Спільний естоно-український дитячий Різдвяний концерт.

EESTI JA UKRAINA LASTE ÜHISKONTSERT

Esimesel jõulupühal oli Tallinna Jaani kirikus jumalateenistuse järel Eesti-Ukraina kontsert, mille juured olid suvises meie koguduse ja Ukraina noorte keelelaagris Saaremaal.

PIIA AASMÄE kirjutab:

Esimesel jõulupühal toimus kohe pärast jumalateenistust Eesti-Ukraina ühendkoori väike jõulukontsert. Kontsert oli armsaks jätkuks suvel toimunud Eesti-Ukraina keelelaagrile, millele järgnes väike etteaste kooliminejate jumalateenistusel Tallinna Jaani kirikus. Sealt edasi oli nii eestlastel kui ka ukrainlastel raske leppida sellega, et koos oldud aeg hakkab läbi saama ja aeg on oma toimetuste juurde minna.

Laagris osalenud ukrainlanna Tetyana Klimenko tegi ettepaneku, et võiksime korraldada ühise jõulukontserdi: Tallinna Jaani koguduse noored ja Ukraina pühapäevakooli „Nadija“ lapsed ja noored. Jaani koguduse laste muusikaringi juhendaja Sirli Karro haaras ettepanekust rõõmsalt kinni ja hakkas tegutsema.

Koostati repertuaar, leiti harjutuskoht ja vabad ajad ning tehti üleskutse lauljatele. Järgnes kahe kuu pikkune harjutusperiood: kord Jaani koguduse Lastekodu tänava muusikasaalis, kord ukrainlaste pühapäevakoolis.

Päris lõpusirgel selgus, et meie kontserti tuleb ilmestama perekond Trochynskyi. Õpetaja Annely Neame valmistas kibekiiresti kontserdi kuulutused, mis said viidud ukrainlaste majutuskohtadesse ja välja pandud linnaruumi.

Õpetaja Jaan Tammsalu tegi ettepaneku kontsert lõpetada ühise koogisöömisega. Selleks moodustati kooginaiskond, kes ei andnud milleski alla. Laual ei tohtinud olla ühtegi plastmassnõu ega midagi juhuslikku. Väikesed päkapikud meisterdasid 50 vahaküünla-piparkoogipakki, et kõik osalised saaksid tänatud ja meeles peetud.

Ja siis juhtus üks väike jõuluime, nimelt koputas uksele kuus jõulutähte, lootes endale meie kirikus kodu leida. Täpselt kuuest jõulutähest me olimegi unistanud. Ja nad tulid ja leidsid endale koha just nende tublide inimeste kodudes, kes seda lõppkontserti olid vedanud.

Kirikust lahkudes jäi kõlama mõte, et see pole veel kõik. Küllap me varsti kuuleme, kuidas kogudus järgmises ettevõtmises saab osaleda.“

EELK Tallinna Jaani kogudus ja kirik

СПІЛЬНИЙ РІЗДВЯНИЙ КОНЦЕРТ ЕСТОНСЬКИХ ТА УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ.

У перший день Різдва відбувся естонсько-український концерт після богослужіння в церкві св. Яна в Таллінні, корінням якого був літній мовний табір нашої парафії та української молоді на Сааремаа.

PIIA AASMÄE пише:

«У перший день Різдва відразу після богослужіння відбувся невеликий різдвяний концерт спільного естонсько-українського хору. Концерт став чудовим продовженням естонсько-українського мовного табору, який відбувся влітку, після якого відбувся невеликий виступ на церковній службі для школярів у церкві св. Яна в Таллінні. Відтоді і естонцям, і українцям було важко змиритися з тим, що час, проведений разом, добігає кінця і пора виходити на роботу.

Українка Тетяна Клименко, яка брала участь у таборі, запропонувала організувати спільний різдвяний концерт: молоді парафії св. Іоанна в Таллінні та дітей та молоді української недільної школи «Надія». Сірлі Карро, керівниця дитячого музичного гуртка парафії Св. Іоанна, з радістю прийняла пропозицію і почала діяти.

Було підготовлено репертуар, знайдено місце для занять і вільний час, викликано співаків. Далі була двомісячна практика: один раз у музичній залі парафіяльної дитячої церкви св. Іоанна, один раз в українській недільній школі.

У самому кінці виявилося, що на нашому концерті виступатиме родина Трочинських. Викладач Анні Німе швидко підготувала анонси концертів, які рознесли по помешканнях українців і розвісили по місту.

Вчитель Яан Таммсалу запропонував закінчити концерт, поївши разом торт. Для цього була створена тортова команда, яка ні в чому не відмовлялася. На столі не повинно бути пластикового посуду або чогось випадкового. Маленькі ельфи виготовили 50 упаковок із воскових свічок-пряників, щоб подякувати та згадати кожного причетного.

І ось сталося маленьке різдвяне диво, а саме шість пуансетій постукали у двері, сподіваючись оселитися в нашій церкві. Ми мріяли про шість різдвяних зірок. І вони приїхали, знайшли собі місце в оселях тих добрих людей, які проводили цей заключний концерт.

Коли я виходив з церкви, я думав, що це ще не все. Ймовірно, незабаром ми почуємо, як громада може взяти участь у наступному заході».

  Piia Aasmäe.

EELK Tallinna Jaani kogudus ja kirik

Сердець наших струни.

Різдвяно – Новорічний концерт -вітання української громади Естонії .

Коли у самому серці Таллінна повна зала українців та естонців, дорослих та дітей, стоячі разом щиро співає «Ой у лузі червона калина» – це маленька перемога для України. Для збереження української культури, мови, нашої ідентичності та спільного єднання навіть за межами рідної країни.

У вівторок ми всі разом зібрались на Святковий концерт «Сердець наших струни», організований за підтримки Асоціації та за участі неймовірно талановитих українців, які в різні часи приїхали в Естонію.

В цей вечір нас об’єднало бажання почути чарівні співи професійних виконавців, колективів, хору, віртуозну гру на українських музичних інструментах, а ще більше – бажання побачити своїх . Рідних, друзів, знайомих, щирих людей, які раділи та плакали разом з тобою, об’єднані спільною вірою, спільним болем та спільною надією на мир і перемогу, на щастя для нас і наших дітей. Об’єднані всі разом в Естонії, незалежно від того в якому куточку України жили раніше, незалежно від того українці чи корінні естонці. Всі, немов велика родина, яка зібралась на сімейне свято, аби висловити подяку одне одному та привітати.

Ми щиро дякуємо нашим артистам, які створили атмосферу цього вечору:

Софії Ковалевській, у виконання якої ми слухали фортепіанні п’єси «Вальс» (О. Нижанківський),

дуету «Струни душі», Людмилі Грам`як і Альоні Думініка, які порадували та зворушили виконанням українські народних пісень у супроводі бандури і домри

хору «Оранта» Талліннської української православної парафії та його музичній керівниці – Альоні Думініка

Анастасії Родинчук за проникливе виконання української пісні «Лелеча доля» під акомпанемент Ханни Харченко

Тетяні Киченко за виконання пісень, що торкнулись нашої душі «Тиха ніч» (Ф.Грубер), «Коли заснули сині гори» (А.Кос), під акомпанемент Софії Ковалевської

Любові Прокопенко за чарівний виступ з піснею «Намалюю тобі зорі»

хору “Україна” товариства ” Просвіта” та керівниці Наталії Цвік за виконання всесвітньо відомого “Щедрика” українського композитора Миколи Леонтовича

ведучому Євгену Кравцю за створення теплої атмосфери вечору

і всім всім за спільний спів під супровід бандури колядки «Сумний святий вечір» та пісні «Ой у лузі червона калина».

Велика подяка організаторам концерту та всім його учасникам! Будемо раді бачити вас на наших наступних спільних вечорах!

Вітаємо з прийдешніми святами !!!

   Інна  Гордієнко.

Важлива інформація!

Шановні друзі! З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну наш штаб, створений при Асоціації Українських Організацій в Естонії, його численні волонтери і всі небайдужі люди постійно допомагають ЗСУ та українському народу вистояти в цій жорстокій війні.
Разом з вами ми планували закупити та відправити українським воїнам надсучасний комплекс зв’язку та спостереження, що виробляється естонською компанією Threod Systems. Ціна комплексу – 470 000 євро і з вашою допомогою вже вдалось зібрати 12 000 євро.
Станом на сьогодні наш головний інвестор вирішив направити кошти на закупівлю більш необхідного обладнання, а ми втратимо багато часу на збір такої суми.

Тим часом є не менш важливі та актуальні потреби, які ми можемо закрити вже зараз:
1. рації,
2. міношукачі
3. медичні комплекти,
які забезпечать життя військових і безпеку мільйонів українських та європейських громадян!

Просимо вас зазначити у коментарях на що саме ви вважаєте доцільним продовжити збір.

Якщо ви не маєте бажання підтримати збір і хочете повернути свій внесок, будь ласка, напишіть нам на пошту: vp@ukraine.ee

Всі, хто бажає долучитися до збору коштів, просимо перераховувати гроші на наш рахунок:
UKRAINA ORGANISATSIOONIDE ASSOTSIATSIOON EESTIS SWEDBANK
IBAN: EE122200221036504621 з призначенням платежу: «Help Ukraine»

Миру та безпеки вашим родинам! Слава Україні!

Біда, що об’єднала українську діаспору.

Володимир Паламар: Ми мали багато партнерів тут в Естонії, які об’єдналися навколо допомоги українцям. Це різні приватні фірми, громадські організації, державні структури! Але дуже багато допомоги надавали звичайні люди…жінка з острова Муху нав’язала шкарпеток з естонської вовни для українців

Минулого тижня на запрошення Олени Хусаїнової голова правління Асоціації Vladimir Palamar відвідав етер української хвилі «Червона Калина» на Радіо 4.

Говорили з ведучою про війну в Україні, про те як вона об’єднала українську діаспору в Естонії та про всебічну діяльність Асоціації у 2022 році, який став справжнім викликом для всієї команди.

За словами Володимира Паламаря, Асоціація працювала дуже практично та мега оперативно в той час гарячої фази війни. «Звичайно, ми мали багато партнерів тут в Естонії, які об’єдналися навколо допомоги українцям. Це різні приватні фірми, громадські організації, союз мисливців та рибалок Естонії, Міністерство Культури, організація «Ваба Україна», яка знаходиться в Тарту і до сьогоднішнього дня підтримує нас! Але дуже багато допомоги надавали звичайні люди.. Хочу розказати один з таких випадків.

Коли ми відправляли гуманітарну допомогу і підписували коробки, Чернігів вже був в оточенні, мости були підірвані і посилки передавали вручну. Тому ми сильно хвилювалися за наші пакунки, оскільки там були важливі речі, зокрема, ліки….Ми пишемо їм – ви отримали допомогу? А вони так радісно відповідають – так, отримали, дякуємо, і показують нам естонську коробку, яка повна шкарпеток! Ми кажемо – ми ж ліки відправляли?? А вони нам – не хвилюйтесь, до нас потрапили пакунки з італійськими ліками з Польщі, може в дорозі якось переплуталися. А шкарпетки нам дуже важливі!!

Ті шкарпетки нам принесла одна жінка з острова Муху, які вона нав’язала з естонської вовни. Вона зателефонувала нам якось і сказала – я пам’ятаю, як мені було холодно в Сибіру, тому знаю, що мої шкарпетки точно ваших людей зігріють», – поділився такою життєвою історією голова Асоціації.

Запрошуємо вас послухати запис ефіру, який вартий того, аби бути почутим. https://r4.err.ee/1608809470/chervona-kalyna

Дякуємо Олені за запрошення! Чекатимемо на ще більше ефірів українською)

Музична презентація “Карамелі” .

Талліннська вокальна судія “Карамель” сьогодні в теплій, по-домашньому сімейній атмосфері Культурного осередку АУОЕ зробила музичну презентацію своєї передріздвяної програми. Кожний учасник студії володіє не тільки своїм особливим голосом , а своєю душевною, енергетичною основою. Яна Балакіна – художній і музичний керіник студії вже протягом майже шести років працює з більшістю учасників студії. Дехто зі студійців має республіканські і міжнародні призи -нагороди. Сьогодні , у короткій музичний програмі – кожний з них продемонстрував свої вокальні здібності -, а об’єднало студійційв надвичайно велика виконавська культура як у підході до трактовки пісні так і в умінні кожного передати її зміст. Рідні та друзі молодих вокалістів щиро вітали кожного з них заслуженими оплесками . Українська громада щиро вдячна студійцям та їх керівнику за підтримку наших музичних проектів , частина з яких скоро має отримати своє набуття. Тож, до зустрічі, наші дорогі “Карамельці” , хай солодко кожному з вас буде на душі, хай лунаає проникливо голос кожного з вас, несіть радість людям і собі !

Про незвіданий талант…

Написано перес.служба АУОЕ

В  кожному  з нас  закладено  природою   багато  здібностей  , про які  ми  можливо і не  здогадувались   раніше , аж раптом , за   якихось  обставин , пробуджується   раніше  незвіданий   талант .  Настає   момент, коли  ми  тим  новим  вмінням   починаємо  ділитись  з оточуючим  світом  і  тим , частенько  дивуємо   всіх  , а , тим більше, своїх  рідних, близьких  людей, знайомих, сусідів ….   Ось  тоді  і  виникає  питання : звідки  в тебе  такий   талант  ?  А ти і сам  не можеш  пояснити – звідки ?  Звісно ж звідки, кажуть – талант від Бога , а ще  від  природи, від  батьків , десь  він  був  прихований, можливо  в  далеких   твоїх  пращурах,а  тепер  прокинувся  в тобі…

  Якби там  не було,    раніше  незвідані  нам  уміння   починають  служити  добру  службу  нашому  серцю , заповнюють  душу , несуть  із собою  життєву  енергію,  а  оточуючим  нас людям  дарують   красу  і   від того задоволення  …

    Саме  так  трапилось  з  героїнею нашої  розповіді  Валентиною  Ткачук . Пам’ятаєте , одного  разу,ще в  червні  минулого  року  ми вже  вам  розповідали  про  Валю …  тоді  перед  нами  постала  постать  жінки – заробітчанки , що  виконувала   досить   важку  фізичну  роботу  на  одному  з естонських  хуторів – вона  доїла  корів і тим  заробляла на життя, а ще  підтримувала  свою родину в Україні.  

 Між  доїнням  ,прибиранням  та  іншими  необхідними  процедурами  у  корівнику  і  за  ним ,  була   можливість  трохи   перепочити ….  Так от  саме  у хвилини  відпочинку   , аби  руки  і  голова  були  чимось  таки  зайняті  – наша Валя  взялась, як ви  думаєте  за  що ? За  малювання… купила   альбом , набір  олівців  і  почала створювати   малюнки, що  визрівали  в  її  голові …

 Навколо  вирувала  красива  природа, ліс, річка , шуміла  водичка  , щебетали  пташки  , нагадуючи  про  Україну …

Малюнок  за  малюнком  –  створювались  художні   сюжети, де  здебільшого  вирували  квіти , а ще  герої  улюблених  мультиків ,  домашні  тваринки .. 

   За  деякий  час, Валя  змушена  була  залишити  територію Естонії, завершився  візовий   період  її перебування  в Європі.

 Вдома, на  Вінничині , Валя  не  забувала  про  свої  новонароджені   захоплення  і  з дня  на  день  вже  народилась  ціла  галерея  малюнків .

 Тим  надбанням  наша  героїня  поділилась  в меседжері зі  мною , чим  здивувала  , якщо  не  зказати –  просто шокувала   …

  «Як, ти  ніколи  раніше  не  займалась  жипописом , ніколи  не  навчалась  цьому  мистецтву ? «, – було  моє  здивування .

« Ні, ніколи , просто , перебуваючи  в Естоніі , як приходила з роботи і не знала чим себе зайняти  – купила якось дитячий альбомфарби  і кісточкиОсь так само прийшло...» – була  відповідь…

       Тепер, з кожним днем  все  наполегливіше  Валя  повертається  до  своєї  нової  пристрасті , збільшуючи   коло  сюжетних ліній  малюнків , розширюючи   кольорову  гаму  , таким чином,  народжуються   справжні   живописні роботи …

 Валя  дуже  боїться  нищівної  критики  професійних  художників, адже  вона  не  має  уявлення  , як правильно  має створюватись  малюнок , а робить  це  користуючись лише  своїм  внутрішнім   відчуттям .

     Ми  вирішили  розказати вам  про  захоплення  нашої  героїні , а  , скоріше  про  нову  сторінку  в  її житті   в переддень   , коли  за  календарем ( друга  неділя жовтня) , відзначається  День  художника.

   Звичайно , наша  героїня  абсолютно  не  претендує  називати себе   художником  , бо  тільки  професійна  гільдія  здатна   приймати чи не  приймати до  свого  кола   того  чи  іншого  майстра. Нашій  героїні  достатньо  було б  визнання  її  таланту   оточуючими  її людьми, друзями, знайомими .

Ми , зі  свого  боку , щиро  бажаємо  нашій Валі  Ткачук  невгасимого  творчого  натхнення , яке привело б її до   стану  справжніх  майстрів – яких називають  художниками  і, хто  знає, можливо  прийде  час , і люди  назвуть  Валентину  Ткачук  – відомою народною  художницею.

 Тим більше, на  аватарці   сторінки в ФБ Валентини Ткачук  значаться     такі  слова  «Скоро у вашому  житті  відбудуться великі  зміни. Будьте  готовими до  щастя ! Ви досить  пережили , настав  час  змін ..«                 

  Хай так  і  станеться , дорога Валю, ми  всі  того  тобі  бажаємо !

    Представляємо  вам, дорогий  наш  читачу  лише  частинку  робіт  Валентини  Ткачук  з м.Ладижин  на  Вінничині . 

 Ваша увага, ваші  думки про   малюнки Валентини – будуть  їй  і  цикавими і  корисними !