інтересах   Сауе  – Сір’є Луберг   ділитьс я з  читачами   своїми  емоціями   відносно  вечора  української  культури  і  кухні, яку  влаштували  творчі  колективи  АУОЕ …                                 

11. Ще одна публікація   в  російськомовному  варіанті  газети  Postimees від 10 вересня 2010  розповідає  читачам  про  прийом в  Посольстві  України в Естонії  за участю  багатьох  поважних  гостей  та  провідних   представників   української діаспори,  яку  в  т.числі  супроводжував  виступ  квартету  «Сусідки «  на  чолі  з Миколою Рибченком .

Всеукраїнська  спілка «Просвіта»  радо  привітала  своїх  однодумців   в Естонії  під  час   чергового  фестивалю  культури «Північна  зірка» в м.Таллінні  . Про це  йдеться  в  статті  Марини  Чорної, розміщеної  в  №48  газети «Слово  Просвіти»  за 2010   рік.                 

  Пярнуська    російськомовна  газета  «Панорама»  від 29 жотвня 2010 року   розповідає  нам  про  свято  Покрови, що  відбулось  в  м.Пярну , організатором  якого  є  місцеве  українське  товариство «Вітчизна», а  ще  про нагороду  керівника  Товариства  Ніну  Сушко  медаллю « За  активну  роботу  на  благо  діаспори» від  імені  реєстрового  козацтва Естонії. 

    В  рубриці  газети «Столица «  під  назвою  «Так  живем !»  розміщена  полемічна  стаття  Наталії Ауг , де  керівники  великих  національно- культурних  об’єднань  висловлюють  своє  обурення  з  приводу  неправомірності   фінансування  деяких проектів  в  цільовою  установою  інтеграції  і міграції  під  назвою «Наші  люди»  Як  висловлюється з  цього  приводу  Лідія  Килварт : «Незрозуміло, з  яких  причин  фінансуються   нікому  невідомі  об’єднання  в  той  час  , як   відомі   і  заслужені  Товариства   залишаються   непоміченими  фондом інтеграції »

Цікаво, що  полемічну  статтю  чомусь  прикрашає  яскраве  фото  за  участю  керівництва  АУОЕ  з караваєм  в  руках  і  радісними  посмішками  на  вустах…                            

 Починаючи  з 2011 року  і  до  2018  в  архівах  газетні  публікації  з  якихось  причин  відсутні,  мабуть життєопис    АУОЕ   відбувається  більше  тепер  на  інтертентсайті  та  сторінках  у  ФБ. 

12. Тим не менше  , у  2018  році   солідні  українські   республіканські   періодичні   видання  , зокрема  журнал «Наука  і  суспільство» № ¾ 2018 рік  а  ще   республіканська  газета «Голос  України» № 38  від  24 лютого 2018  року  розмістила    оширний  матеріал   журналіста  Сергія  Красюка  про  те  « Як  живеться нашим  співвітчизникам?»  основаних  на  аналізі   заочної  співбесіди   журналіста   з  пані  Любов’ю  Лаур .               
13. Завершальним матеріалом за 2019 рік  в  пресогляді   життя  АУОЕ  є  стаття під  назвою “Осін«ій  вальс»  присвячена  ювілею  однії  з  провідних  творчих  особистостей  серед  української  діаспори :  співачці,  самодіяльному  поету  і  керівнику  хору «Журавлина»  в м.Тапа  Ірині  Соломатіній.

Стаття  розміщена   у  вернсневому   випуску   газети «  Тапаские  вести» , або   Sõnumed  за  вересень 2019 року.                             

  Звичайно , описаний  перелік   матеріалів   про  життя  громад і  вцілому  об’єднання  під  назвою АУОЕ  не  є вичерпним, оскільки  до  цього  переліку  увійшли  лише  публікації, що  були  свого  часу  турботливо  збережені   людьми , принесені  до  Культурного  осередку  і т.ін.

 Ми  дуже  вдячні   тим  активним  , свідомим  і небайдужим  людям, хто   у  свій  час   зберіг  всі  ці  матеріали , зробив  невеличкі   вирізки  і т. , в  любому   випадку, сьогодні   ця  інформація для  об’єднання  є  визначальною, оскільки  описує  події  в  їх  реальному   вимірі…                                                           

Закликаємо  усіх  вас, хто  має у  своїх  зібраннях  такі   матеріали,  надати їх нам, або  зробити  копії  , аби  зберегти  їх  для  майбутніх  поколінь! 

          

Написано перес.служба АУОЕ

15 січня 1996 року  був  створений  творчий  колектив  Хореографічний  ансамбль “Колор” на  базі  Tallinna Mustõje gümnaasiumi juurde. нині  Хореографічний  ансамбль  KOLOR , реєстр.номер 80071853, керівник  Ніна  Коорт  –  kolorbalet@gmail.com
10.01.1997  Зареєстровано  українське  культурне  Товариство “Просвіта” реєстраційний  номер  80000770 , керівник Оксана Мамутова
З осені 1998 року  на  базі  товариства “Просвіта була  відкрита   українська  недільна  школа , що набула  офіційного  статусу в 2007 році  як  школа “Надія”  Кер. Оксана  Мамутова, та  з 2007 року Володимир Паламар .
19.03.1999 зареєстроване  українське  Товарииство “Вітчизна”  м.Пярну , реєстраційний  номер  80073697 , керівник  Людмила  Файніцька
5. 22.07.1999 зареєстровано  українське  земляцтво “Водограй” м.Силламяє, реєстр.номер 80096043. керівник  Лариса Житник
з жовтня 1999 року на базі  земляцтва  “Водограй”  почала  діяти українська  недільна  школа  в містах Сілламяє  і Тарту. Керівник  , Лариса  Житник
30.05.2000.а зареєстровано обєднання  українців АУОЕ реєстр.номер 80127690
Травень  2001 року  Перший  міжнародний  фестиваль  дитячої  та  юнацької  творчості “Квіти України” м.Таллінн
27.08.2001 року зареєстровано  Некомерційне  обєднання “Орфей” , реєстраційний  номер 80152103 , керівник  Любов  Лаур
9 серпня 2001 року. Кабінет  Міністрів  України  нагородив  Асоціацію  українських  організацій  Естонії  знагоди  10 – річниці  Незалежності  України.
07.02.2002 утворено Товариство  Койт, реєстр.номер  80163503 , керівник  Владилав Резнііченко
Жовтень 2002 року Перший міжнародний  фестиваль  укранської  культури  і  мистецтва “Північна  зірка”  за  участю  творчих  колективів  з Росії, Латвії .
23 квітня 2003 року Другий  міжнародний  фестиваль  дитячої  та  юнацької  творчості  “Квіти  України”
10 березня 2004 року  Перша  конференція  української  молоді  Естонії. ( СУМЕ) З доаповіддю ” Роль  української  молоді  Естонії в  молодіжному  русі  країни”  вистопив  тодішній  голова  СУМЕ  Володимир  Паламар.
16 – 17 листопада 2006 року.Четвертий  семінар  “Українська  освіта  в Естонії” на  базі  Силлямяєвської української  недільної  школи  за  участю  викладачів  Талліннського, Тартуського  та  Київського  універстетів.
2 листопада 2007 року Перший  всеестонський  фестиваль культур “Українська   хвиля”  в  м.Пярну , оганізатор – товариство  “Вітчизна”  м.Пярну. Засновник  фестивалю Ніна Сушко.
4 жовтня 2008 року  на  базі  культурного  осередку АУОЕ  почала  роботу   недільна  школа “Надія” , керівник Володимир  Паламар
05.06.2009 року  офіційно  зареєстрована  студія “Кобзарик” , реєстр.номер .80289003, керівник  Микола  Рибченко
20.09.2009 Зареєстровано українське  товариство та  суботня  школа  “Калина” м.Валга , кер.Руслана Довга , реєстр.номер 80294530 . dovha.ruslana@gmail.com
13.01.2010 зарована українська  мистецька  студія  “Мрія” . реєстроац.  номер 80302325
10 січня 2011 року  в Мустиєській  гімназії  м.Таллінн  відкрито  клас  факультативного  вивчення  української  мови .
17 жовтня 2011 рік. Розпочала роботу  на  базі  Товариства  Койт  недільна  школа  ім.Т.Шевченка . Директор  школи В.Резніченко
березень 2012  року  Утворено  Товариство  “Tšervona Ruta”.
6 листопада 2012 – перший фестиваль  класичної  музики  ” Віват, музико!”за  участю  провідних  виконавців Естонії  в м.Тапа, організатор – товариство  “Орфей”
9 лютого 2013 розпочав роботу культурологічний  клуб “Крила” вечором ,  присвяченим  Марусі  Чурай.
23 червня 2013 року  козаки  українського  реєстрового  козацтва разом  з  бійцями Алутагузької  дружини   прийняли  участь  у  Параді  Перемоги  в  м.Силламяє
14 – 15 вересня  2013  року  чергове  свято  “Сорочинська  ярмарка” за  участю  творчих  колективів  АУОЕ
3- 14 лютого 2014 року у  приміщенні  КО АУОЕ  відбулась  зустріч   з  головним  науковим  працівником  відділу  клінічної і  соціальної  наркології  Інституту  Неврології  і  психіатрії АНУкраїни , членом  Нью-Йорської  Акадамії  наук  Анатолієм  Філіповичем.
3 – 7 березня 2014  року  відбувся  футбольний  турнір  ,  присвячений  200 – річчю  з  дня  нар.Т.Г.Шевченка
5 березня 2014 року в  Національній  бібліотеці Естонії  відкрилась  виставка ” Інтеграція  в  фотографіях” роботи  фотографа  Олени Ковпак.
23 березня 2014 року в  містах  Таллінні  і Тапа  відбулись  літературно – музичні  вечори   присвячені   200 – річчю Т.Шевченка  за  участю  всіх  укр.громад   АУОЕ .
11 вересня 2014 року  Вінницьку  область відвідала  делегація  Естонської  республіки .
4 жовтня 2014 року  в АУОЕ  відбулась  зустріч  з  українською  поетесою  Марією  Влад
24 листопада 2014 року в  церкві  св.Сімеона  відбулась  Молитва за Україну ,  присвячена  річниці  Голодомору  в  Україні.
23 червня 2015 року  відбувся  Парад Сил  оборони  Естонії  за  участю  українськго  реєстрового  козацтва  Естонії
29 серпня 2015 року у Таллііннському  будинку вчителя  відбувся  благодійний  ” Битва  за  незалежність 2015″
23 січня 2017 року керівники  Товаритсв АУОЕ  зустрілись  з Президентом  України  Петром  Порошенко, який  перебував  з  офіційним  візитом   на  запрошення  керівництва  Естонської  держави
4 жовтня 2017 року  гостем  АУОЕ  став Олександ  Притула  з м.Запоріжжя,  керівник всеукраїнської  громадської  організації “Спас” 
14 жовтня 2017 року  відбулось  свято Деь  українського  козацтва  у  Валгаському  музеї  воїнної  техніки . Організатор  -керівник  Товариства “Калина” – Руслана Довха.
22 жовтня 2017 року на сцені КЦ Ліндаківі  відбулась  постановка  драми “Мати – наймичка” за  творами Т.Шевченка  в  постановці  мистецької  студії “Мрія” під  кер.Ольги  Горянсської
28 жовтня 2017 року  відбувся  круглий  стіл “Українське  студентство  в  науці  та  освіті Естонії ”  ( м.Тарту)
1 листопада 2017 року – 5 років  суботній  школі  та  Товариству  “Калина” м.Валга
7 листопада 2017 року. 20 – літній ювілей  Товариства “Просвіта” за  участю  гостей  з  України. Концерт  в Домі  Братерства  Чорноголових.
З 1 по 3  грудня  2017 року  на  базі  АУОЕ  відбулось  навчання   вчителів  недільних  шкіл Естонії  за  участю  викладачів  Київського  університету  післядипломної  освіти  педагогічних  кадрів. Організатор В.Паламар
16 лютого 2018 р. Культорологічний  клуб “Крила”  продовжив  свою  роботу  на  базі  КО АУОЕ. .
2 червня 2018 року  недільна  школа  “Надія”  відсвяткувала  своє 20 – ліття.
11.09. – 17.09 2018 Земляцтво Водограй  взяло  участь  в  міжнародному  фестивалі  укр.діаспори ” Ukraina – Fest”  в Іспанському  місті  Барселона
17 – 22 серпня 2018 року  відбувся  Перший  всесвітній    форум  українознавчих суботніх  та  недільних  шкіл  у м.Львові  за  участю  суботньої  школи  м.Валга “Калина” та  недільної  школи  земляцтва “Водограй” .
20 жовтня 2018 року  відбувся  9 – міжнародний  фестиваль  української  культури “Північна  зірка” за  участю  фронтмена  гурту “Широкий  лан” Святослава  Бойка  м.Київ.
13.12 – 17.12.2018 5-й фестиваль “Миколай – фест” та  проект “Рукотвори” на  базі   українського  земляцтва “Водограй” м.Силламяє  за  участю  майстрів  декоративно – прикладного  мистецтва  та  дитячих  творчих  колективів  з України .                                    
06.01.2019  Концерт  в  Карлі  кірік  за  участю  дітей недільної  школи  і  хору «Україна» !
08.01.2019  Зроблено  перереклад  Статуту АУОЕ українською ! 
15.01.2019  Підготовлено  список головних  подій  АУОЕ  у  ретроспективі !!!
20 січня 2019 Відбулись збори Правління АУОЕ за участю голів 12 – Товариств, що входять до складу обєднання або є їх асоційованими членами .
09 березня 2019 Святкуючи 205-ліття Кобзаря – недільна школа ” Надія” спільно з культурологічним клубом ” Крила” влаштувала літературно-музичний захід  в  Талліннському  міському  Будинку  вчителя  за  учстю  Посла  України  в Естонії Мар’яни  Беца  та   священників  української  православної  громади  а також  покладання квітів до памятного дуба саме в день народження Тараса Шевченка.
10 березня 2019  В місті Тапа відбулось  свято Масляної .  Серед  оганізатрів  свята  – Товариство ” Койт” та його голова Владислав Резніченко
17 березня 2019 Актуальна для української діаспори на сьогодні тема наступних виборів Президента України, проблема українських заробітчан в Європі , та думки про все це , зокрема Президента АУОЕ Володимира Паламара, педагога недільної школи ” Надія” Тетяни Клименко висвітлювались у новостній прогамі Естонського телебачення ETV . Журналісти зокрема висвітили проведення уроків  мови та музики в недільній школі ” Надія” …. та виступ дітей перед батьками та гостями , що в суботу 16 березня відвідали чергове заняття в недільній школі.
18 березня 2019 Літературні читання , присвячені 205-літтю Т.Г.Шевченка  в українському земляцтві ” Водограй” м.Силламяє.
23 березня 2019 У святковій і по-справжньому сімейній атмосфері відбулись урочистості з приводу відзначення 20 -ліття українського Товариства ” Вітчизна” міста Пярну на чолі з Людмилою Файницькою.
23 березня 2019 Святкування 205-річчя Т. Г. Шевчека. Літературно-музичний салон “Шлях до Тараса” за участі Українського товариства Калина, АОУЕ недільної школи Надія і танцювальної групи під керівництвом Людмили Невечері із Valga Priimetsa Kool.
24 березня 2019 Товариство ” Просвіта” м.Таллінн під кер. Оксани Мамутової у співдружності з мистецьким обєднанням ” Мрія” , керований Ольгою Горянською  в Малому залі РКЦ провели успішний літературно -музичний концерт за твормами Тараса Шевченка , на відзначення його 205 -річниці від дня народження.
07 квітня 2019  « Разом  і  назавжди»  Хореографічна  програма  ансамблю ” Колор” .м.Таллінн в концертному  залі  Ліндаківі
11 квітня 2019 Акція  на  підтримку  кримсько – татарського  народу «Об’єднані прапором –#LIBERATECRIMEA  за участю Союзу української молоді АУОЕ , Посольства України в Естонії , громадських активістів на підтримку Кримсько-татарського народу . 21 квітня 2019 Гоголівськими стежками… мистецька студія ” Мрія” під керівництвом Ольги Горянської відзначила 210 – ліття від дня народження М.В.Гоголя , підготувавши літературно -музичну програму «Чудний Дніпро» ..
23 квітня 2019 З черговою перемогою , хореогафічний ансамбль “Колор”!
12 травня 2019 Пасхальна зустріч українців та естонців в День Матері, Будинок Хопнера,м.Таллін . Організатор –  Естонська  Українська  греко –католицька  церква  .
25 травня 2019 Ювілейні  заходи  українського земляцтва ” Водограй” м.Силламяе, з нагоди  його  його 20 -ліття.
25.05 – 26.05.2019 Хор “Україна” під керуванням Наталії Попової товариства “Просвіта” взяв участь у Днях словянської писемності і культури
26 травня 2019 Щоб квітла Україна… Ансамбль бандуристів та вокальна група недільної школи “Надія” . Керівник Людмила Грамяк  взяли  участь у  всеестонському  заході  Днів  народів  нв  Ратушній  площі
08 червня 2019 На сцені Талліннського Культурного центру Lindakivi відбувся  галаконцерт XIX міжнародного фестивалю дитячої і юнацької творчості “Квіти України” .
17 червня 2019 Участь Товариства  та  суботньої  школи «Калина» м.Валга у фестивалі “Фольклорна мозаіка” в Празі.
06 серпня 2019 Активісти української громади Естонії підтримали всесвітній флешмоб “Обєднані прапором” до Дня державного прапора Украіни
16 – 17 серпня 2019 Фонд інтеграіії і розвитку Естонії спільно з міністерством культури влаштувало для керівників національно культурних обєднань і Товариств черговий навчаньний семінар з екскурсією істоичними і культурно – значимими місцями Естонії , яких незліченно багато в країні. Зокрема, з 16 по 17 серпня 2019 відбулось знайомство з унікальною культурою естонців , названою в народі Mulgimaa
17 cерпня 2019 Культурологічний клуб ” Крила” товариства ” Орфей” що діє на базі Культурного осередку АУОЕ підтримує життя українських громад Естонії незалежно від їх підпорядкування. 17 серпня  учасники ” Крил” були бажаними гостями і учасниками фестивалю- ярмарки ” Велика родина” , що ракверські українці започаткували ще два роки тому
21 вересня 2019 Ярмарок національний культур Естонії. Таллінн, Ратушна площа.  Недільна школа “Надія” та фольклорний ансамбль “Журба”.
28 вересня 2019ьТворчий вечір – концерт Ірини Соломатіної та її друзів  вTapa Kultuurikoda
28 вересня 2019 Сімейний день української культури за участю учнів та педагогів недільної школи ” Надія” відбувся в Талліннській міській центральній бібліотеці.
20 жовтня 2019 Найщиріші вітання з ювілеєм товариству та суботній школі “Калина” м.Валга !!!
20 жовтня 2019 «Життя наповнене світлом.» Концертна програма відкриття творчого сезону колективів та солістів АУОЕ в Талліннському залі Ліндаківі
21 жовтня 2019 Інтерв’ю завуча недільної школи ” Надія” Алли Інно – Якименко та засновника школи Оксани Мамутової на Радіо 4 в програмі ” Червона калина” .
24 жовтня 2019 року В стінах Рійгікогу пройшла зустріч представників української громади з депутатами парламентської фракції Естонської консервативної Народної Партії (EKRE). Під час бесіди були порушені актуальні питання безпеки, освіти, культурного і економічного розвитку, а також медійної політики в країні.
08.12.2019 Музична родина братів Трон – Генрі та Едгара створила тематичну програму під назвою ” З піснею в серці ” , де звучать найулюбленіші мелодії різними мовами : а саме : українського, естонського, італійською, російською, єврейською, вірменською, англійською. Організатор  концерту  –   Мистецька  студія  «Мрія» , його  керівник  Ольга Горянська
17.12.2019 В церкві св.Карла ( Tallinna Karli kirik) відбувся концерт під назвою “Різдвяні дзвони” . за  участю  хору «Україна»
21 грудня 2019 року В музейному відділі Талліннського лялькового театру відбулась вистава за участю учнів та педагогів української недільної школи
20.01.2019 
Відбулось  засідання  Правління  АУОЕ   в  культурному  осередку  .У зв’язку з ремонтом комп’ютера  АУОЕ – дані  про 2019 відсутні 
11.01.2020 Різдвяна вечорниця  в Культурному осередку АУОЕ
20.01.2020 Хор “Україна” товариства “Просвіта” під кер.Наталії Попової 19 січня 2020 року взяв участь у святковій літургії на честь свята Богоявлення в церкві української православної Громади Миколи Чудотворця виконавши для прихожан церкви програму духовних пісень та народних колядок та щедрівок
18.05.2020 На  Радіо 4  записались  в  студії  Червона  калина  з Володимиром  Паламарем. 
28.05.2020 Відеозапис  Звернення  до  працівників  культури  у  зв’язку з 20 – річчям  АУОЕ
30.05.2020 Зі святом, 20 –річчям АУОЕ!!
08.08.2020 часть  в  концертній  програмі  до  Дня  міста  Тапа
13.08.2020 Акція  на  підтримку  білоруського  народу  на  площі  Вабадузе   
20.08.2020  Вечір  клубу «Крила» на  тему  « Естонія  в  культурному  просторі  світу « за участю  16 учасників
29.08.2020 Участь  спільно  з Анною Харченко  і Володимиром  Паламаром  в  покладанні  квітів  до  пам’ятного  дуба  на  честь  Дня  захисника  Вітчизни.  Зустрілись,  поговорили  з  Лейбюками, з  іншими   членами  громади.
13.09.2020 Творчий   вечір – концерт  Оксани  Мамутової  в  Малому  залі  РКЦ за  участю  В.Паламара  і  активістів…    
19.09.2020 Концерт  на  Ратушній  площі з нагоди Днів  народів  Естонії  за участю  недільної  школи «Надія» .
22.09.2020  Відбулась  перша  консультація   юриста  Еркі  Касара  членів  української  громади  у  приіщенні  КО АУОЕ
26.09.2020 В недільній  школі «Надія»  відкрито  новий  навчальний  рік.
27.09.2020 Художні  колективи  Асоціації  взяли  участь  в  концерті  до Днів  народів  Естонії  в  РКЦ .
28.09.2020 Замінa  стелі  в робочому кабінеті АУОЕ  після  потопу !!!
08.10.2020 Урочисте  нагородження  в  Tallinna Linnavaalitsus  Надії Трєскової –  однієї з переможниць  фотоконкурсу  «Осінь в Мустамяє»
10.10.2020 Засідання  клубу  «Крила»  та  гра «Пацьорки»  за  участю земляцтва «Водограй» м.Силламяє
25.10.2020 Програма  «Пісні  душі «  товаритства  Просвіта   в  Малому  залі  РКЦ .
31.10.2020 Провели  успішно  концерт, присвячений Дню народження Товариства « Червона рута»   в  Тапа Культуурікода
 01.11.2020 Фестиваль «Квіти України» в  ДК  Ліндаківі   !!!  
10.11.2020  Інтерв’ю  на  Радіо 4..          
31.01.2021 Відбувся   концерт  гурту  «Родовід»( Вячеслав  та Зінаєда  Вінчура  та Альона  Думініка )  та  Людмили  Грам’як  у  приміщенні  української  православної  парафіїї  . Дуже  успішний  виступ  колективу  , який  викликав   справді   бурхливий  резонанс  слухачів,  слова  подяки  і  захоплення  від  них.
02.02.2021 Відправили  листа  та  відео – кліп  на  адресу « Україна – світ» пісні  на  вірші  Л.Українки  «Надія»
24.02.2021 Зробили  відеозапис пісні  «Стояла  я  і  слухала  весну» з  Каріною Амірханян  і Лією  Денісовою до 150 – річчя  Л.Українки
05.03.2021 Некролог  у  зв’язку зі  смертю Йоханнеса  Керта. Некролог  у  зв’язку  зі  смертю Леоніда  Чуприни. 
09.03.2021  Акція  покладання  квітів  до  пам’ятного  дуба  Т.Шевченка  в    Таллінні   з  представниками  Посольства  та   керівниками   діаспори
18.03.2021 Записали  відео до  флешмобу  до дня  народження  Ліни  Костенко  з Альною  Думініка.
11.04. – 16 .04 2021 Запис бесід – інтерв’ю з Ніною  Гец , присвячений  25 – річчю  хореографічного  ансамблю «Колор»
30.05.2021 КОНЦЕРТ  хореографічного ансамблю  КОЛОР  з нагоди  їх  25 – річного  ювілею   в  Концертному  центрі  САЛЬМЕ   
9.06.2021 Фестиваль  «Квіти України – 2021 « в КЦ  Ліндаківі
25.06.2021 Похорони  В.Резніченка на  Талліннському  кладовищі за  участю  родини  та  представників  діаспори.
27.06.2021 Відвідали  перегляд  фільму   «Жінки  на  передовій «  режисера  Хейнмаа  з Н.Трєскоовю  та  Е.Клочко .
29.06.2021 Зустріч письменницею МАРКО  ТЕРЕН , бесіда , екскурсія, переговори  з Аллою Інно-Якименко з  приводу  занять  дітей  в  недільній  школі .
Письменниця  подарувала  нашій  бібліотеці  три  свої  книжки , ми  у  відповідь  подарували  «Книгу добра»  та  деякі  предмети  з нашого  культ.осередку.                                                                                                                     
09.08.2021 Неймовірна  зустріч – з  земляками  з м,Херсон  Андрієм  та  Світланою Яременко   ( викладач  літератури, державницький  діяч ,  співак  і  публіцист   та   талановита   швачка  )
15.08.2021 Відвідали  колективно  концерти  до Днів  старого  міста 2021
20.08.2021 Любов Лаур  – взяла  участь у  співочому  святі  « Пісня  вільного  народу» на  співочому  полі  в м.Раквере ( Rakvere Vällimägi)
24.08.2021 Покладання  квітів до каменю  та дуба Тараса Шевченка  з нагоди 30 –ліття  відновлення незалежності України. Участь в акції  підсвічення  площі Вабадузе  кольорами українського  прапора та церковному   молебні  в українській  греко-католицькій  церкві.
27.08 – 28.08.2021 Дводенний семінар ” День співпраці національно – культурних товариств” , організатором якого вже вп’яте є Інтеграційний фонд, Міністерство культури Естонії ,Harjumaa Ettevõtlus ja Arenduskeskus.    
29.08.2021 « Наша рідна Батьківщина» ”Meie  armas  kodumaa”  Чудовий  4 –х годинний  захід  клубу «Крила»  зі спогадами, роздумами, піснями, поезією, вікториною